Мистецтвознавець Михайло Сирохман видав книгу про відомого «закарпатського Пікассо» (ФОТО)

"Вважаю, що варто й схематично, традиційно описати 150-сторінковий альбом. Він поділяється на дві частини – текстову й репродукційну. Перша охоплює яскравий життєвий і модерний творчий шлях Павла Бедзіра. 20 глав помережані розлогими роздумами Полі-бачія про мистецтво, роль художника в суспільстві, власну творчу лабораторію під назвою «Монолог», урізноманітнені унікальними фото філософа, його родини, а також роботами, виконаними різною технікою. Спогади Дмитра Кременя й Павла Ковача про Полі-бачія мило увиразнюють текстову палітру. Як і біографічна довідка, перелік виставок, бібліографія. Друга ж частина видання представлена колоритними роботами митця – графічними, ґратажними, живописними. Графічна творчість Бедзіра – воістину неповторна, упізнавана з першого погляду"- розповів художник, мистецтвознавець та автор книги Михайло Сирохман.

Павло Бедзір –"закарпатський пікассо" унікальна й геніальна зірка крайового мистецтва. Вона легко впізнається насамперед за графічними деревами – жорсткими, закрученими, неймовірними, фігуральними, дивними, схожими на людей. На людей сильних, цілеспрямованих, оригінальних. Народився 1926 року у с. Калини, Тячівського району у сім’ї священика. Під час навчання у Мукачівській торговельній академії ходив на студії до майстерні художника-графіка Вільмоша Береца, після чого інтенсивно займався малюнком. У 1946 році вступив в Ужгородське художньо-промислове училище відразу на 4 курс. Член Національної Спілки художників України з 1968 року. Учасник художніх виставок, обласних - з 1946 року, республіканських та закордонних - з 1955 року. Учасник міжнародних пленерів. Протягом життя Павло Бедзір та його дружина Ліза Кремницька постійно зазнавали утисків та переслідувань, адже у творах творчого подружжя офіційна влада зажди вбачала прояви індивідуальної позиції, що суттєво відрізнялась від постулатів соціалістичного реалізму. Влада Мазур Нагадуємо: В Ужгороді обговорили “Проблеми збереження традиційного гончарства” (ФОТО) Читайте також: Відновлено дерев’яну церкву XVIII століття на Виноградівщині (ФОТО)