Міст Масарика: історія транспортного мосту в Ужгороді (ФОТО)

Міст, що з’єднував би урядовий квартал Малий Ґалаґов з лівобережною частиною Ужгорода, був первісно запланований ще Адольфом Лібшером на початку 1920-х років. Будівництво розпочалося у 1935 році за проєктом празьких інженерів. У 1937 році міст довжиною 156 метрів був готовий і отримав ім’я першого президента Чехословацької республіки Томаша Ґарріґа Масарика, про що інформували чотири бронзові таблички з відповідними написами, розповідає Uzhhorod Modernism.

Міст Масарика стоїть на п’яти залізобетонних опорах — так званих биках, наріжні частини яких обличковані рустом із радванського андезиту. Щоб локально осушити ділянки для закладання фундаментів опор мосту, використовувались шпунти Ларсена — металеві профільовані палі, які забивались у ґрунт і поступово навколо робочої зони формувалась водонепроникна металева коробка. Мілководний Уж дає змогу і нині побачити верхню частину стальних шпунтів в основі опор мосту.

Забивав шпунти в кам’янисте русло річки паровий копер висотою 13 метрів та вагою молота 1400 кг. На забивання кожного з 564 шпунтів під час палебійних робіт витрачалося до 24 000 ударів копра. Загалом на будівництво мосту пішло 60 вагонів заліза, 143 вагони цементу, 1100 вагонів щебеню та піску, 800 вагонів бутового каменю.