«Месяцеслов»: що мали зробити підкарпатські русини у «септембрію»?

Продовжуємо нашу постійну рубрику «Месяцеслов», у якій розповімо про те, як планували наші предки свої повсякденні справи, що в якому місяці потрібно було зробити першочергово. Оскільки сьогодні, 1 вересня, то й на «Месяцеслові» - місяць «Септембрій» Сторінка першого місця осені розпочинається з кількох його назв: Септембрій, Септабрь, Вересень, Рубень Якщо латинська назву «септембер» - «септембрій», - нам знайома, то «рубень», ймовірно, споріднений зі старослов’янським «руєн», в народі ж його нарекли «ревуном». І не дарма, адже саме на початку осені починали ревти лосі та олені, влаштовуючи шлюбні герці. «Семтембрій» в перекладі  з латинської означає «сьомий». Не дивно, адже ще у Древньому Римі вересень і справді був сьомим місяцем року. Справа у тому, що у римлян новий рік починався з березня. Тож навіть, коли літочислення змінилося з юліанського на григоріанське, назву лишили старою. Так от, порядний русин мав ще й нагадування на сторінці для нотаток, що слідувала за сторінкою власне місяця з календарними датами й релігійними святами. На початку сторінки-нотатника значилося кілька корисних порад, зокрема: «В церковну школу записати дітвака!» «Кто має винницю, до 10-го дня най обявить, колько вина хоче сам хосновати, бо от того менше подати платить!» Насамкінець календар повідомляв про типові зміни погодних умов у «семтембрію» Далі буде…