«Людина року 2022» в Мукачеві залишилася без уваги: як влада міста проігнорувала визнання талановитого лікаря-військового Олега Бігарі

У січні цього року, за результатами онлайн голосування, яке впродовж місяця тривало в групі "МукачевоSOS", військового лікаря Олега Бігарі мукачівці визнали "Людиною року- 2022". І це був дуже гідний вибір справді поважної Людини - Людини, яка завдяки своєму досвіду, вже врятувала життя сотень наших Воїнів. Поранених, покалічених, отримавших кантузію, але - живих. Саме завдяки йому - Олегу Бігарі.

Тоді, у січні 2023 року, військовий лікар з нагоди перемоги у нашому конкурсі отримав сотні привітань. Від земляків, колег та колишніх пацієнтів в тому числі і серед військових. Єдине, хто не знайшов часу привітати переможця були очільники нашої ратуші - мер, його заступники, заступники заступників. І зроблено це було доволі демонстративно і доволі показово - мовляв, визнання сумлінної праці лікаря мешканцями громади "у якійсь там соціальній групі" для влади міста не є визначальним. Але ж, погодьтеся, це виглядає дуже дивним, коли правом бути почесним мешканцем міста людину наділяє не вся громада шляхом відкритого голосування, а лише купка людей у ратуші, яка вважає, що тільки вона і має на це винятково право. Особисто я, як, напевно, і тисячі мешканців нашого міста сьогодні не мають жодного сумніву, що і Олег Бігарі і Рустам Росул (ще один невизнаний ратушею моральний лідер мукачівської громади), не сьогодні - завтра все одно отримують своє офіційне визнання і будуть номіновані як почесні мешканці міста Мукачева. Навіть якщо це станеться не за цієї влади, а за наступної. Просто тому, що такою є діалектика справедливості. І зашкодити дії таких законів суспільства не здатен жоден з чиновників чи посадовців. Адже будь-які посади - це категорія тимчасова. А всенародне визнання - це назавжди. Про це пише Володимир Горішняк у групи "МукачевоSOS".

Олег Бігарі з Мукачева, з лікарської родини. Батько все життя пропрацював у хірургічному відділенні Мукачівської райлікарні. Після закінчення медичного вишу Олег довго працював хірургом у Білій Церкві, а в 2018 році також перевівся в Мукачівську ЦРЛ. Керівник лікарсько-сестринської бригади, лікар-хірург.

25 лютого минулого року, наступного дня після початку війни лікар пішов у військкомат і через півтора тижні був у зоні бойових дій. Медики мають бронь від мобілізації, та й рідні були не в захваті від його рішення йти на війну. 

«Люди, котрі зараз на війні, повернуться додому іншими – вони кардинально змінять погляди на життя…»

"Час від часу до нас звертаються місцеві мешканці, котрим ми ніколи не відмовляємо. Цивільні, у тому числі діти, теж отримують вогнепальні поранення від обстрілів. А ми, як правило, стоїмо в таких населених пунктах, куди «швидка» не їздить через небезпеку.

Я не пам’ятаю, скільки операцій провів, думаю, це неможливо підрахувати. Але дуже багато. Під час інтенсивних бойових дій наш пункт приймав по кілька сотень поранених на день. Часто бувало, що привозили дуже важких хлопців. Але (тьху-тьху-тьху!) жоден із них не помер на нашому операційному столі.", - пише Олег Бігарі.