Лисяче нашестя: закарпатців підстерігають хитрі хижаки (ФОТО)

Це був звичайний ранок. Мешканець села Лоза Олександр Воробканич, скосивши на полі траву, знайомою стежкою повертався додому. Раптом хлопець помітив, що за ним на відстані десятка метрів слідує назирці звір, якого спершу прийняв за собаку. Згодом розгледів характерні вуха і білу пляму на грудях, за якими впізнав лисицю.

Тварина йшла за хлопцем і зупинялася одночасно з ним. Коли він продовжував рух, вона слідувала за ним, коли прискорював крок – прискорювалась також. Врешті руда йшла майже біля його ніг. Хлопець зізнається: був наляканий, але тварина поводилася спокійно і не виявляла агресивних намірів, тож він, у свою чергу, намагався її не провокувати. Йому вдалося сфотографувати лисицю, щоправда, здалеку: робити це, коли вона підійшла ближче, він не наважився. Згодом рудохвосту зустріли вже мама і сестра Саші. Відтоді остерігаються виходити у поле – тільки у супроводі собаки. Кажуть: найбільше бояться, що дика тварина скажена, і підозрюють, що вона може бути не одна. Також намагаються надійніше зачиняти на ніч курей, аби хижаки до них не дісталися. Голодний лис, який тероризує курники – справжній кошмар для господарів. Деякі містично налаштовані люди можуть потім винуватити у загибелі пернатих «чупакабру» – Олександр спокійно переповідає подібні чутки, які ходять серед знайомих. Втім, упевнений, що істинний винуватець переполоху виглядає набагато прозаїчніше. Розповсюдження лисиць місцеві пояснюють тим, що велика частина польових угідь довкола села покинута і заростає бур’яном. Люди віддають перевагу заробіткам за кордоном та занедбали господарство. На бездоглядних ділянках останніми роками активно розмножувались зайці і куріпки – для когось непрохані сусіди, які об’їдають врожай, а для інших – ласа здобич. А де здобич, там і хижаки. Як не дивно, дехто з людей не боїться лисиць та навіть тримає їх удома. Вони не лише хитрі, а й кмітливі, і маленькі лисенята надаються до приручення, хоча виростають далеко не такими слухняними, як собаки. У ході експерименту, який проводився в Новосибірскому інституті цитології і генетики, російські науковці Дмитро Беляєв і Людмила Трут вивели породу одомашнених лисиць. Ці тварини втратили лякливість і агресію, поводилися грайливо, лащилися і проявляли ознаки прив’язаності до людей. Але це був результат цілеспрямованої селекції. До диких тварин наближатись не можна, і краще їх не підгодовувати – руді хитрунки швидко перетворяться з хижаків на прохачів, іноді агресивних. Фахівці застерігають: у природі лисиці є одними з основних переносників сказу. Якщо лис покусав людину або домашню тварину, слід негайно звернутися до медиків. Дикі лисиці у нормі стороняться людей. Зникнення страху перед людьми у них – одна з вірогідних ознак сказу. Хвора тварина може зайти у поселення навіть серед білого дня. Олександр і його родичі, які бачили лисицю у полі на Іршавщині, розповідали, що вона ішла майже біля ніг, як пес. Але захворювання на сказ може підтвердити тільки лабораторне дослідження проб головного мозку. Буває, що лисиці, з якими люди хоча б іноді намагаються встановити контакт, починають довіряти двоногим. Але це робить їх самих вразливішими перед агресією вже з боку людини. Відповідно до норм профілактики та боротьби зі сказом, щороку в листопаді-січні мають проводитися заходи щодо підтримання оптимальних розмірів популяції лисиць, у яких перед періодом їх розмноження (березень-квітень) щільність популяції не повинна перевищувати 0,5 - 1 голови на 1000 га угідь. Для диких тварин також розкладають їстівні приманки з вакциною від сказу. Отримати коментар Іршавського підрозділу українського товариства мисливців і рибалок з приводу чисельності дичини, зокрема і лисиць, на території ОТГ не вдалося. Тим часом мешканці Лози розповідали, що чули постріли з рушниць, які лунали з боку полів. Принаймні, любителі спортивного полювання мають у кого стріляти. Читайте також: В Ужгороді розшукують очевидців автопригоди (ФОТО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram