Лікування сіллю - один із видів рекреаційних терапій в Закарпатті

Галотерапія (від грец. hals-сіль) — немедикаментозний метод лікування, що базується на створенні штучного мікроклімату з використанням соляної поверхні з кам'яної кухонної солі. Існує кілька форм галотерапії: - Фізіологічний розчин інгаляцій - Сухі соляні аерозольні інгаляції - облив та промивання - Соляні та розсольні ванни - пиття соленої води (кренотерапія) Основним фактором, що впливає на здоров'я людини, що знаходиться у соляній кімнаті, є дихальне середовище, насичене сухим високодисперсним аерозолем солі. Перебування в такому середовищі сприяє насиченню клітин корисними іонами, що приводить до відновлення функції легенів, а мікрофлора дихальних шляхів очищується від пилу і шкідливих бактерій. Метод лікування шляхом довготривалого перебування в мікрокліматі печер або ж соляних копалень відомий вже більше 2500 років, завдяки виявленим соляним термам на Сицилії. Спелеотерапія ж як метод лікування йде углиб століть, наприклад в стародавніх епосах Індії описується, як воїни відновлювали свої сили в оточенні підземних соляних гротів. На європейському континенті, Польща - країна, яка вперше почала застосовувати „соляне" лікування (спелеотерапія). Уже в середині ХІХ столітті промисловий терапевт Ф. Бочковський зробив відкриття. Він помітив, що з шахтарів, які працюють в соляній шахті „Величко" біля Кракова зовсім немає хворих на астму.Тут же, з часом було закладено вперше в Європі „легеневу солелікарню". Уже в 1960 році Країну відвідали науковці та чиновники із Закарпаття. Що призвело до відкриття у 1968 році в соляній шахті № 8 сел. Солотвино лікувального відділення із застосовуванням спелеотерапії. Ефект був колосальним! Після підтвердження позитивних результатів в селі Солотвино будуюсь окрему лікарню. Будівництво завершено в 1980 році. на чолі з відомим лікарем ученим, доктором медичних наук, професором Михайлом Торохтіним. Наукові дослідження Михайла Торохтіна призводять до того, що спелеотерапія, з часом, виділяється в новий фізіотерапевтичний напрямок. Природний мікроклімат соляних шахт дозволяє ефективно проводити лікування хворих застосовуючи такий метод, як спелеотерапія. До характерних властивостей кліматичного середовища солотвинських шахтможна віднести: за температури повітря 23-24 градуси Цельсія досить низька відносна вологість - 30 - 40 об.%; іонізація повітря - 9000 - 10000 негативних частинок в кубічному сантиметрі повітря; відсутність патогенних мікроорганізмів та алергенів. Присутній аерозоль NaChl з дисперсністю аерозольних частинок 3 - 5 мікрон; концентрація активної речовини становить 2 - 5 мг/м куб.-повітря; Дослідження показали, що основним лікувальним фактором, є найдрібніші частинки кам'яної солі в повітрі – тобто, аерозоль солі. спелеотерапія - історія Пошук шляхів до відтворення штучного лікувального мікросередовища соляних печер призводить до того, що у же через 5 років після відкриття першого відділення де застосовувалася солетерапія будується, одна з перших в світі, галокамера (соляна кімната), з аналогічним мікрокліматом підземного відділення лікарні в с. Солотвино. Дослідження підтвердили, що штучно модульоване середовище є аналогічне природному, що дало можливість розповсюдити і широко впровадити такий метод лікування, як галотерапія, впровадження якого не залежало від пори року, погодних, кліматичних та інших факторів навколишнього середовища . Соляна кімната (галотерапія). Лікувальні властивості Єдиним, легальним, науково обгрунтованим в Україні методом галотерапії є лікування в середовищі сухого аерозолю NaCl з достатньою терапевтичною концентрацією. Головним лікувальним фактором спелеотерапії є сіль, або NaCl, її найдрібніші частинки розміром 1 - 5 мікрон. Саме найдрібніші частинки солі проникають у найвіддаленіші відділи бронхіального дерева, та надають, бронходренажну, протизапальну, імуномодулюючу дію на респіраторний тракт що опосередковано покращує загальний захист організму. Поліпшення дренажної функції і зменшення запалення дихальних шляхів сприяють зниженню гіперреактивності і зменшенню бронхоспастичного компонента. Інші фактори спелеотерапії та галотерапії - певна температура і вологість повітря, легкі негативні аероіони хоча і значущі, але мають допоміжне значення. А головний лікувальний чинник усіх існуючих підземних соляних печер, де працюють спелеолікарні - це повітря, що містить сольовий аерозоль. Тому і в приміщеннях, призначених для лікування, (соляна кімната) перш за все, повинно відтворюватися повітряне середовище, що містить частинки солі. Фактично застосування відтвореного мікроклімату в приміщенні є методом аерозольної терапії з використанням природного фактора. На даний час цей метод відносять до розряду методів фізіотерапії, відновлювальної медицини. Інші параметри повітряного середовища (аероіони, температура, вологість і ін) є допоміжними. Досвід застосування галотерапії в практичній медицині підтвердив високу ефективність штучного галоаерозоля, створюваного в галокамері (соляній кімнаті). Лікування бронхіальної астми, хронічного бронхіту, обструктивного бронхіту, хронічного гаймориту, сезонної алергії, алергічного і вазомоторного риніту в умовах соляної кімнати (галокамери) досить ефективно, що переконливо доведено, науково обгрунтовано, підтверджено практичним досвідом роботи і зараз вже не обговорюється. Позитивні результати лікування відзначені у 80% хворих (95% дітей) з різними варіантами бронхіальної астми, хронічного бронхіту, гострого бронхіту, із захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Галотерапія достовірно знижує бронхіальний опір у хворих бронхіальною астмою та хронічним обструктивним бронхітом. Результати досліджень свідчать про позитивний вплив соляного лікування на стан клітинного імунітету у хворих на бронхіальну астму. Галотерапія покращує реологічні властивості бронхіального вмісту, сприяє нормалізації мукоциліарного кліренсу. Аерозоль хлориду натрію відновлює кількість натрію хлориду в бронхіальному секреті до рівня, необхідного для нормального функціонування миготливого епітелію бронхів. Сольові кімнати застосовуються для: загальної реабілітації і оздоровлення організму; очищення й лікування дихальних шляхів; оздоровлення системи кровообігу і лімфотоку; сприяння виведенню шлаків; стабілізації обмінних процесів; отримання косметологічного ефекту, омолодження, лікування захворювань шкіри, профілактики целюліту; внутрішнього оздоровлення та релаксації; досягнення антистресової і антидепресивної ефекту; для лікування всіх видів алергії і її профілактики. Галотерапія - протипоказання За 1 сеанс спелеотерапії в шахті, або в соляній кімнаті з сухим соляним аерозолем у внутрішнє середовище організму розчиняється і потрапляє близько 150 міліграмів солі, що (1/50 добової дози, одержуваної з їжею). Така кількість солі ніякого навантаження на організм не несе, ні на організм вагітної, або хворого із захворюваннями нирок, або онкохворого. Адже у внутрішньому рідкому середовищі кожного людського організму постійно присутньо 0,9% солі (NaCl) і, скажімо, при об'ємі крові 5 літрів кількість хлориду натрію в ньому - 45 грам, або 45000 міліграмм. Враховуючи все це можна зазначити, що для спелеотерапії (галотерапії) в наземних умовах протипоказання практично відсутні, завинятком таких випадків як: • кровохаркання і схильність до нього; • виражене загострення захворювань бронхолегеневої системи; • грип, ГРВІ з високою інтоксикацією й лихоманкою ; • перенесений туберкульоз легенів із залишковими багатофункціональними змінами; • перенесений абсцес легені із залишковими явищами; • хронічна коронарна недостатність; • емфізема, дифузний пневмосклероз з ознаками ХЛІ III ступеня; • гіпертонічна хвороба II Б і III стадії; • гострі та хронічні захворювання нирок; • підозра або ж наявність новоутворення; • будь-яка виражена патологія; Галотерапія (соляна кімната) також протипоказана пацієнтам, які хворіють клаустрофобією.