Київ і Будапешт проведуть переговори щодо закону про освіту

Наприкінці поточного тижня відбудеться міжурядова зустріч високого рівня між представниками України та Угорщини щодо розбіжностей, які виникли після ухвалення у вересні 2017 року нового українського закону про освіту повідомляє DW.  Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто під час виступу на конференції з нагоди 20-ої річниці підписання Рамкової конвенції із захисту нацменшини та Європейської хартії регіональних мов у понеділок, 18 червня, у Страсбурзі. Угорський міністр наголосив, що це буде перша зустріч такого рівня відтоді, як діалог Києва і Будапешта загострився через суперечку довкола українського закону, проте не уточнив деталі майбутніх переговорів.

"На жаль, сьогодні ви втягнені в конфлікт з нашою сусідньою державою, у якій порушуються права угорців", - сказав Петер Сіярто. За його словами, на території України проживає понад 150 тисячі угорців, які донедавна мали право отримувати освіту рідною мовою, але після ухвалення нового закону про освіту "вони це право втратили". "Це саме та ситуація, коли скорочуються вже наявні права нацменшин", - наголосив угорський міністр.

Він також заявив, що у висновку Венеціанської комісії щодо закону чітко говорилося про те, що подібні закони мають ухвалюватися лише після консультацій з представниками нацменшин, а закон, "проти якого протестує нацменшина, не може бути імплементований". Геополітика - "не виправдання" Петер Сіярто визнав роль Ради Європи у захисті прав нацменшин, проте заявив, що про ці права "мало просто говорити". На його думку, міжнародні організації повинні мати у своєму розпорядженні "інструменти, які повинні змушувати сторони виконувати" Рамкову конвенцію із захисту прав нацменшин і Хартію регіональних мов. "Геополітика не може бути причиною для того, щоб не виконувати ці угоди", - заявив Сіярто. Він також зауважив, що захист прав нацменшин - "головний фокус для угорської зовнішньої політики". Водночас зазначаєтся, що Україна ухвалила новий закон про освіту у вересні минулого року. У статті 7 цього закону говориться про те, що діти з родин нацменшин починаючи з 2020 року отримуватимуть освіту рідною мовою у середній школі з першого по четвертий клас, після цього освітній процес продовжуватиметься державною мовою. Мовна стаття викликала міжнародну критику, зокрема, з боку Будапешта. Угорщина заявила про те, що блокуватиме відносини України з НАТО та ЄС у випадку, якщо Київ не відкладе імплементації закону про освіту. Нагадаємо, до уваги закарпатців: можливості від ЄС – що пропонують українським учням і освітянам