Критична ситуація в Україні: засуха і вода по годинах (ФОТО)

"Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля", - пояснює в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.

Водопілля - це весняна повінь на річках після танення снігу. Без зими в цьому році не було і водопілля навесні. Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок була така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить. Сухі не лише річки, а й болота та ліси.

"Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси", - каже аналітик об'єднання "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов. "Проблеми з лісовими пожежами - це тільки початок. Влітку будуть горіти торф'яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових - для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови", - додає він.

Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше - до 1 метру (так званий "кореневовмісний шар"). В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і на Західній Україні є тенденція до посухи. Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де "сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту". Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують маловоддя - "гідрологічну посуху". Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала - за понад століття спостережень гіршою була ситуація лише у аномально сухому 1925 році. Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра - у Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу води. Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень - перш за все для гідроенергетики та водного транспорту. Обмеження, утім, будуть тимчасові. Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування. Нещодавно в мережі з'явилися й приголомшливі фото  найглибшого озера в Україні Світязь, на яких видно, що вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів. Науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук повідомляє, що зараз рівень води в озері на 20 см нижчий за нормальний і на 60 см нижчий, ніж має бути навесні. Фахівці прогнозують, що водна частина туристичної перлини Волині зменшиться щонайменше на 300 гектарів. А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з різних причин мілішають майже скрізь і це - не "феномен-2020".

"Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький рівень води", - каже Петро Тєстов

Михайло Хорєв каже, що головна причина змін - глобальні зміни клімату.

"Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців", - відзначає він.

Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників - як згадані міні-ГЕС.

"Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу", - каже еколог.

Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію. У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім - і промисловості, і звичайним людям.

"Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є необмеженим ресурсом - річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є стійкими до посух", - каже керівник Держводоагентства.

Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити. В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної. Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам. А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.

ДЖЕРЕЛО

  Нагадуємо: Німецький еколог Мішель Якобі приїхав в Україну понад десять років тому і оселився на Закарпатті, взявши на себе порятунок популяції карпатського буйвола. https://pershij.com.ua/buivoly-na-zakarpatti-zmozhut-vidnovyty-ekosystemu-kraiu-foto-video/ Читайте також: Незважаючи на аномально теплу зиму, влітку 2020 року в Україні прогнозують спеку. https://pershij.com.ua/zakarpattiu-pryhotuvatys-synoptyky-naliakaly-sylnymy-poveniamy/ Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram