Керечун – головний на різдвяному столі закарпатців

Українці, русини, угорці, німці, румуни, словаки, поляки та представники інших національностей внесли щось своє, але вже ж, сформувалося кілька базових моментів, спільних для Закарпаття в цілому. Різдво якнайкраще відображає ужиткову культуру закарпатців, тісно поєднану з релігійними обрядами. Свята вечеря – це особливо важлива традиція для кожної закарпатської родини. В залежності від місцевості страв має бути 7, 9 або ж 12. Відзначимо, що кутя не популярна на Закарпатті. Сучасні господині готують її як данину традиціям. Головним на різдвяному столі закарпатців – є хліб керечун. Крайчун, керечун, карачун, ба навіть корочонь (що співзвучно угорському «корачонь»- Різдво)- такі назви має святковий хлібець, який закарпатські господині випікають 6 січня, вранці. Єдино правильного рецепта на Закарпатті , мабуть, немає. Але всі господині розпочинають випікання керечуна з молитви, адже страва – до різдвяного столу. Хлібець має бути пісним тому до його складу не входять яйця та молочні продукти. Натомість використовують:

• Борошно, 500гр.
• Дріжджі 25/30 грамів
• Олію соняшникову 30 мл
• Шіпку солі
• Цукор, столову ложку

Готують хлібець, як звичайну випічку з дріжджового тіста. Спочатку готують опару, для чого дріжджі розчиняють з теплій воді з додаванням цукру та солі, після чого додають борошно (консистенція густої сметани). Опара піднімається у теплому місці, прикрита рушником, десь 20 хвилин. Настала черга просіяти у миску борошно, додати опару, олію, замісити тісто з водою, рідини має бути використано загалом не більше 200-250 мілілітрів. Але все залежить від борошна, тому потрібно, аби тісто було еластичним, не надто твердим, добре відставало від рук при вимішуванні. Потім господині ставлять керечун викисати,  до 2-х годин у тепле місце без протягів. Коли маса підніметься перший раз рекомендують трохи зім’яти, щоб вийшло зайве повітря. Формують хлібець округлої форми, є традиція залишати посередині виїмку для того, щоб уже в готовий керечун поставити скляночку з медом. Також зустрічається варіант рецепту з додаванням товченого часнику у саме тісто. У гірських районах Закарпаття, до пшеничного борошна додавали кукурудзяне. Додамо, що часник та мед – це символи здоров’я, які споживають разом з різдвяним хлібом. Відтак, при випічці можна занурити у середину виробу з тіста металеву скляночку ( мірку), загорнуту у пергамент або фольгу, яка збереже виїмку при випічці. При випічці хлібець збільшиться в 1,5 -2 рази, цей факт потрібно врахувати, обираючи форму для випічки, яку потрібно трохи змастити олією. Випікають керечун при температурі 180-200 градусів 35-40 хвилин, в залежності від побутової техніки. Наші предки випікали керечун у печі. Керечун, зазвичай, нічим не оздоблювали, як приміром, паску, адже Свята вечеря уособлює смирення, схиляє до простоти, невибагливості. Закарпатські господині завжди були ощадливі, то ж залишки тіста для керечуна не викидали, а випікали ще одну різдвяну страву – бобальки, про які розповімо у наступних статтях. А керечун займав почесне місце на різдвяному столі, його споживали з медом та часником, щоб цілий рік залишатися здоровим. Крихти від хлібця також не викидали – їх згодовували домашній птиці. Скоринку різдвяного хлібця клали на одвірок хліва, щоб худоба була здорова, добре плодилася. Щасливого всім Різдва, веселих колядів та смачного керечуна! Нагадаємо, У мережі поширюють фото ужгородського збірника колядок 1925 року Читайте також:На Закарпатті масово гинуть красуні (ВІДЕО)