Історія села на Закарпатті з дивною назвою Сіль

Сіль – село в Великоберезнянському р-ні Закарпатської області розташоване у долині на правому березі річки Уж. Засноване село на поч. 16 ст. і згадується у писемних джерелах під назвою Соляне Поле. Перша згадка про оподаткування села відноситься до 1567 р. В той час село належало до Ужгородсько-Невицької домінії графів Другетів. У 1588 р. було оподатковано два господарства, у 1599 р. – десять, а з 1715 р. – одинадцять. У селі діяв водяний млин та соляний склад. В 1866 р. на околиці села Сіль та Княгиня упав найбільший метеорит в Європі, залишки якого знаходяться в експозиції обласного краєзнавчого музею, а також в музеях Відня та Москви. Інформація про першу дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці згадується в джерелах у 1479 р. Але церква згоріла і в 1707 р. до Солі із с. Сянки перевезли триверху дерев’яну церкву бойківського стилю(1703 р.). Існує також версія, що церкву перевезли у Сіль в кінці 18 ст. В 1834 р. будівля церкви зазнала перебудови і в такому вигляді збереглася до наших днів. Церкву освячено на честь св. Василія. Дзвін для церкви виготовлено в 1827 р.