Іменний номер телефону: в Україні хочуть запровадити сім-картки за паспортом

Проєкт відповідного закону оприлюднив на своєму сайті комітет з питань цифрової трансформації. На думку авторів документу, реєстрація абонентів у провайдерів електронних комунікаційних послуг сприятиме протидії шахрайству. Але знову звучать попередження, що такі заходи ще сильніше звузять сферу приватності.

Аноніми всюди

Сьогодні будь-хто без зайвих формальностей може купити стартовий пакет мобільного зв’язку за кілька десятків гривень. Промоутери на вулицях готові віддавати їх просто у руки – бери, користуйся. З такою стратегією користувачі мобільного зв’язку мають по кілька номерів, деякі – взагалі «про всяк випадок». Про них ніхто не знає, але вони нікому не шкодять.

Але тих, хто хоче вимагати персоніфікації мобільних номерів, непокоїть інше – епідемія шахрайства, починаючи від надокучливих дзвінків з невідомих номерів із записаними голосами, які пропонують взяти участь у сумнівних розіграшах, до спустошення банківських рахунків і раптового зникнення людей і фірм, які надавали вам послуги.

Письменниця Юлія Смаль розповіла в соцмережі про прикрий випадок, який трапився з її знайомою: 

«До Оленки зі Львова приїхала подруга погуляти. На 18:00 годину в неї був заброньований блаблакар. Ну, ви зрозуміли? В 17:55 водій Павло +380635610332 перестав брати трубку. Тобто, вона зникла з мережі з кінцями. 

А чому? Тому що цей номер коштує на заправці 25 грн, цінність його 0,0. І водій Павло, який без жодних докорів сумління лишив в чужому місті під Там-Тамом п'ятнадцятирічку, завтра буде водієм Борисом з новим номером і без жодних репутаційних втрат».

Юлія мешкає у Німеччині, де реєстрація мобільних номерів є обов’язковою, так само як у Польщі, Росії, Норвегії, Франції і багатьох країнах Азії та Африки. З іншого боку, приміром, у США, Чехії, Фінляндії та Естонії прив’язки номеру до паспорту не вимагають, як і тепер в Україні. 

Оприлюднений проєкт закону пропонує зареєструвати всі мобільні номери до 1 січня 2025 року, а тим, хто до цієї дати не укладе з постачальником послуг письмового договору, мають призупинити надання послуг.

Оскільки 85% українців користуються послугами мобільного зв’язку анонімно, кампанія з підписання таких договорів мала б бути дуже масштабною.

Мобільні дискусії

У зв’язку за контрактом немає нічого нового – коли стільникові телефони щойно з’явилися в Україні, звучала реклама «переходь на контракт». Але вона не мала великого успіху. Надто стійкою виявилась асоціація з бюрократичними процедурами. І певною мірою – з несвободою.

Мобільні оператори дотепер стверджують, що не хотіли б займатися «колообігом SIM-карт у природі»: «Ми дійсно зацікавлені в переведенні абонбази на контракт. Такі абоненти лояльніші до будь-якого оператора».

Досі спроби провести в Україні закони, який вимагали б реєстрацію сім-карток за паспортом, вже були, і всі безуспішні. У 2019 році «Слуги народу» вносили проєкт закону, котрий, окрім прив’язки сім-карток за паспортів, пропонував заблокувати мобільні телефони, завезені в Україну нелегально. Законопроєкт з вимогою «паспортизації» мобільних номерів виставляли на громадське обговорення у 2017 році – тоді його підготувала Державна служба спецзв’язку. Мотивували це також потребою захисту від викрадення номерів та шахрайств із банківськими рахунками. Попередні спроби законодавчо покінчити з анонімним мобільним зв’язком були у 2012 та 2014 роках. 

У пояснювальній записці до нового законопроєкту вказано, що конкретні номери вже прив’язані до абонентів – через банківські послуги. Отже, реєстрація у постачальника зв’язку буде «лише формальністю».

На додачу, в інтернеті давно «гуляють» додатки, які дозволяють перевірити, кому належить той чи інший номер. Але, звісно, не «нульовий».

Дублікат іменної сім-картки для шахрайських дій виготовити справді важче. Нововведення обмежить також тих, хто економив на зв’язку за схемою «нова картка кожен місяць». Принаймні, психологічно, бо скільки номерів можна буде зареєструвати на одну людину, проєкт закону не визначає. Як і те, скільки це коштуватиме абонентам. До речі, у деяких країнах (зокрема, Бангладеш) після запровадження реєстрації намагалися ввести податок на перереєстрацію сім-карток.

Шахраїв це не зупинить?

У 2016 році Асоціація операторів глобальних систем мобільного зв'язку видала звіт, у якому розглянуто багато аспектів обов’язкової реєстрації сім-карт. 

«Наразі не існує емпіричних даних про те, що прямим наслідком обов'язкової реєстрації SIM-карт є поліпшення криміногенної ситуації, – йдеться у звіті. – Реєстрація SIM-карт може надати багатьом клієнтам можливість доступу до додаткових корисних мобільних та цифрових послуг, які були б для них недоступні без реєстрації. Проте, якщо вимоги реєстрації є непропорційними для конкретного ринку, політика обов'язкової реєстрації може ненавмисно обмежити можливості вразливих та соціально незахищених клієнтів».

Хоча б хрестоматійної сільської бабці, яка ледь навчилася користуватися мобільним телефоном, і якій їхати кудись, щоб підписувати контракт з оператором, фізично важко.

Асоціація стверджує, що у тих країнах, де немає обов'язкової реєстрації, органи влади обрали шляхи вирішення безпекових проблем, які не вимагають від клієнтів підтверджувати особу під час реєстрації послуг мобільного зв'язку. В усякому разі, щоб вимагати реєстрації сім-карток в обов’язковому порядку, законодавці та регулятори повинні перш за все передбачити певні запобіжники та юридичний нагляд, які дозволять ефективно захищати персональні дані і недоторканність особистого життя користувачів. 

Експерти також вказують, що у країнах, котрі впровадити сім-картки за паспортом, функціонує чорний ринок карток, оформлених на підставних осіб. У разі, якщо ініціатива буде успішною, він виникне і в Україні. Протиправні елементи пристосуються до ситуації. Якби ця порода не вміла добре пристосовуватися, вона б давно вимерла.

Є ситуації, коли анонімність мобільного зв’язку буває рятівною. Якщо жертва домашнього насильства, тікаючи від кривдника, купує новий телефон з новим номером, він більше її не знайде. Але хто гарантує, що він, суто теоретично, ніяк не зможе роздобути номер, зареєстрований на паспорт законної дружини? Визначити, що у людини з’явився новий номер, можна навіть тоді, коли сім-картка анонімна – але для цього слід добряче помудрувати. 

Там, де існує обов’язкова реєстрація номерів, абоненти зобов’язані надавати мобільним операторам інформацію про зміну паспортних даних – отримання нового паспорту, зміну прізвища, тощо. Чи вплине це якось на якість надання послуг? Аж ніяк. А клопоту додасться обом сторонам.

Нарешті – чи є номер телефону аж такою невід’ємною частиною ідентичності особи, що кожну спробу змінити якийсь набір цифр потрібно так прискіпливо відстежувати?