Як святкують весілля закарпатці на карантині онлайн

Іван та Іванна збиралися одружитися 3 травня 2020 року. Вже були куплені обручки, сукня і костюм, лишалося небагато: дочекатися щасливої дати, коли присягнуть одне одному у вічній вірності, а друзі та родичі зберуться разом і кричатимуть «гірко». Все це трапилося, але не так, не там і не тоді, коли планувалося. «Зелене жито, зелене» –  все ще наспівує молода дружина через тиждень після свого карантинного весілля. У її житті вже була біла сукня, фата і букет конвалій. Іванна родом з Волині, а після весілля переїхала на Закарпаття. Поки зустрічалася з майбутнім чоловіком, бувала на його батьківщині рідко і тепер методом занурення вивчає діалект. Вже знає, що таке «мачка» (на господарстві їх аж п’ять), але розгублюється, коли свекруха просить принести «червоний попер». Ці двоє, які вже носять не тільки однакове ім’я, а й спільне прізвище, вирішили не відкладати створення сім’ї і поєднали долі під час епідемії. Оскільки наречені були родом із різних областей, відсутність транспортного сполучення могла б завадити їм не те що одружитися, але й побачитися до кінця карантину. Власного авто не було ні в кого. Та завдяки сервісу BlaBlaCar молодий таки приїхав на розпис у РАЦС до Волинської області. Без свідків і у масках – втім, молода, сміючись, розказує, що жіночка з РАЦСу попросила дозволу зняти маску, бо їй самій стало душно. Державна реєстрація шлюбу для цієї пари була більше формальністю. Обоє – глибоко віруючі, навіть познайомилися під час паломництва, і для них багато означало вінчання у церкві. Його збиралися провести у Почаївській лаврі, також у Почаєві забронювали і кафе. Все це довелося скасувати. Обвінчалися врешті-решт на Волині, за три тижні після розпису у РАЦСі. Незважаючи на всі обмеження, молодята не відмовилися від традиційного весільного бенкету– їх влаштували аж два. Один на Волині, для родини молодої, другий – на Закарпатті, для родичів і сусідів молодого. Все готували вдома, силами двох мам, сестер, тіток і самої нареченої.Так, вірно: молода працювала на своєму святі кухаркою. У сукупності на «карантинному» весіллі погуляло приблизно 50-60людей, хоча й не одночасно та в різних місцях. Молоді кажуть: великого весілля і не планували. З персоналу запросили тільки фотографа. І хоча обвінчатися можна було і без застілля, і ніхто не знає, з ким міг контактувати кожен із гостей, усе ж бажання відчути атмосферу єднання з родиною переважило страх перед невидимим вірусом. Коли ще обіцянка не покидати одне одного до смерті була б настільки актуальною? Водночас карантин дав старт новому, безпечному формату святкування – весілля онлайн. Та великого поширення ця ідея не набула. Агенція свят «Наша Файта» відзняла ролик про закарпатське весілля по скайпу. Там були наречені, що танцювали перший танець, для «спецефектів» розпаливши у кімнаті вогнище з паперу, батьки, які за старою традицією просили народити їм онуків, ведучий, дружби, діджей, фотограф та циганки, що жартували про свій непоборний імунітет. Влаштували навіть весільний феєрверк на моніторі комп’ютера. Після цього ніхто не скаже, що гроші викинули на вітер. Втім, у агенції зізнаються: це був просто монтаж, а жодного реального онлайн-весілля під час карантину не проводили. Попиту на подібну послугу як такого не було. Більшість пар, які хотіли скористатися послугами агенції, просто перенесли святкування на кінець літа або на осінь. Масового скасування планів на одруження через карантин не спостерігали. Кажуть, що тепер вже можна замовити ведучого на якийсь невеликий захід, але в тих умовах, які зараз є, це майже нереально. Ті, хто наважуються брати шлюб під час карантину, відмовляються в першу чергу від послуг весільної індустрії. На закарпатській частині весілля Івана та Іванни за ведучого був дядько молодого, на волинській – батько молодої, який грав на баяні. Пара уникла багатьох проблем, адже ті, хто заздалегідь замовляв цілий букет весільних підрядників – ведучого, оператора, відеографа, діджея, виїзну церемонію, декор, освітлення, ресторан – і роздав усім завдатки, змушений був ламати голову над тим, як знову скласти все докупи на нову дату. Як видно, і по цей, і по інший бік Карпат формат онлайн-весілля не влаштовує – все має бути традиційно, з зібранням за великим столом, і щоби гроші за танець молодої кидали в кошик, а не на банківську картку. [gallery ids="242014,242015,242016"] Одначе в Україні таки є прецеденти онлайн-весіль: так, у Львові молодята Інна та Ігор запросили на своє свято 70 гостей – всі вони були присутні через інтернет. Церемонімейстерка перебувала по той бік екрану, і так само транслювали для молодих виступ гурту «Без Обмежень». Сукню наречена обирала у інтернет-магазині під кур’єрську доставку, а макіяж та зачіску зробила самостійно. До того дівич-вечір і парубочу вечіркутеж відсвяткували у онлайн-форматі. Втім, за усім цим стояли зусилля більш як ста співробітників івент-агенції та компанії, що займалася прямою трансляцією медіа матеріалів, а сама пара завжди хотіла зробити креативне святкування і називала онлайн-весілля авантюрою. Карантин не став перешкодою для справжнього кохання. Як повідомляла заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук, ще на початку квітня попри всі обмеження взяли шлюб 5 138 пар. У Мукачеві ж за цей час поєднали долі 16 пар. Заяву на реєстрацію шлюбу можна подати через вебпортал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», але це вже дозволили зробити і офлайн, попередньо записавшись по телефону. Одружитися на карантині не проблема – було б із ким. Однак з бучними гуляннями на 100, 200 і більше осіб, які так полюбляють на Закарпатті, вартопочекати до повного зняття обмежень. ЧИТАТИ ТАКОЖ: https://pershij.com.ua/zakon-odyn-dlia-vsikh-iak-prezydent-vypyv-kavy-na-17-tysiach-hryven/