Як мукачівські школи та садочки заощаджують
Та окрім звичайних громадян, варіанти використання альтернативних джерел опалення розглядають і у бюджетних установах, і на рівні сільських чи міських рад.
Ідея організації пілотного проекту по встановленню котелень, що працюють на альтернативному паливі в закладах освіти, виникла ще у 2014 році, коли перед міською радою постало питання заміщення природного газу на альтернативні види палива через системне підняття ціни на природній газ. Прорахувавши економічну доцільність встановлення у закладах освіти опалюваних котлів на пелетах, було прийняте рішення на поступовий перехід від старих котелень, що працюють на газі, на сучасні пелетні котельні. Таким чином вже в опалювальному сезоні 2017/2018 повністю переведені на альтернативні види опалення 7 закладів освіти міста Мукачево.
Та однією з найскладніших задач на сьогодні в Закарпатті, як і в усіх регіонах України, постало питання відсутності кваліфікованих кадрів. За словами керівника Мукачівського навчального центру з енергоефективності та відновлювальних джерел Лілії Гвоздьо, у місті це питання частково вирішене завдяки роботі центру. Адже саме тут відбулись технічні семінари для операторів та технічних співробітників котелень, які обслуговують сучасні котельні, що працюють на пелеті.
Серед учасників був і оператор котельні Мукачівської ЗОШ №7 Іван Воробок. Він зауважив, що на навчальних заняттях спікери акцентували увагу на техніці безпеки, а також на особливостях роботи твердопаливних котелень.
Саме Мукачівська загальноосвітня школа №7 і стала одним з перших навчальних закладів міста, де запрацював цей пілотний проект. Як розповіла газеті «Панорама» директор школи Любов Василинка, твердопаливна котельня запрацювала в тестовому режимі ще у минулому навчальному році:
«У січні 2017-го року ми зробили пробний запуск роботи котельні на пелетах. Перші результати були помітні одразу, адже суттєво збільшилась віддача тепла. Від газу ми такого ефекту не мали, адже обігрівались навіть ті приміщення, де радіатори при газовому опаленні взагалі не працювали. Навіть більше, приміщення обігрівається набагато швидше. Можливо, причиною такої високої ефективності, на мою думку, є набагато сильніші насоси нової системи. Адже газова котельня діє з 2002 року. І фактично діє вже 16 років. Тому сучасні котельні значно ефективніше і раціональніше працюють, щоб обігрівати школу. Тому ми вирішили продовжити співпрацю в контексті роботи твердопаливної котельні».
За словами очільника закладу, пропорції використання газового та альтернативного опалення складають 50% на 50%. Так, протягом 2017 року було спалено близько 17 тонн пелетів, а з початку 2018 року – 8 тонн. Щодня нова сучасна котельня витрачає від 800 кілограм до тонни пелетів. Тому протягом деякого періоду за відсутності пелетів функціонувала газова котельня.
У дитсадку №25 міста Мукачева теж відчули переваги альтернативного опалення. Так, завідувач дошкільного навчального закладу Наталія Галай стверджує, що роботою твердопаливної котельні задоволені усі: і працівники дитсадка, і батьки, і діти.
«Ця сучасна котельня у нас працює з осені 2017 року. Ми дуже задоволені, адже тепло надзвичайно швидко розповсюджується по приміщенню садочка. Оператор котельні кожного ранку та щовечора спостерігає за її роботою, контролює температурний режим та перевіряє, щоб в усіх групах було тепло і затишно. Він старається і підняти температуру, коли надворі холоднішає. Тому завдяки комбінації використання пелетного та газового опалення, а також наявності енергозберігаючих вікон та дверей у наших групах стовпчик термометра не опускався нижче 20-22 градусів тепла. Також посприяла якісному опаленню приміщення нашого дитсадка і наявність нових радіаторів, які нещодавно запрацювали у навчальному закладі».
Котельня в ДНЗ №25
Та твердопаливні котельні – це не лише якісне альтернативне опалення і енергонезалежність від газу, але й вигідне економічне рішення. Так, експерт, голова «Українського пелетного союзу» Микола Коломийченко зазначив: «З економічної точки зору паливна гранула (пелета) виступає чи не найкращою альтернативою природному газу. Теплотворна здатність 1 куб.м природного газу сягає 8 гігакалорій, а однієї тонни пелет – близько 4,5 гігакалорій. Але враховуючи цінову політику на природній газ в Україні, (в цьому опалювальному сезоні середня ціна на газ склала 10000 грн/тис. куб.м) і ціну тонни пелет, яка сягає близько 3000 гривень, то стає зрозумілим доцільність переходу з газового опалення на опалення з використанням паливних гранул. Таким чином, при використанні пелет, в порівнянні з використанням газового опалення за один опалювальний сезон економія коштів буде сягати близько 20%».
Саме користування твердим паливом вже принесло свої економічні плоди для міста. Так, протягом опалювального сезону 2017/2018 років навчальними закладами Мукачева, де працюють твердопаливні котельні, заощаджено 150 тисяч кубометрів газу на суму близько півтора мільйона гривень. При цьому варто зауважити, що останній опалювальний сезон був більший за попередній (2016/2017) на три тижні.
Також система альтернативного пелетного опалення принесла користь і міському Управлінню освіти. Керівник Управління освіти Мукачівського міськвиконкому Катерина Кришінець-Андялошій у коментарі газеті «Панорама» зауважила, що тепер опаленням навчальних закладів займається обслуговуюча компанія, на якій і лежить відповідальність за тепло у всіх освітніх приміщеннях міста.
Загалом, перший опалювальний сезон з новою технологією дав зрозуміти, що цю технологію потрібно розвивати і поширювати по всьому місту. Так, вже напередодні наступного опалювального сезону очікується ймовірний запуск ще 4 твердопаливних котелень у навчальних закладах Мукачева.
За матеріалами: https://pmg.ua
Коментарі - 0