«Я – серферний фенікс»: закарпатка Аліна Паш – про кохання, самобутній стиль та зірковий успіх

У простору кав’ярню заходить чорнява дівчинка з довгим волоссям. Поміж усіх відвідувачів її вирізняє стиль: яскрава куртка печворк, джинсова спідниця, спортивна оверсайз-футболка Puma, які зазвичай надягають на тренування футболісти, неоново-помаранчевого кольору, і пов’язана на голові в тон хустинка – так носять тільки модні дівчата та реперки. Вона і те і інше, вона – Аліна Паш, нове ім’я у сучасній українській музиці. За рік Паш випустила всього два сингли, але цього було достатньо, аби стати популярною бітангою навіть поза межами України. В рамках проекту Puma "Будь собою", який підтримує аутентичних і сильних дівчат по всьому світу, ми зустрілися з Аліною, аби дізнатися, що їй подобається, коли вийде її новий альбом, як цей рік змінив її життя і що дня неї означає бути собою. Яку каву будеш пити? З молоком. Останнім часом перейшла на органічне. Подивилася декілька документальних відео про те, як роблять мас-маркет-продукти, і в мене виникло багато запитань щодо якості. Також відмовилася від м’яса, можу з’їсти тільки домашнє, яке я знаю, де росло, у яких умовах, не поляпане непонятними руками. Замовила морквяний фреш, бо він в тон твоїй футболці? Так, напевно, що так. (Сміється.) Ти давно в Києві, звикла до великого міста? Був момент, коли Київ осліпив мене, засірив. (Сміється.) Я переїхала 7 років назад (прим. ред.: Паш родом з невеличкого селища Буштино Закарпатської області), і перші два роки було дуже важко адаптуватися – ти приїздиш у велике місто, та ще й займатися музикою, і одразу почуваєш себе дуже самотнім. Коли сказала про наміри переїжджати батькам, вони здивувалися, але підтримали мене, бо вони мої найліпші друзі. Вони допомогли мені з підготовкою до вступу в музичну академію. Я багато фігачила в університеті, бо розуміла, що мені треба самоствердитись перед педагогами, аби мати змогу займатись ще й музикою, окрім навчання. Мені треба було прокачатися, я була дуже зелена на той момент. Не знала навіть, де який район (сміється) і як само я хочу співати. Як ти це зрозуміла, як обрала свій стиль? Це реп? Не знаю, чому мене називають реперкою. Реп – це інструмент, який я використовую. Ріанну або Бейонсе ніхто не називає реперками, але вони теж застосовують цей інструмент. Мені подобається фольк і співати різними мовами: українською, англійською, французькою. До речі, у першому альбомі буде фьючер з моєю сестрою за духом, грузинкою Ніні. Ми познайомились і стали дуже близькі ще на Х-факторі. Так-от, пісня буде грузинською мовою. В моїй творчості все перемішане, Україна – це центр Европи, между прочім, село Ділове недалеко від Буштина. (Сміється.) Мені подобається вплітати в свою косу стрічки різних кольорів, знання багатьох мов відкриває тобі двері навколо. Наприклад, зі своїм хлопцем я познайомилась завдяки англійській. Де ви познайомились? В Барселоні, на вулиці, яка в перекладі з іспанської означає "Щастя". Все як у французькому фільмі. Я тоді сварюся зі своїм хлопцем, з величезною червоною валізою в руках. Валить злива. Під’їжджає таксі, і з нього виходить пасажир – Джо. В нього щось із карткою, він не може розрахуватись, і таксист просить зробити коло навкруги кварталу, аби зняти кеш. В мене були дуже дивні відчуття всередині, ніби я знаю цю людину. І от ми сидимо втрьох на задньому сидінні – я, мій хлопець і Джо. Я попросила свого хлопця з ним поговорити, бо сама соромилась і тільки витріщалась. Тоді ми дізнались, що він соліст групи DOP і переїхав жити до Барселони 4 дні тому, що дуже любить Україну і приїздить виступати. Наступного разу ми зустрілись вже через півроку, нас офіційно представила моя подруга Аліна (я її називаю Алефтіна). На той час я вже була сама. Джо знайшов мене в інтернеті, почав писати. Спочатку я подумала: "Ще один хоче затягнути українську дівчинку". На жаль, з цього боку Україну теж знають далеко за межами. Тому, коли його друзі починають жартувати на цю тему, я занадто різко реагую. Джо допомагає тобі з музикою, ти прислухаєшся до його порад? Джо – арт- і музичний продюсер проекту Аліна Паш. Він навіть зняв відео для альбому однієї співачки. "Аліна Паш плюс ще хтось". (Змовницьким тоном.). Коли ми вже зможемо побачити нову відеороботу? Відео вийде 15 квітня. А мій перший альбом ще за місяць – 16-го травня. Ми ще думаємо, але в альбомі, скоріш за все, буде 16 треків. Я вірю в нумерологію як в науку. Альбом буде наче подорож крізь чарівний ліс, в якому стається "всякая чертовщіна", всяке різне. (Сміється.) В наших краях до сих пір вірять в містику, багато язичницьких свят перейшли в православні. Мені подобається копати глибше. Україна – це не тільки вінок і вишиваночка. В нас супердревня культура, традиції, які були споконвіків, але вони притоптані, запилені багатьма історичними моментами. Не знаю, що з Україною, але завжди щось мішурить її, навіть зараз. Зроблю тобі спойлер. Не знаю, увійде цей фьючер в альбом або вийде окремим синглом, але я наважилась взяти невеличку частину гімну та переробити її на свій лад. Змінила форму подачі, там намішані ще слова Шевченка, англійська мова, стьоб. Мені подобається стьоб, і я люблю говорити про реальні речі. Які саме? В перших двох релізах було більш про ребячество, тусовочки. Це було так, для "затравочки", а зараз прийшов час і бажання поговорити про інші теми, які мене хвилюють: про батьківство, про дорослішання, про фемінізм, про злободенність, але в альбомі є й жартівливі пісні з підтекстом. Про любов буду писати пізніше, ця лірика повинна обрости чимось більш жіночним, а поки що в мені живе пацанка. Мене часто запитують: "Що таке Аліна Паш, який цей проект?" І я розумію, що Аліна Паш – це перш за все чесний проект. Чесний не тільки до аудиторії, але й до самої себе. Це максимально складно – не брехати самому собі в першу чергу, але варто спробувати, і тоді все в житті почне виходити. Моя кар’єра складається потрошки. Був перший такий сильний поштовх – і ми його витримали, потім почали виступати лайвом, і в мене зібралась моя аудиторія. Можливо, не найбільша, але вона чесна, вона розуміє мої вайби. Я запропонувала небайдужим людям в інстаграмі взяти участь у масовці в кліпі, який ми знімали (вже не можу дочекатись, коли він вийде). Я була вражена тими, хто прийшов. Це були дуже цікаві, кльові люди, близькі мені за духом. З кожним із них я могла спокійно поспілкуватися, хоча ми й бачились вперше. В мене нема продюсера або лейбла з яким я виступаю я сама йду на власне світло. Мій шлях буде довгим. Щоб чогось досягти по ньому треба бігти, спішити, старатись. Не можна робити фаст-фуд. Планка встановлена і я не можу її занижати. Другий мій сингл Oinagori був у Cловакії першим в чартах, хочу тут деяки критикували його і розповідали що він “слабший" за перший. Подруга розповідала,  що була на відпочинку в Словакії, стояла в готелі на ресепшені, аж раптом у місцевого менеджера задзвонив телефон – на рингтоні була моя пісня. Вона запитала в нього, чи знае він чия ця пісня, і він відповів: "так, це – українська співачка Аліна Паш". Ти будеш продовжувати співати кавери після виходу альбому? Так, я маю завершити свій челендж. Я вже зняла 45 відео, з різними піснями і деяки з них набрали 100-200 тисяч переглядів без реклами. Наступний – вже буде мій 46-й кавер, після нього я планую зробити опитування, подобається людям цей формат чи ні. В мене ще є купа ідей. Думаю, я робитиму мікс з того, що мені подобається, принаймні раз на місяць. Це успіх! Ти не хотіла б спробувати себе у ролі блогера? Наступна популярна тема серед підлітків – це лайвери. Я б хотіла стати лайвером, знімала б все, що відбувається у моєму житті, наживо. Це був би дуже крутий комедійний трилер. З примєсью драми. (Сміється.) Ще декілька років тому я не вірила, що все це можливо взагалі. Я тільки мріяла про таке життя і була розбитим, нещасним підлітком. А зараз ти хто? Я серферний фенікс! (Сміється.) Фенікс – бо відродилася, а серферний – бо спіймала свою хвилю. Ти вмієш серфити, до речі? Ні, але дуже хочу навчитися. В мого хлопця ліпший друг родом з Австралії, і я завжди заглядаюсь на його відео з хвилями. З дитинства в мене не дуже складалося зі спортом, я прогулювала фізру, писала записки. Я непогана лижниця, адже родом з гір. Зараз мені подобається ходити в походи, займатись стретчінгом, хіп-хопом, крампом та йогою. Хочу ще навчитись танцювати танок Vogue. Єдине, що я обожнюю з дитинства, так це велосипеди. Мені треба було їздити до школи щодня 3 км, а на 11 років мені подарували маунтінбайк флуоресцентного оранжевого кольору – коли я їхала, мене було далеко видно. Пізніше, вже коли я працювала в Америці, я також ганяла на велосипеді на роботу 6 км щодня. Тобі сподобалось жити в Америці? От після релізу альбому заробиш одразу багато грошей і поїдеш? Відкрию тобі секрет: після виходу альбому я не озолочуся. (Сміється.) Мені сподобалось в Америці, я була в Чикаго, Вісконсині, Мілуокі. Побачила на власні очі, як там працюють усі системи, зсередини: від лікарні до суду. Все круто, але тільки якщо в тебе є страховка. Але я б не хотіла жити там. Я хочу жити в Україні і багато подорожувати, але завжди повертатися, як я зараз і роблю. Є багато людей, які ниють, що все погано. Так, справи кепські, але в нас молода країна і ми її будуємо. Не варто нити відразу, варто щось спробувати змінити спочатку. З першого кліпу ти запам’яталась глядачам своїм аутентичним стилем, який тобі допоміг розробити Валера Топал. А який твій стиль? От сьогодні ти на спортивному, а був в тебе "тьолочний" період? Був. Але у мене він проявлявся інакше. Мені не хотілось великі цицьки чи губи, скоріше це був період рожевих відтінків в одязі, підборів та й мі-мі-мі няш-няш-няш. Це було на першому курсі в академії, коли я почала дивитись, як вдягаються інші дівчата. Мені і зараз подобаються довгі загострені нігті, але в контексті кліпу або тусовки, коли це доречно. А коли дівчині 15-16 років і її кормлять стандартами у соцмережах, а потім вона дорослішає і перетворюється на нещасну людину, це сумно. В період навчання мені мама завжди також радила: "Надінь підбори, будеш виглядати стрункішою, а що як раптом тебе продюсер якийсь замітить". (Сміється.) Так склалося, що в моєму житті завжди з’являються впливові чоловіки, які змінюють моє життя. Валера був одним із них. Він наче з іншої планети, у хорошому розумінні слова. Він ні на кого не схожий. Тому я з самого початку запросила його працювати над стилем Аліни Паш. Тобі подобаються українські дизайнери? Ми співпрацюємо з Gudu з самого початку, подобається також Лариса Лобанова та Артем Клімчук, з ним, до речі, я б хотіла зробити у майбутньому окремий спільний мерч. Мені подобаються також толстовки, світшоти українського бренду Metrique і грузинські бренди. Не дивлячись на те, що в кліпах на мені багато чого навішано, в житті мені подобається бути classy, я вже доросла до цього. В мене змінилось обличчя, трохи витягнулось, і я почала робити косу з прямим проділом – ще рік тому з косою я виглядала б як дитина. Мені подобається іноді вдягнути просто чорну сукню, подобається мінімалізм. Раніше тобі доводилось довго підбирати образ, а зараз ти просто відчуваєш речі, які тобі пасують. До виходу альбому ми створили колаборацію з Litkovskaya, скоро все побачите, дуже прикольна штука і стильна. Які спортивні бренди тобі подобаються? Для мене спортивний одяг - це зручний і сутиативно універсальний. Люблю дуже Riot Division ну і з Puma любов стала особливо тоді, коли у них почалось більше експериментів та голоду на унікальність. Як зберігти свій власний стиль і не піддаватися під влип трендів? В першу чергу, варто приймати себе таким, яким ти є. І взагалі я бігаю від загально прийнятих трендів, адже мені зовсім не цікаво бути як всі. Я сама собі тренд. А з ким із відомих співаків ти б хотіла зробити колабу? З Бейонсе. Але вона рідко співпрацює з кимось, хіба що зі своїм чоловіком, аби далеко не ходити! Знаю, але чому б не помріяти? Мені ще подобається іспанська співачка Rosalia. Ми почали майже в один час, і вона працює в схожому стилі, додає багато мотивів з фламенко. Що б ти порадила дівчинці, яка дивиться і молиться на Аліну Паш? Яка хоче теж стати співачкою у майбутньому? Перше, і я на цьому вже наголошувала, але хочу сказати ще раз, – варто бути відвертим із самим собою. Це дає тобі неймовірну внутрішню силу, ти починаєш відчувати світ інакше. Бути артистом – це дуже довга дорога, якщо ти робиш все "по понятіям", а не "по старінкє", коли: "Раптом мене стріне продюсер, який мене захоче, і все буде решено". Ні, так буває у поганих казках. Треба фігачити, щоб досягти успіху. Бити в усі двері – і вони нарешті десь та й відкриються. Джерело Нагадаємо, Зірки серіалу “Школа” відвідали Мукачево та Ужгород Читйте також:Закарпатець прихопив з Чехії 117 “мобілок”, але митник їх вилучили