Гуцульську бринзю можуть занести до переліку ЮНЕСКО

Гуцульська овеча бриндзя – смачна й корисна візитівка Закарпаття – зробила крок до загальноукраїнського та світового визнання. І вже незабаром вона поповнить ряд усім відомих сирів – італійського пармезану, англійського чеддеру та грузинського сулугуні.

Про це йшла мова у Рахові під час проведення, організованої Закарпатською ОДА, інформаційно-комунікативної платформи з питань охорони нематеріальної культурної спадщини та підтримки приватно-державного партнерства. Прикладом останнього є Музей гуцульської бриндзі, який створила місцева мешканка Ольга Шкуро. Музей  – це  грантовий проект за підтримки Українського культурного фонду. За допомогою технологічних новинок – окулярів віртуальної реальності та QR-кодів – відвідувачі можуть переглянути відеоролики з полонини, з випасання овець та сам процес створення унікального сиру.

Гуцульська бриндзя –продукт унікальний, розказує власниця музею. Минулого року це визнали на державному рівні, Мінекономіки закріпило за продуктом брендову назву. Відтоді гуцульською овечою бриндзею може називатися тільки сир виготовлений у гірських районах України, де випасають овець на висоті не менше 700 метрів над рівнем моря. До речі, це перший продукт в Україні, що отримав свідоцтво, яке відповідає усім європейським вимогам щодо реєстрації і має право на визнання в ЄС.

Пані Ольга розказала, що овечий сир виготовляють за технологією, якій сотні років. Переважно його роблять у горах, коли випасають овець.  Справа виготовлення сиру багатоетапна.  Спочатку у свіже овече молоко додають закваску – кляґ, добутий зі шлунку молочного ягняти. Відтак залишають на декілька хвилин. Дерев’яним жбаталовом розмішують, відділяючи від рідини м’який сир, вибирають його, зціджують рідину, утрамбовують у будзи. Через декілька годин виходить сипкий сир. Його перетирають із сіллю і залишають у темному й прохолодному місці на декілька тижнів, відтак кінцевий продукт і називають гуцульською овечою бриндзею. Без бриндзі горяни не уявляють свого раціону, каже власниця музею. Його додають до безлічі традиційних гуцульських страв – баноша, кулеші, вареників.

Перший заступник голови Закарпатської ОДА Олег Коцюба також відвідав музей:

«Гуцульська бриндзя – це не тільки продукт для споживання, це передусім багаторічний досвід і життя людей, це звук трембіти навесні, коли вівчарі йдуть на полонину, це ватра і гори, оповиті туманом, це любов до природи та людей. Зберегти елементи нематеріальної культурної спадщини, притаманні нашому Закарпаттю, – наш святий обов’язок».

Таким чином, потреба занести гуцульську овечу бриндзю до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини та до інших міжнародних списків цілком виправдана: особливий продукт, технологія і місце його виробництва повинні отримати визнання в Україні та за її межами. Ініціативу обговорили представники Закарпатської ОДА із Асоціацією виробників традиційних карпатських високогірних сирів, представниками консульств Угорщини та Польщі в Україні у Рахівській РДА. Тут місцеві мешканці влаштували виставку смачних та корисних сирних продуктів із овечого молока, а ще виробів із овечої шерсті. Із вовни гуцули виготовляють теплий одяг, килими та ковдри.

Основним результатом зустрічі стало підписання документа, згідно з яким розпочинається процес віднесення гуцульської бриндзі до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Відповідний Лист-згоду громадськості про передачу елемента для внесення його до регіонального переліку НКС з подальшим просуванням до Національного реєстру та Міжнародних списків підписав голова Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів Анатолій Павлюк.

Ініціативу рахівчан підтримали й іноземні дипломати. Консул Республіки Польща у Львові Томаш Коваль побажав закарпатцям успіху на шляху до втілення цього амбіційного задуму, щоб гуцульську бриндзю внесли у Нацперелік України та у відповідні реєстри ЄС. «Національна кухня – невід’ємна частина кожної культури та туризму», – сказала аташе із питань зовнішньої Генерального консульства Угорщини в Берегові Чізмадіа Александра.

Також обговорили низку актуальних питань щодо розвитку туризму. Йшлося про необхідність розширення приміщення Музею гуцульської бриндзі, про проведення щорічного фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя», про створення якісної інфраструктури та надання послуг, які сприятимуть промоції туризму на Рахівщині та на Закарпатті загалом.