Готівкові перекази – не більше 5 тисяч: як боротимуться із відмиванням коштів згідно з новим законом про фінансовий моніторинг

28.04.2020 21:41 235 0
Готівкові перекази – не більше 5 тисяч: як боротимуться із відмиванням коштів згідно з новим законом про фінансовий моніторинг
Основною його метою задекларовано, по перше, протидію використанню банківської системи для фінансування тероризму і відмивання коштів, а по-друге, гармонізацію українського законодавства у цій сфері із європейськими нормами. Імплементація міжнародних стандартів є частиною реалізації угоди про асоціацію України з ЄС.

Моніторити усе

Перший закон про фінансовий моніторинг в Україні з’явився у 2001 році, після атак 11 вересня, і був спрямований на недопущення фінансування терористичних груп та зброї масового ураження. Згодом додалися інші цілі: запобігання ухилянню від сплати податків та протидія легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Установи, які проводять фінансові операції, збирають дані клієнтів та передають інформацію про тих, хто провадить підозрілу діяльність, у Державну службу фінансового моніторингу – підрозділ, який обробляє та аналізує інформацію про фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи розповсюдженням зброї масового знищення. Утім, дію оновленого закону відчують не тільки фінустанови, а й пересічні громадяни, які не мають нічого спільного з відмиванням коштів і тероризмом. Закон знижує ліміт на анонімні фінансові операції з готівкою до 5 тисяч гривень. Раніше максимальна сума готівкового переказу складала 15 тисяч. Варто відзначити, що це обмеження не стосується переказів коштів з картки на картку, адже клієнт, відкриваючи рахунок, надавав банку свої дані і вже є ідентифікований. Однак лімітованим стає поповнення картки готівкою у терміналі без ідентифікації особи. Неважливо, на чий рахунок надсилаються гроші, чужий або свій власний, відправляєте ви їх благодійному фонду чи темній особі з небезпечними для суспільства намірами. Аби відправити кошти, що перевищують 5 тисяч, клієнту буде потрібно якось себе ідентифікувати. У касі банку це можна зробити з допомогою паспорта, при оплаті через термінал – через цифровий підпис або BankID. До кінця року термінали повинні обладнати спеціальними пристроями, які будуть зчитувати інформацію про особу. Перевіряти можуть також пов’язані фінансові операції,  які не перевищують ліміту – наприклад, якщо на один рахунок у один день надійшли два транші по 4500 гривень, то остання операція підлягатиме перевірці. Такі дії можуть бути розцінені як спроба обійти вимогу верифікації. На думку ряду експертів, встановлення ліміту на готівкові перекази є спробою змусити тіньову економіку вийти на світло: контроль за обігом готівки дасть змогу виявляти неофіційне працевлаштування та неоформлену підприємницьку діяльність. Однак в умовах карантину, коли працівникам та бізнесам і без того доводиться сутужно, впровадження цих норм матиме значно більше мінусів, ніж плюсів, адже обмежить громадян у можливості розпоряджатися їхніми готівковими заощадженнями. Водночас, як зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, нова редакція закону нічого не змінить для звичайних клієнтів банків: студентів, пенсіонерів, власників зарплатних карток, підприємців, що провадять діяльність в обсягах, заявлених на момент відкриття рахунку. Закон впроваджує ризик-орієнтований підхід, а за статистикою НБУ 95% клієнтів всіх банків мають низький рівень ризику. Для них робота з банками навіть дещо спроститься. Наприклад, нові правила уможливлюють дистанційну ідентифікацію. Аби відкрити рахунок, необов’язково буде приходити до банку. З менеджером фінустанови можна сконтактуватися за допомогою відеозв’язку, а документи надіслати у вигляді фото- або сканкопій. Також, за словами Рожкової, ліміт у 5 тисяч на готівкові перекази не стосуватиметься:
  • Оплати за комунальні послуги
  • Плати за мобільний зв’язок
  • Погашення кредитів (до 30 тисяч гривень)
  • Плати за товари і послуги
  • Оплати штрафів
У цих випадках ідентифікації не вимагатимуть.

Хто перевірятиме?

Відповідно до нової редакції закону, до суб’єктів первинного фінансового моніторингу віднесли поштових операторів, які упродовж року повинні розробити механізми ідентифікації клієнтів, яких вони обслуговують. В перелік також вперше потрапили адвокати, рієлтори, фірми, які здійснюють аудиторську і бухгалтерську діяльність та надають консультації з питань оподаткування. Перевіряти клієнтів муситимуть і компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу та переказу електронних грошей (в тому числі криптовалюти). У разі ініціювання переказу в межах України з використанням електронних платіжних засобів активів на суму, що є меншою ніж 30 тисяч гривень, або її еквіваленту, такий переказ повинен супроводжуватися як мінімум номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника, а за його відсутності – унікальним обліковим номером фінансової операції. А проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, вимагає належної перевірки з верифікацією та ідентифікацією клієнта. Організатори лотерей та азартних ігор також вимушені перевіряти гравців, яким виплачують виграш у сумі 30 тисяч і більше, а також тих, хто робить ставки більше 5 тисяч гривень. У такому випадку лотерейники й завсідники казино повинні надавати паспортні дані, ідентифікаційний код та навіть відомості про місце проживання. Участь у грі офіційно вважається встановленням ділових відносин. Для фінансових установ тепер збільшилася порогова сума операцій, які підлягають обов’язковому державному фінансовому моніторингу – з 150 000 до 400 000 гривень, проте ознак, за якими визначають подібні операції, стало на порядок менше. До них відносять:
  • Фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та тих, хто з ними пов’язаний
  • Переказ коштів за кордон, у тому числі до офшорних зон
  • Фінансові операції, у якій один з учасників є громадянином країни, що не виконує міжнародні рекомендації по боротьбі з відмиванням доходів
  • Операції з готівкою
Стимулювати установи перевіряти своїх клієнтів на доброчесність збираються методом батога – за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу і відсутність належної системи управління ризиками на них можуть накласти штраф у розмірі до 10% річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З 1 січня 2021 року нові суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні будуть здійснювати повну ідентифікацію своїх клієнтів. До цього часу установи, які раніше цього не практикували, мають перелаштувати свою діяльність, аби вона відповідала новим вимогам.

Підготувала Христина Шепа,

для ПЕРШИЙ.com.ua

Нагадуємо, Як стало відомо правоохоронці на місці події знайшли мотузку та прощальну записку https://pershij.com.ua/lezhalo-dva-roky-u-berehovi-znaishly-tilo-cholovika-bez-holovy/ Читайте також: В українців вже виникло чимало запитань, як закон позначиться на популярній фінансовій операції – переказі грошей https://pershij.com.ua/ukraintsi-perekazuvatymut-koshty-po-novomu-roz-iasnennia/
БУДЬТЕ В КУРСІ З “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!