Епідемія байдужості. Коронавірус масово вражає мешканців інтернатів – і це не випадковість
22.05.2020 17:04
298
0
Ще донедавна в Мукачеві була доволі-таки позитивна статистика захворюваності на COVID-19. Зо два тижні у лабораторії виявляли не більше 2-3 випадків коронавірусної інфекції на добу, при цьому часто кілька днів поспіль всі проведені тестипоказували негативний результат. І раптом, наче грім серед ясного неба – 54 нові випадки за дві доби. Всі – у Мукачівському психоневрологічному інтернаті №1.
Повідомляється, що після виявлення вірусу його територію посилено охороняють, приміщення продезінфікували, працівників перевели на двотижневий вахтовий режим роботи, а заражених відділили від неінфікованих. Двоє з хворих – працівники установи, усі решта – підопічні. Загалом там перебуває близько 230 людей. Прокуратура розпочала кримінальне провадження через недотримання у закладі санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням.
Це негативно вплинуло на епідеміологічну статистику міста. Проте мукачівський інтернат – не єдиний заклад такого типу, який став епіцентром коронавірусної інфекції, а вірус – далеко не найбільше зло, яке може спіткати людей, що перебувають в подібних установах.
У 2017 році прокуратура завела кримінальну справу через порушення прав підопічних у Мукачівському психоневрологічному інтернаті. Моніторинг закладу виявив ряд порушень. Людей примусово утримували у підвальному приміщенні з металевою решіткою на дверях. Вдень підопічним забороняли перебувати у власних кімнатах, а до сільськогосподарських робіт залучали навіть тих, кому була не рекомендована працетерапія. Також недієздатні особи, котрі мали опікунів, самі підписували документи на отримання соціальної допомоги, хоча офіційно не могли вчиняти жодного правочину.
Подекуди трапляється, що люди, закриті в інтернатах, своєї допомоги просто не бачать – її відбирає керівництво установ. Але гірше те, що забирають і останні рештки гідності.
Кілька десятків людей захворіли на COVID-19 у Почаївській обласній психоневрологічній лікарні на Тернопільщині. Ситуація у закладі знаходиться на особистому контролі Уповноваженого ВРУ з прав людини. Офіс омбудсмена повідомляв, що департамент соціального захисту області передав установі лише 55 масок для 155 підопічних та 106 працівників.
Коронавірус поширився і у Волинській обласній психіатричній лікарні. За інформацією ЗМІ, там заразилися майже 60 людей, двоє померли.
Інфекція потрапила також до Харківської обласної психлікарні.
А в будинку для літніх людей на Рівненщині діагноз COVID-19 діагностували дванадцятьом особам. Дві третини підопічних установи перебувають у групі ризику.
Небезпечну хворобу виявили у 81 людини в Дарницькому будинку-інтернаті для дівчат у Києві. Серед уражених є як вихованки, так і працівники закладу.
Зазначається, що такі інтернати працюють у закритому режимі і крім персоналу, їх ніхто не відвідує. Фактично це режимні об’єкти, схожі з місцями позбавлення волі.
«Рідко коли, заходячи з моніторинговим візитом до психоневрологічного або геріатричного інтернату, не виникає важке почуття приреченості його підопічних, яким наповнене наскрізь усе навколо», – пише Олег Григор’єв, член моніторингової групи місць несвободи з метою попередження жорстокого поводження з людьми, які там утримуються.
Те, що він бачив, лякає: підопічні інтернатних закладів живуть у геть незадовільних санітарних умовах, іноді їх не забезпечують елементарними засобами гігієни. Протиепідемічні норми не дотримуються. Григор’єв описує моторошну картину, яку бачив у одному ПНІ: одяг підопічних вимазаний екскрементами, вони їдять із підлоги, як собаки. Ці люди закриті в собі і залякані, санітарки зв’язують їх і саджають за ґрати.
«…Психоневрологічні інтернати – це місця з узаконеною евтаназією» – констатує Григор’єв. «Під виглядом лікування тут ховають психічно хворих від суспільства. Відчуття постійного знущання над людьми».
Фото: Олег Григорьев/Facebook
Насторожує, що спалахи COVID-19 трапляються не тільки у пострадянських «місцях несвободи», над воротами яких можна вигравіювати пекельне «залиш надію кожен, хто сюди заходить». Пандемія зіграла злий жарт з цілком комфортабельними європейськими пансіонатами для престарілих. У Франції понад 40% померлих від коронавірусної хвороби мешкали у подібних закладах. Смертність була високою навіть попри те, що в цій країні у будинках для літніх людей пацієнти з коронавірусом можуть отримати таку ж допомогу, яку надають у лікарнях.
У Швеції підопічні геріатричних пансіонатів становлять майже половину жертв пандемії. Протоколи місцевої системи охорони здоров’я не дозволяють відправляти літніх пацієнтів з будинків для престарілих до звичайних лікарень та не рекомендують доглядальницям давати їм кисень без консультації лікаря – завуальований смертний вирок у системі, яка позиціонує себе як чи не найгуманнішу в світі.
Та незалежно від того, у яких умовах, європейських чи пострадянських, утримують підопічних подібних установ, та якими методами їх лікують (або не лікують) у випадку інфікування, діє аксіома: велике скупчення людей із групи ризику загрожує, масовим поширенням інфекції.
Як не парадоксально, самотні старенькі з українських «хрущівок» і приземкуватих хаток ризикують менше, ніж ті, хто живе у шведських пансіонатах. Не тому, що у нас краще організована охорона здоров’я чи соціальний захист пенсіонерів. Просто геріатричні інтернати у нас забезпечують комфорт на рівні виправної колонії. Люблячі діти своїх батьків туди нізащо не віддадуть, а переїхати у такий заклад з власної волі ніхто не захоче. Тому в Україні половина смертей під час пандемії не є і не буде пов’язана з цими установами.
«Я знаю, як вирішується питання незалежного самостійного життя людей зі складною формою інвалідності в Європі, скандинавських країнах, Америці на державному рівні, – відзначає засновниця ГО «Бачити серцем» Олеся Яскевич, – « ...До речі, не малу і важливу роль у цьому відіграють фонди і організації. Я не знаю, коли щось схоже станеться у нас на моральному рівні, коли у людей відбудеться революція в голові і людей зі складною формою інвалідності будуть поважати і приймати ».
Сама ідея виключення ні в чому не винних людей з суспільства є не здоровою. Вона може бути зручною для декого, навіть для всіх – за винятком тих, хто мав нещастя опинитися за бортом. Навіть якщо станеться диво і ГУЛАГ перетвориться на мережу п’ятизіркових готелів, суть системи лишиться дискримінаційною.
В Україні з 2017 року триває реформа інтернатних закладів для дітей, спрямована на те, щоб практично всі діти, розміщені у дитбудинках, виховувалися у сім’ях, а не в інституціях. Багато даних свідчить про те, що середовище, створене всередині них, шкодить дитячому розвитку. Але хіба це твердження стосується винятково здорових дітей? Хіба воно не справедливе також і для дітей і дорослих з інвалідністю чи людей похилого віку? Хто сказав, що їм краще в інтернатах? Вони б із цим не погодилися, якби мали право висловити незгоду.
Бажання, аби «незручні люди» не плуталися під ногами, не може бути ні виправданням, ні тим паче підставою для того, щоб садовити їх у неволю. Можливо, коли-небудь реформа дійде і до ПНІ. Але вірус дійшов швидше.
Інфографіка: КНП "Мукачівська центральна районна лікарня"/Facebook
У 2017 році прокуратура завела кримінальну справу через порушення прав підопічних у Мукачівському психоневрологічному інтернаті. Моніторинг закладу виявив ряд порушень. Людей примусово утримували у підвальному приміщенні з металевою решіткою на дверях. Вдень підопічним забороняли перебувати у власних кімнатах, а до сільськогосподарських робіт залучали навіть тих, кому була не рекомендована працетерапія. Також недієздатні особи, котрі мали опікунів, самі підписували документи на отримання соціальної допомоги, хоча офіційно не могли вчиняти жодного правочину.
Подекуди трапляється, що люди, закриті в інтернатах, своєї допомоги просто не бачать – її відбирає керівництво установ. Але гірше те, що забирають і останні рештки гідності.
Кілька десятків людей захворіли на COVID-19 у Почаївській обласній психоневрологічній лікарні на Тернопільщині. Ситуація у закладі знаходиться на особистому контролі Уповноваженого ВРУ з прав людини. Офіс омбудсмена повідомляв, що департамент соціального захисту області передав установі лише 55 масок для 155 підопічних та 106 працівників.
Коронавірус поширився і у Волинській обласній психіатричній лікарні. За інформацією ЗМІ, там заразилися майже 60 людей, двоє померли.
Інфекція потрапила також до Харківської обласної психлікарні.
А в будинку для літніх людей на Рівненщині діагноз COVID-19 діагностували дванадцятьом особам. Дві третини підопічних установи перебувають у групі ризику.
Небезпечну хворобу виявили у 81 людини в Дарницькому будинку-інтернаті для дівчат у Києві. Серед уражених є як вихованки, так і працівники закладу.
Зазначається, що такі інтернати працюють у закритому режимі і крім персоналу, їх ніхто не відвідує. Фактично це режимні об’єкти, схожі з місцями позбавлення волі.
«Рідко коли, заходячи з моніторинговим візитом до психоневрологічного або геріатричного інтернату, не виникає важке почуття приреченості його підопічних, яким наповнене наскрізь усе навколо», – пише Олег Григор’єв, член моніторингової групи місць несвободи з метою попередження жорстокого поводження з людьми, які там утримуються.
Те, що він бачив, лякає: підопічні інтернатних закладів живуть у геть незадовільних санітарних умовах, іноді їх не забезпечують елементарними засобами гігієни. Протиепідемічні норми не дотримуються. Григор’єв описує моторошну картину, яку бачив у одному ПНІ: одяг підопічних вимазаний екскрементами, вони їдять із підлоги, як собаки. Ці люди закриті в собі і залякані, санітарки зв’язують їх і саджають за ґрати.
«…Психоневрологічні інтернати – це місця з узаконеною евтаназією» – констатує Григор’єв. «Під виглядом лікування тут ховають психічно хворих від суспільства. Відчуття постійного знущання над людьми».
Фото: Олег Григорьев/Facebook
Він описує випадок, коли старий у геріатричному інтернаті благав купити йому труну, бо не хотів у сиру землю. Якщо для всіх краще, щоб ці люди швидше померли, кого може непокоїти їхнє здоров’я? Система, у якій людей з ментальними і фізичними порушеннями, чи просто надто старих і немічних, аби доглядати за собою, тримають у суворій ізоляції, фактично як в’язнів на «зоні». Російська суспільна активістка і засновниця фонду «Віра» Нюта Федермессер, яка тиждень прожила у типовому закритому ПНІ, запитує: «Чому всі ці люди мають жити разом? Колишні зеки і ветерани війн, алкоголіки й інваліди і сироти. Чому ми всі думаємо, що нас це не торкнеться? Торкнеться… Менеджер великої компанії, але так, з «діагнозом». Після смерті матері рідна сестра позбавила його дієздатності і відправила у ПНІ. Тепер у неї квартира». Досвід переконав Федермессер, що ПНІ – це ГУЛАГ для інвалідів і старих.
Фото: Олег Григорьев/Facebook
Насторожує, що спалахи COVID-19 трапляються не тільки у пострадянських «місцях несвободи», над воротами яких можна вигравіювати пекельне «залиш надію кожен, хто сюди заходить». Пандемія зіграла злий жарт з цілком комфортабельними європейськими пансіонатами для престарілих. У Франції понад 40% померлих від коронавірусної хвороби мешкали у подібних закладах. Смертність була високою навіть попри те, що в цій країні у будинках для літніх людей пацієнти з коронавірусом можуть отримати таку ж допомогу, яку надають у лікарнях.
У Швеції підопічні геріатричних пансіонатів становлять майже половину жертв пандемії. Протоколи місцевої системи охорони здоров’я не дозволяють відправляти літніх пацієнтів з будинків для престарілих до звичайних лікарень та не рекомендують доглядальницям давати їм кисень без консультації лікаря – завуальований смертний вирок у системі, яка позиціонує себе як чи не найгуманнішу в світі.
Та незалежно від того, у яких умовах, європейських чи пострадянських, утримують підопічних подібних установ, та якими методами їх лікують (або не лікують) у випадку інфікування, діє аксіома: велике скупчення людей із групи ризику загрожує, масовим поширенням інфекції.
Як не парадоксально, самотні старенькі з українських «хрущівок» і приземкуватих хаток ризикують менше, ніж ті, хто живе у шведських пансіонатах. Не тому, що у нас краще організована охорона здоров’я чи соціальний захист пенсіонерів. Просто геріатричні інтернати у нас забезпечують комфорт на рівні виправної колонії. Люблячі діти своїх батьків туди нізащо не віддадуть, а переїхати у такий заклад з власної волі ніхто не захоче. Тому в Україні половина смертей під час пандемії не є і не буде пов’язана з цими установами.
«Я знаю, як вирішується питання незалежного самостійного життя людей зі складною формою інвалідності в Європі, скандинавських країнах, Америці на державному рівні, – відзначає засновниця ГО «Бачити серцем» Олеся Яскевич, – « ...До речі, не малу і важливу роль у цьому відіграють фонди і організації. Я не знаю, коли щось схоже станеться у нас на моральному рівні, коли у людей відбудеться революція в голові і людей зі складною формою інвалідності будуть поважати і приймати ».
Сама ідея виключення ні в чому не винних людей з суспільства є не здоровою. Вона може бути зручною для декого, навіть для всіх – за винятком тих, хто мав нещастя опинитися за бортом. Навіть якщо станеться диво і ГУЛАГ перетвориться на мережу п’ятизіркових готелів, суть системи лишиться дискримінаційною.
В Україні з 2017 року триває реформа інтернатних закладів для дітей, спрямована на те, щоб практично всі діти, розміщені у дитбудинках, виховувалися у сім’ях, а не в інституціях. Багато даних свідчить про те, що середовище, створене всередині них, шкодить дитячому розвитку. Але хіба це твердження стосується винятково здорових дітей? Хіба воно не справедливе також і для дітей і дорослих з інвалідністю чи людей похилого віку? Хто сказав, що їм краще в інтернатах? Вони б із цим не погодилися, якби мали право висловити незгоду.
Бажання, аби «незручні люди» не плуталися під ногами, не може бути ні виправданням, ні тим паче підставою для того, щоб садовити їх у неволю. Можливо, коли-небудь реформа дійде і до ПНІ. Але вірус дійшов швидше.
підготувала Христина Шепа,
для ПЕРШИЙ.com.ua
Читайте також: Незважаючи на епідемію COVID-19 вакцинувати дітей не припиняли, про це Володимиру Зеленському повідомили учасники наради по поширенню коронавірусу https://pershij.com.ua/ukraini-zahrozhuie-spalakh-kori-tuberkulozu-ta-stovbniaku/ Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Коментарі - 0