Ефект храповика: чому долар падає, а ціни ростуть

Підняти, не можна опустити

«За рік курс долару посилився на 12% (листопад 2019 до листопаду 2018). За той же час середня номінальна зарплата зросла на 16%. Перший фактор тисне на зменшення цін імпортних товарів (зменшення вартості пропозиції). Другий тисне на збільшення цін (посилення попиту), – пояснює міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов. – Ціни на товари з значною імпортною складовою збільшились на 0,3%. Фактично обидва фактора збалансувались. Це якщо спрощено. Якщо більш детально, то є і багато інших факторів. Ціни на цигарки, до речі, зростають через збільшення акцизів».

Ілюстації:ТимофейМилованов/Facebook

Серед імпортних товарів, які найбільше подешевшали, домінують товари тривалого користування – цифрова та побутова техніка, автомобілі. Здорожчали переважно продукти харчування і ліки, тобто товари постійного попиту, до цін на які населення найбільш чутливе, і водночас їх можна скоріше збути і швидше заробити. Загалом же, за розрахунками Державної служби статистики, у грудні 2019 р. порівняно з попереднім місяцем ціни все ж незначною мірою понизилися – лишена 0.2%, знову-таки, по-різному для різних груп товарів. Це так мало, що покупці ефекту майже не відчули.Споживча інфляція в річному вираженні  порівняно з груднем 2018 рокусклала4,1% – і, як би там не було, це найнижчий показник із 2014 року. «Ще одна із причин ситуації, коли гривня зміцнюється, а ціни не падають, – інерційність. Підприємці, імпортуючи товар, закладали значно вищий курс долара і євро. Тому й не переносять ефект на споживачів відразу», – розповідає «Укрінформу» заступник голови правління НБУ Дмитро Сологуб. Навіть придбавши партію товару за низьким курсом, імпортери і продавці про всяк випадок страхуються, щонайменше утримуючи ціни на тому ж рівні – ніхто збирається ставати жертвою коливань на валютному ринку, та й втрачати додатковий прибуток зовсім не хочеться. Економісти називають це явище «ефектом храповика»: ціни на товари або ресурси, раз вирісши, не обов'язково знижуються до первинного рівня (храповик – це механізм, який дозволяє колесу обертатися вперед, але не назад).Як би не обурювалися споживачі, але спостереження свідчать, що ціни загалом у будь-яких умовах мають тенденцію швидкозростати і повільно, болісно, зі скрипом опускатися. «Продавці імпортних товарів за рахунок коливань валютного курсу – незалежно, в який бік, – намагаються максимізувати прибуток, – констатує доктор економічних наук Василь Голян. – Це абсолютно законно. Але річ у тім, що в Україні фактично відсутній контроль за ситуацією з боку регуляторних органів, що відповідають за дотримання законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яка в момент зміни ринкових умов проявляється дуже чітко».

Валюта, облігації і чорноземи

Окрім природного бажання більше заробити, підприємці побоюються знижувати ціни, передчуваючи, що зміцнення гривні можепротривати недовго. «Ключова причина досягнень на валютному ринку лежить у фінансовій, а не в економічній площині: у 2019 році стався рекордний приплив іноземних коштів в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП)», – пишеоглядач «Українського тижня» Любомир Шавалюк.Він твердить, що попит нерезидентів на ОВДП, імовірно, впаде, бо нині їхня дохідність не надто конкурентна, та й курс гривні не такий привабливий, як рік тому. Але поки що такої тенденції немає: за даними НБУ, станом на 27 січня нерезиденти скупили державних облігацій на 123.87 мільярдів гривень, і їм належить уже 15% всіх ОВДП в обігу – тільки за минулий тиждень додалися 2.43 млрдгрн. інвестицій

Інфографіка – НБУ (bank.gov.ua)

Одна галузь української економікиминулоріч усе жопинилася на підйомі – аграрна. У липні — жовтні 2019-го Україна експортувала 19,2 млн т зернових і 3,8 млн т олійних, що відповідно на 45% і 73% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це теж великою мірою позначилось на посиленні позицій національної валюти, хоча – ще одна парадоксальна закономірність – з негативними наслідками для самих експортерів, доходи яких у гривневому еквіваленті падали. Дехто стверджує: земля і курс валют пов’язані тісніше, ніж здається. А саме – іноземці вкладають в ОВДП в очікуванні відкриття ринку землі, щоб на доходи від них скупити ті самі гектари, з яких збираються рекордні врожаї. Такий сценарій розглядає, зокрема, економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ: «Почали шириться чутки про те, що нерезиденти створили "паркінг" інвестицій на ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і головна мета цих вкладень – скупка землі в кінці наступного року.Спочатку ця інформація викликала у мене сумнів: навіщо "паркуватися" у нас у гривні, якщо це можна зробити в доларі на BVI. Але, як виявилося, все так і є. Серед так званих "нерезидентів" справжніх іноземців не більше 50%. Решта – фіктивні інвестиції, сформовані структурами, афілійованими з владою і які використовують інсайдерську інформацію. З урахуванням ревальвації гривні і реінвестицій доходу від коротких паперів (3-6 місяців), мінімальна дохідність у доларовому еквіваленті гривневих ОВДП складе 25-40%. Якщо антиутопія з курсом триватиме і в наступному році на кредитних ін'єкціях МВФ, мультиплікатор портфеля ОВДП на вкладений долар виросте при певних розкладах (якщо вчасно вискочити, а "потрібні" люди підкажуть) до рівня 2 до 1. Тобто на мільярд доларів портфельних інвестицій доведеться стільки ж прибутку… Якщо ці гроші "розпаркують" на ринку землі - вийде, що 50% земельного банку так звані "нерези" куплять на шару.Точніше – за рахунок бюджетних коштів, передбачених на погашення ОВДП».А після того, як хвиля інтересу інвесторів до державних облігацій спаде, доля національної валюти можебути невесела.

Скільки протримається гривня?

Прогнози курсу валют, як і прогнози погоди, мають невтішну властивість підводити.Наприкінці 2018 року курс долара у 2019-му провіщали на рівні 28-30 грн/$, а найбільш оптимістичним був прогноз 25грн/$ на кінець року. Як бачимо, не вгадали. Передбачення на основі існуючих трендів просто не здатні врахувати усього, що може вплинути на ситуацію в майбутньому: від невагомих «ефектів метелика» до глобальних катаклізмів. «Раніше літа ситуація з курсом долару не зміниться. Але потім він неминуче почне рости», – припускає експерт-економіст Борис Кушнірук у інтерв’ю Gazeta.ua. У державному бюджеті України на 2020 рік уряд заклав курс 27 грн/$. Це консервативний прогноз, а за другим, більш оптимістичним сценарієм від Мінекономрозвитку,вартість американської валюти у 2020 році триматиметься близько позначки24,8 грн/$. Незалежні аналітики наводять доволі схожі цифри. «Гривня повинна закінчити 2020 на відносно сильних позиціях в діапазоні 25−25,5 грн/$. Більш того, за підтримки додаткових іноземних інвестицій в гривневі ОВДП, національна валюта може зміцнитися до 22−23 грн/$ до кінця 1 півріччя 2020» –заявив виданню «НВ» Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу компаній ICU.Найпесимістичнішим прогнозом лишається курс30 грн/$до кінця року, а мінімальний показник, який озвучують фінансові установи – 21,9 грн/$. Такою дешевою американська валюта не була з середини2015 р. Щоправда, у лютому того року в Українівона стала найдорожчою за всю історію –  1$ торгувався за 32.98 грн.

Динаміка курсу долара за період 27.01.2015 – 27.01.2020. Інфографіка: Finance.ua

У 2020-му злету не чекають: навпаки, долару передрікають ослаблення також щодо інших світових валют, у першу чергу до євро. Та в дійсності, тут усе як з погодою: якщо обіцяють сонце, про всяк випадок беріть парасольку. А якщо дощ, не забудьте сонцезахисний крем.

Підготувала Христина Шепа,  для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Нагадуємо, Півмільйона $ за нирку: закарпатцям пропонують стати донорами Читайте також:  Кодування телеканалів: навіщо це Україні та що тепер робити