Дорога гривня – ризик для макроекономічної стабільності

«З’являється дедалі більше статистичних доказів того, що в нинішній економічній ситуації занадто дорога гривня — це ризик для макроекономічної стабільності. Тому на цей момент головне питання полягає в тому, чи залишатиметься гривня дорогою достатньо довго, щоб цей ризик реалізувався сповна. Або протягом року курс долара стійко зростатиме із 24 до 30 грн/$, щоб вийти на прогнозний середньорічний показник 27 грн/$, або план бюджетних доходів не буде виконано», – резюмує економічний експерт Любомир Шавалюк у матеріалі «Українського тижня». Він нагадує, що на початку листопада 2019-го Міністерство економіки розрахувало прогноз середньорічного курсу на 2020 рік на рівні 27 грн/$, а Міністерство фінансів поклало його в основу бюджету. Це сталося в той час, коли курс долара на валютному ринку був близьким до 24,5 грн/$ і впевнено знижувався. Макропрогноз можуть переглянути, але немає гарантій, що він виявиться адекватним. Як пише «РБК-Україна», в першій половині 2020 року очікується, що гривня виросте ще більше, однак у другому півріччі вона, навпаки, може ослабнути, «У другій половині 2020 року гривня може почати послаблення, оскільки попит іноземців на гривневі ОВДП може значно зменшитися, а торговий дефіцит продовжить розширюватися. В результаті курс гривні на кінець 2020 року може скласти 25-25,5 грн/$», – прогнозує аналітик Олександр Мартиненко. За словами його колеги Бориса Кушнірука, теперішнє зміцнення гривні не є позитивним для економіки: «Погіршилась діяльність експортних підприємств. У національній валюті у них впала виручка. Доходи до бюджету зав'язані на податках з цих підприємств, тому вони теж зменшились. Також зменшилися податкові надходження від імпорту. Імпортне мито та ПДВ з імпортних товарів і послуг теж прив’язані до курсу гривні до іноземних валют». Кушнірук стверджує, що причиною падіння долара стала надмірно жорстка монетарна політика Національного банку. Він зазначив, що минулого року іноземці вклали близько 100 мільярдів гривень в облігації державної позики. Це спричинило додаткове надходження валюти на внутрішній ринок.  Але експерт застерігає, що справжнього розвитку не відбувається: «Останні кілька років у нас кредитувалися тільки два сектори – споживчі та торговельні кредити. Гроші в економіку, у підприємства не надходять». Нагадуємо, Грип вже на Закарпатті: кількість захворілих збільшується Читайте також: На Закарпатті ДТП: водій-винуватець виявився під мухою