Чи загрожують закарпатцям землетруси? (ФОТО)

При слові «землетрус» передусім спадають на думку Японія з Фукусімою, Італія з кадрами колапсу величних базилік або минулотижневі нищівні підземні поштовхи у Туреччині. Але, виявляється, і наші рідні Карпати не дрімають. Хіба що на одне око. Легкий шок У ніч на 31 січня 2020 р. в Румунії трапився землетрус магнітудою 4,8 балів, який відчули в Болгарії, Молдові та в Україні, конкретніше – на Одещині.  До того 23 січня на Виноградівщині зареєстрували підземні поштовхи у 2.2-2.9 балів. Щоправда, тривали вони недовго – усього 13 секунд. Повідомлялося, що вогнище землетрусу розташовувалося на глибині 3-6 км. Землетрус, хай короткий і не дуже сильний, неабияк наполохав місцевих мешканців, які у першу чергу подумали про вибух. Закарпаття трусить частіше, ніж здається, проте місцеву сейсмічну активність  реєструють здебільшого спеціальні прилади. Незначних потрясінь може бути до 20 за рік, однак це поштовхи магнітудою менше 3 балів, яких люди не відчувають. За словами фахівців, більшість землетрусів на Закарпатті – поверхневі і фокусуються на глибині до 12 км, однак тим і небезпечні: їхня енергія не гасне у надрах землі, а вирує назовні практично з тією ж силою, що й у підземному осередку.

Начальник режимної геофізичної станції «Тросник» Василь Ігнатишин роз'яснює: «Закарпаття умовно поділяють на три сейсмічні зони, ділянки, де землетруси відбуваються найчастіше: Мукачево–Свалява (зона А) і Тячів-Сігет (зона В). Є ще невелика зона епіцентрів сейсмічної активності – зона С –  у межах північної Румунії. Зона невелика, тому її часто відносять до Тячів-Сігетської території».

За його словами, відчутні землетруси на Закарпатті трапляються у середньому раз на 4-6 років. Востаннє подібний стався у липні 2015 р. на Тячівщині: тоді на будинках посипалась штукатурка, а в деяких оселях не витримали навіть дахи. Кілька років по тому пан Ігнатишин попереджав: після затишшя от-от струсить знову. Прогнози, зроблені на основі багаторічних спостережень, не підвели. Є дані також про те, що сплески сейсмічної активності на Закарпатті відбуваються з циклічністю у 100-120 років, і наразі триває саме такий період. За статистикою, підземні поштовхи реєструються загалом частіше та відчуваються сильніше у Тячівській зоні. Також помітили цікаву закономірність: коли трусить у Мукачівському районі – біля Тячева спокійно, і навпаки. Закарпаття щільно охоплене сейсмічними станціями: вони є в  Ужгороді, Міжгір'ї, Косові, Рахові. Спостереження на режимних геофізичних станціях проводять у Нижньому Селищі, Троснику, Мукачеві та Берегові. І це не випадково: на всю країну наша область є чи не найбільш сейсмоактивним регіоном (одразу після неспокійного півострова на Чорному морі). Гуркіт з підземного царства Науковці вважають, що сейсмічна активність на Закарпатті зумовлена прихованою у товщі землі мережею тектонічних розломів. Два з них – Закарпатський і Панонський – відділяють Закарпатський прогин з одного боку від Карпат, а з іншого – від Панонської западини. Серед поперечних розломів за рівнем сейсмічності виділяються Латорицький, Боржавський, Виноградівський і Оашський. Місцями земля під нашими ногами буквально розходиться, але так повільно, що ми цього не відчуваємо. Знадобляться мільйони років, аби це далося взнаки. І все ж час від часу енергія, яка накопичується у ході цих процесів, виривається назовні. Звісно, докочується і відлуння тектонічних процесів у Карпатських горах. Карпати – відносно молодий гірський масив, розташований у межах потужного Середземноморсько-Альпійсько-Гімалайського (Трансазійського) сейсмоактивного поясу. Близько 2.5 млн років тому у Карпатах текли лавові ріки. Тоді сформувався так званий Вулканічний хребет –  наймолодше у регіоні пасмо невисоких гір, вершини якого (Бужора, Маковиця, Анталовецька Поляна, Ловачка та інші) є давно загаслими вулканами. На Закарпатті досі можна спостерігати залишковий прояв вулканізму – гейзер в урочищі Петровець на Міжгірщині. Нині найбільш турбулентною у Карпатських горах заслужено вважають зону Вранча, яка знаходиться у однойменному повіті в Румунії. Звідси до Закарпаття – майже 300 кілометрів. Тут трапляються землетруси магнітудою 7-8 балів за шкалою Ріхтера, при цьому вогнища залягають глибоко –  на 100 і більше кілометрів у товщі земної кори. Найпотужніший землетрус у нещодавній історії Карпат (7,5 балів) стався в цій зоні у 1977 р. Особливо постраждав тоді Бухарест, де завалились висотні споруди, поховавши під уламками майже півтори тисячі осіб. Поштовхи у зоні Вранча, навіть не настільки значні, завдяки їхній глибині відчуваються далеко за межами Румунії – прикладом може слугувати уже згаданий землетрус 31 січня. На Закарпатті інтенсивність землетрусів майже ніколи не перевищувала 6-7 балів за 12-бальною сейсмічною шкалою – це відповідає помітним, проте не катастрофічним пошкодженням будівель на кшталт обсипання тиньку і тріщин у стінах. Наслідки слабших коливань часто обмежуються банальним переляком та не призводять до значних руйнувань і тим паче жертв. Припускають, що Закарпатську область інколи струшує не тільки через рух тектонічних плит, а й через людей, які неконтрольовано розкопують земні надра. Промислові кар’єри у Кольчині і Мужієві змінюють ландшафт і провокують зсуви ґрунтів. Але існує думка, що їхня діяльність здатна навіть підсилити інтенсивність землетрусів. Скажімо, у 2006 році область сколихнули підземні поштовхи інтенсивністю 6-6,5 балів за 12-бальною шкалою з епіцентром у  Мужієві. А у Кольчині починаючи з 1960-го року мало не щороку реєструються незначні підземні коливання. Сейсмологи намагалися заборонити діяльність кольчинських кар’єрів, однак все обмежилося нетривалою відпусткою. Ну що, здавалося б, ми з нашою метушнею на поверхні можемо вдіяти із тим, що коїться у підземному світі? Найсильніші землетруси, зафіксовані на території Закарпаття:

• 1908 рік – Свалява, інтенсивність 7-8 балів
• 26 грудня 1872 року – Довге, інтенсивність 7 балів;
• 10 серпня 1926 року – Тересва, інтенсивність – 7 балів;
• 24 жовтня 1965 року – Берегово, інтенсивність 7 балів;
• 1 липня 1830 року та 21 грудня 1870 року – Тячів, інтенсивність 6-7 балів;
• 7 жовтня 1894 року – Буштино, інтенсивність 6-7 балів;
• 2 серпня 1936 року – Антонівка, інтенсивність 6-7 балів;
• 14 вересня 1937 року – Драгово, інтенсивність 6-7 балів;
• 25 вересня 1977 року – Берегово, інтенсивність 6-7 балів;
• 22 вересня 1979 року – Угля, інтенсивність 6-7 балів;
• 1 липня 1982 року – на кордоні Угорщини з Україною, інтенсивність 6-7 балів.
• 23 листопада 2006 року – Мужієво, інтенсивність 6-6,5 балів.
• 17 січня 1880 року – Вільхівці, інтенсивність 6 балів;
• 8 березня 1978 року - Виноградів, інтенсивність 6 балів;
• 20 травня 2003 року – Міхаловце (Словаччина), інтенсивність 5-6 балів (цей землетрус відчули в Ужгородському та Перечинському районах)

Підготувала Христина Шепа,

для ""ПЕРШИЙ.com.ua"

Нагадуємо, Керівництво “Нафтогазу” в 2018 році отримувало по 3,7 млн гривень зарплати на місяць Читайте також: На Закарпатті викрито групу фальшивомонетників (ФОТО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram