Чому особа, засуджена за злочин проти неповнолітнього, працює у соціальній сфері Ужгорода?

Згідно з відкритими судовими рішеннями, особа, яка нині займає керівну посаду у сфері соціального захисту в Ужгороді, у 2001 році була засуджена за злочин проти неповнолітнього. У 2022 році суд також зобов’язав внести відповідні відомості до Єдиного реєстру засуджених. Попри це, реакції щодо проведення службової перевірки з боку міської влади немає. Чи повинна громада вимагати перевірки такої ситуації? 

Далі публікаці з допису Івана Волошина. 

"Вадим Борець - заступник ужгородського міського голови:

Ні честі, Ні розуму, Ні совісті, Ні адекватності!

Два роки тому, я написав пост про те, що в департаменті соціальної політики, ужгородської міської ради, на керівній посаді завідувача сектору обліку та нічного перебування бездомних осіб, секретарем робочої групи працює особа на призвіще Ренжин Петро, яка 2 рази була офіційно засуджена за розпустні дії, вчинені стосовно неповнолітніх осіб (ось посилання: https://www.facebook.com/… ) ?

Тоді ця публікація набула широкого розголосу, викликала купу обурення у читачів, а депутат Віталій Глагола навіть звернувся до міського голови з вимогою звільнити збоченця з посади

Як думаєте, чим закінчилась ця ситуація? … а нічим, все як було - всі на своїх місцях!

Знаєте чому нуль реакції ? Тому що, заступник місього голови, який курує Департамент соціальної політики та зробив його основним джерелом своїх доходів, заробляє на довідках по догляду задля уникнення мобілізації в тому числі деяким чиновникам і депутатам. Колишній прикордонник Вадим Борець, просто навів якісь аргументи, чому засуджена два рази особа (за розбещення малолітніх) має залишитись на цій посаді.

Не знаю які емоції повязують заступника міського голови В.Борця з П.Ренжином і що у них спільного (чесно і не хочу знати), але цього разу наведу тези з судових рішень (чого в минулому пості уникав), щоб кожен зробив свої висновки сам, наскільки влада у нас адекватна ( насправді НІ).

ЧИТАЄМО УВАЖНО вижимки з рішень судів, які набули сили закону!!!

(Дітям та людям з слабкою психікою не читати):

Вироком Івано-Франківського міського суду від 29.10.1993 (справа № 1-431) Ренжина Петра Павловича було засуджено за ч. 2 ст. 118 Кримінального кодексу України - задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої вчинене повторно, а так само вчинене щодо неповнолітньої - та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки у виправній колонії загального режиму.

З тексту вироку суду :

«Злочин скоєно підсудним за таких обставин: 11 березня 1993 року біля 10 години ранку підсудний з метою задоволення статевої пристрасті неприроднім способом біля будинку АДРЕСА_1 почав переслідувати неповнолітню потерпілу ОСОБА_9 .

У під`їзді № 2 цього будинку на площадці між 1 та 2 поверхами закрив їй рукою рот, наказав їй тихо виконувати все, що він скаже. Зняв з неї штани і труси та оголив свої статеві органи. Використовуючи безпорадний стан потерпілої, примусив її мастурбувати його статевий член, при цьому торкався своїми руками статевих органів потерпілої, а потім торкався її тіла своїм статевим органом.

У подальшому 17.03.1993 року біля 13 години дня, ОСОБА_5 повторно, маючи умисел задоволити свою статеву пристрасть неприроднім способом, почав переслідувати біля будинку к АДРЕСА_2 неповнолітню потерпілу ОСОБА_10 під`їзді №1 підсудний обігнав її на площадці між 3 та 4 поверхами, затулив їй рукою рот, перевів її на 1 поверх, де біля поштових скриньок зсунув з неї штани і труси, оголив свій статевий орган і примусив потерпілу мастурбувати його, торкався своєю рукою її статевих органів».

Наступний вирок:

Ренжина Петра Павловича, було засуджено Шевченківським районним судом міста Львова згідно вироку від 15.06.2001 року (справа №1-347) за ст. 121 КК України, розбещення неповнолітніх та призначено покарання у вигляді одного року та шести місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у ВТК загального режиму. На підставі ст.45 КК України засудження вважається умовним із сплатою штрафу в розмірі 200 грн.

З тексту вироку суду :

«Підсудний ОСОБА_5 о 11 год. 30 хв. 11.03.2001 року, перебуваючи на сходовій площадці між дев`ятим поверхом та горищем будинку АДРЕСА_3 , куди він обманним шляхом завів малолітнього (на момент події злочину) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на задоволення свої статевої пристрасті з погрозою застосування насильства, вчинив відносно останнього розпусні дії.

…У судовому засіданні підсудний винність свою у вчиненому визнав повністю, розкаявся і пояснив, що 11.03.2001 року він знаходився у м. Львові біля 11.30 год. біля кіоску, що з знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_3 . На подвір`ї будинку побачив малолітнього ОСОБА_11 , якого попросив проїхати з ним на 8-й поверх і покликати його товариша. На площадці 8-го поверху він, погрожуючи потерпілому ножем, завів його на площадку, яка вела на горище, оголив статевий орган і почав напротязі 1-2 хвилин мастурбувати, після чого запропонував потерпілому зробити теж саме, але він відмовився.»

- згідно вироку Шевченківського районного суду міста Львова від 15.06.2001 (справа №1-347) із призначенням покарання у вигляді одного року та шести місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у ВТК загального режиму

У 2021 році прокурор Ужгородської окружної прокуратури Домніцкий Ю.В. звернувся до суду у порядку ст. 6-1 КВК України, та просив винести ухвалу щодо включення до Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, відомостей про вчинення Ренжина Петра Павловича, за вчинення злочину, передбаченого ст. 121 КК України (від 28.12.1960)

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01.06.2022 року було зобов’язано включити до Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, відомості про вчинення Ренжиним Петром Павловичем, злочину, передбаченого ст. 121 КК України (У редакції Закону України від 28.12.1960), а саме - розбещення неповнолітніх, згідно з вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 15.06.2001 (справа №1-347) із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на один рік та шість місяців з відбуванням покарання у ВТК загального режиму.

Якось так дорогі ужгородіці/українці 

Звертаю також вашу увагу на те що:

Займана П.Ренжиним посада передбачає реалізацію державних гарантій щодо соціального захисту найбільш вразливих категорій населення, які опинилися у складних життєвих обставинах. Завідувач забезпечує право бездомних осіб на притулок та базову допомогу, координуючи роботу сектору для їхньої підтримки та поетапної ресоціалізації. Діяльність спрямована на захист людської гідності та забезпечення безпечного середовища для осіб, які потребують особливої уваги з боку громади.

Кілька питань аудиторії :

1. Яка може бути причина, чому особа яка два рази засуджена за розпустні дії стосовно дітей, була влаштувана на посаду, де працює з найбільш вразливими категоріями населення?

2. Навіть якщо хтось колись помилився і не перевірив інформацію, чому відповідальні особи ужгородської міської ради, а саме куруючий заступник міського голови Вадим Борець, відмовився розпочати та провести додаткову службову перевірку цієї ситуації з подальшим виправленням помилки? (чи це не помилка а системна тупість?)

3. Яка можлива причина захисту засудженого (два рази) Ренжина з боку заступника міського голови Вадима Борця?, що їх може повʼязувати?

4. Чому немає реакції на цю ситуацію регіональних ЗМІ? Невже ця ситуація менш значуща ніж розсипаний сміттєвий бак або зрізане дерево?

5. Чому немає реакції на цю ситуацію так званих активістів? Нема протестів, тому що ніхто не дає грошей, а активісти не витрачають свій час безкоштовно?

6. Чи адекватні керівники ужгородської міської ради, якщо вони закривають очі на цю ситуацію? Чи вони настільки тупі, що не розуміють що це треш?

7. Чи була б такою самою реація керівництва ужгородської міської ради в тому числі куруючого заступника Вадима Борця, якщо (б не дай боже), такому Ренжину попались їхні діти? Чи це щось інше? Чужі діти то інша історія?

8. Чи варто зареєструвати петицію про вимогу звільнення два рази засудженої особи за розпустні дії стосовно дітей, та перевірку керівництва ужгородської міської ради на предмет психічної адекватності, вживання наркотиків та алкоголю (як у випадку з Борцем)?

Пишіть в коментарях свою позицію

В фотогалереї вижимки з офіційних документів/реєстрів рішень судів!

P.S. Після першої публікації (два роки тому) на площі Театральній я випадково зустрів цього Ренжина. Він підбіг, простягнув руку для привітання, намагався щось пояснити. Я одразу попередив: навіть не наближайся. Бо я як батько чотирьох дітей можу не стриматися…".