Черги та розруха замість сервісу: міжнародні ПП на кордонах з боку Закарпаття запам’ятовуються назавжди

Початок серпня. Вже кілька днів поспіль група у Viber «Пересічка», яку закарпатці створили для обміну інформацією про ситуацію в пунктах пропуску, рясніє повідомленнями про величезні черги. Моніторити цю групу доводиться через потребу потрапити до Угорщини. Втім, невтішні повідомлення змушують їхати через словаків – угорський кордон міцно «стоїть», – пише УНІАН. Близько шостої ранку, КПП, ми в черзі шості, є надія швидко перетнути кордон. І є час на Д’юті-фрі – ціни там тішать. Однак, виходячи з автівки, треба бути обережним: в ніс б’є жахливий сморід. Річ у тім, що до туалету треба трішки пройтися, адже, через проведення капітального ремонту на КПП, його перенесли. Є і вказівники, але, на жаль, доволі багато подорожуючих надто «виховані» люди: вони справляють нужду одразу під огорожею, яка відділяє будівельний майданчик від смуги руху… При цьому, звісно, і водії, і пасажири нарікають на довготривалий ремонт. Мовляв, остогидло перетинати пункти пропуску в якості людей третього сорту. Та про те, наскільки українською «гостинністю» шоковані європейці, годі й казати… КПП дійсно має «сумний» вигляд - одна смуга розділена і на в’їзд, і на виїзд. Тут суцільний будівельний майданчик - гори щебню, стосик бруківки, за огорожею - будівельна техніка, а адміністративна будівля, в якій колись були і туалет, і пункт обміну валюти – на стадії «коробка з новими склопакетами під дахом». Щоправда, попри наявність лише однієї смуги руху, нам вдається пройти перевірку за годину. А вже від словаків, де ті самі українці, які в Україні не обізнані у елементарних правилах гігієни, поводять себе вже цілком як європейці, ми виїжджаємо лише за три години. Маючи в автівці дітей, чотири години на кордоні – це, звісно, пекло, але то тема для окремого матеріалу... Насправді, схожа ситуація склалася у більшості пунктів пропуску на кордоні України з країнами ЄС. Десь проблема в ремонтах, десь є інші причини. Але до десяти годин очікування перетину кордону з боку Закарпаття – сьогодні це сумна реальність. Причому, мова йде про звичайні, будні дні. Адже у періоди свят, канікул, влітку проблема набуває просто катастрофічного розмаху. Це визнає заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Микола Ясевич: «У святкові та вихідні дні, періоди літніх відпусток чи дії низки інших чинників, пікові навантаження можуть сягати значно більших показників». Загалом, він називає ситуацію на МАПП критичною. Однак статистику наводить застарілу: «Ми проаналізували статистичну базу перетину кордону у автомобільних пунктах пропуску Закарпаття протягом 2014-2018 років і спостерігаємо у всіх категоріях переміщення тенденцію до зростання, зокрема, по вантажівках – на 32%, по легковиках – на 11%, автобусів - майже на 103 % (!), громадян – на 39,5%. Приміром, у МАПП «Ужгород – Вишнє Нємецьке» починаючи з 2016 року добове навантаження по вантажівках складає понад 100% від фактичної пропускної здатності, а в окремих пунктах пропуску на території області ця цифра сягала 287% (!) – легкові автомобілі у МАПП «Вилок - Тісабеч»». Тобто насправді цифри можуть бути значно більшими. Чому не вдався ремонт за грантові кошти Шість з дев’яти міжнародних автомобільних пунктів пропуску в зоні діяльності Закарпатської митниці побудовані понад 30 років тому. Тож, очевидно, що Закарпаття потребує відкриття нових і реконструкції та розширення існуючих контрольно-пропускних пунктів уздовж кордону України з Європою. Тільки на території однієї цієї області існує потреба у відкритті вісімнадцяти (!) нових автомобільних КПП. На жаль, за роки незалежності Україна спромоглася на кардинальні зрушення хіба що в двох найболючіших точках кордону в межах області – Міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ужгород» на словацькому кордоні та аналогічному за статусом пункту «Лужанка» на угорському. У 2016 році новий очільник митниці Станіслав Балуєв саме їх назвав пріоритетними: «На ту мить у розпалі була реалізація одного з грантових контрактів реконструкції пункту пропуску за кошти ЄС. Тому довелося швидко вникати у ситуацію з європейськими коштами та митною інфраструктурою області в цілому». Дійсно, два МАПП ще у 2013-му було включено до транскордонних інфраструктурних проектів, фінансування яких здійснювалося за кошти ЄС у рамках програми європейського інструменту сусідства та партнерства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013» за двома грантовими угодами. Перша полягала в тому, що митниці планувалося виділити 3,6 млн євро на реалізацію проекту «Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів інфраструктури пункту пропуску «Ужгород» ІІ черга (пасажирський напрямок) та влаштування стику доріг (ув'язка) пункту пропуску «Ужгород» зі словацькою стороною». За другою угодою митниці планувалося виділити 3,26 млн євро на реалізацію проектів «Реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» та «Створення павільйону оформлення каноїстів, що подорожують річкою Тиса, у МАПП «Вілок». У тому ж році надійшов перший (і єдиний) авансовий платіж від ЄС на суму 2,36 млн євро на реалізацію проекту по Ужгороду. На реалізацію другого гранту аванс 2,35 млн євро надійшов у березні 2014 року. Українцям цих коштів вистачило на те, щоб у 2014 році актуалізувати проектно-кошторисну документацію. Особливої уваги заслуговує інформація про те, що розроблена ця документація була по Лужанці ще у 2005 році, а по Ужгороду – в 2008-му. Перші ж кроки по реконструкції на МАПП «Ужгород» розпочалися лише у жовтні 2015 року. Але… Вже у квітні 2016 року договір із будівельником митницею був розірваний через порушення строків виконання будівельних робіт. А далі – два кримінальні провадження, три роки судової тяганини і виграний суд на користь Закарпатської митниці ДФС про стягнення 12,2 млн. грн з підрядника (сума невикористаного авансу та штрафні санкції). Причому повторне оголошення торгів за цей час провести не вдалося. Тож не дивно, що у 2017 році Єврокомісія призупинила фінансування, а у 2018 році взагалі вирішила закрити проект, у складі якого були і два закарпатські гранти. Ба більше, не використані кошти європейці попросили повернути. Складності українського бюджетного фінансування Аби не втратити вже зробленого, у серпні 2017 року Закарпатська митниця ДФС звернулася щодо реконструкції КПП «Ужгород» та КПП «Лужанка» до Кабміну (вже за рахунок фінансування з держбюджету - 10% від перевиконання «фінансових планів» митниці). Кошти виділили частково, і лише в серпні 2018-го - 50 млн грн на «Ужгород» та 60 млн грн на «Лужанку». Та поки завершилися процедури закупівлі і укладання договорів, почалася осінь, а там - і кінець бюджетного року. Зважаючи на те, що технологічний процес будівництва по ККП «Ужгород» складає щонайменше 6 місяців, по КПП «Лужанка» – 12, окремі будівельні роботи взимку виконувати нереально, а кошти можна використовувати лише в межах поточного бюджетного року, виділені фінанси вдалося використати лише частково: майже 32 млн по «Ужгороду» та 22,4 млн по «Лужанці». Решта повернулася до держбюджету… У поточному році реакції на бюджетний запит митниці щодо фінансування ремонту КПП – жодної. За вікном вже серпень, отже, навіть якщо станеться чудо і в столиці, відійшовши від виборів, зглянуться і приймуть рішення про виділення коштів, кардинально ситуація, на жаль, не зміниться. До зими знову можна буде зробити лише «щось», потім бюджетний рік закінчиться і не використані кошти знову повернуться до держбюджету. Коло замкнулося… Цікаво, що у липні КПП «Ужгород» відвідав новий президент України Володимир Зеленський. Вже відому усім нараду офіційне представництво голови держави прокоментувало сухо: «…Володимир Зеленський відвідав міжнародний автомобільний пункт пропуску «Ужгород» та вказав на неприпустимість зволікання із запуском роботи сканувального комплексу, який забезпечить прозору роботу митниці та оформлення вантажів і боротьбу з контрабандою». Насправді ж відеозаписи, коли глава держави оглядає територію пункту, доволі красномовні – не лише про контрабанду та сканувальний комплекс там йшлося, а й про горе-будівництво. Президентові доповіли, що гроші на будівництво насправді були, але їх вкрали, скандал міжнародний, ситуація плачевна. При цьому, очевидно, ті, хто ситуацією володів, побоялися пояснити реалії, а ті, хто про будівництво чув із заяв політиків та ЗМІ, пояснив, як знав. Насправді ж президентові могли доповісти, що європейські гроші не вкрали, а використали тільки частково, решту єврогранту наразі держава повертає. Могли йому сказати, що впродовж останніх двох років будівництво триває виключно бюджетним коштом, вірніше, востаннє гроші виділяли на нього в 2018-му. Боялися йому зізнатися, що запити на виділення коштів і добудову надходять до столичних кабінетів з квітня 2018-го регулярно, але чомусь лягають у довгі шухляди міністерств та відомств… Чи має ситуація вирішення? «Ситуація насправді драматична, але не катастрофічна, - коментує ситуацію Ясевич. - Наразі, за короткий проміжок часу «вікна можливостей», – з моменту отримання фінансування і до кінця бюджетного року – зроблено справді багато. Підрядники, які зайшли на реконструкцію, привезли свою техніку, бригади працівників працювали по 12-16 годин на добу. І всі ці роботи були здійснені в умовах функціонуючих пунктів пропуску шляхом виокремлення під будівельний майданчик одного з напрямків руху, що об’єктивно створює складнощі для роботи особового складу, незручності для громадян, а відтак періодичне надходження скарг на роботу митниці, негативні відгуки у місцевих та національних ЗМІ…». Разом із митниками оглядаємо будівельний майданчик на території КПП «Ужгород» – на фото можна побачити і саму реконструкцію, і підпірні стінки, і новозбудований бокс поглибленого огляду автівок та автобусів, будівлю та майданчик кінологічної служби (боремося ж із контрабандою), і згаданий президентом сканувальний комплекс. Останній, до речі, не є частиною проекту реконструкції пасажирської ділянки КПП, а влаштований на вантажній ділянці, згідно з умовами окремого договору ДФС. Комплекс майже готовий, навіть протестований, ось тільки виявлятиме контрабанду хіба наприкінці року – під’їхати до нього поки що ніяк, бо дороги немає. Запит про необхідність створення під’їзних шляхів було подано в листопаді-грудні 2018 року, але кошти було виділено лише в червні 2019 року. Наразі запущена процедура закупівель. Тож, можливо, за 2-3 місяці дороги будуть зроблені й сканери на КПП «Ужгород» та КПП «Тиса» запрацюють. Закарпатські митники сподіваються, що частково реконструйовані пункти пропуску будуть добудовані. «Якби кошти надійшли бодай у червні, вдалося б виконати близько 60% передбачених проектами загального об’єму будівельних робіт, тобто, започаткувати рух транспортних засобів на реконструйованих ділянках пунктів пропуску - у МАПП «Ужгород» говоримо про ділянку «виїзд з території України», у МАПП «Лужанка» йдеться про ділянку «в’їзд на територію України»», - говорить Ясевич. Наразі над реконструкцією МАПП «Лужанка» працює ТОВ «Черкасиміськбуд», яке приступило до робіт на Закарпатті у 4 кварталі 2018-го. «Оскільки проект фактично розділений на ІІ черги - в’їзд та виїзд з України, то ми встигли попрацювати тільки над одним, - розповідає генеральний директор товариства Анатолій Бурський. – Наразі ми повністю, по всій території (1,4 га), проклали мережі – воду, каналізацію, телекомунікації, електрику; побудували очисні споруди (без обладнання), бокси для вантажних та легкових автомобілів, (будівельні частину), звели конструкції для навісів на в’їзд в Україну, вимурували два з половиною поверхи адмінприміщення, встановили ваговий комплекс тощо». Та, на жаль, всі ці об’єкти не вкриті дахом, не встановлені вікна, двері, тому існує величезна загроза їхньої руйнації в осінньо-зимовий період. «Ми працювали в очікуванні фінансування перший квартал 2019 року. Якщо би кошти ще зараз надійшли, то ми б устигли бодай вкрити будівлі дахами, аби вони не псувалися, і зробили благоустрій території, бо наразі навіть комунікаційні шахти не вкриті…», – коментує підрядник. З його слів, якщо цього терміново не зробити, не здійснити консервацію, то наступного року вартість проекту зросте, щонайменше, на 15-20 млн грн. Невже ми такі багаті, щоб викидати такі гроші на вітер? ПП «Елітбуд-1» (м. Житомир) працює над реконструкцією МАПП «Ужгород» так само, з осені 2018-го. Щоправда, тут ситуація краща, ніж по Лужанці: будівлі з дахом, засклені, тож загрози руйнації немає. Із зробленого: реконструйовано адмінбудівлю, побудований бокс поглибленого огляду автівок, підпірні стінки, розведені всі мережі тощо. Директор підприємства Денис Болейко каже, що якби ще зараз відновили фінансування, то до кінця року вдалося б «запустити» «виїзд з України». «А взагалі, якби фінансування було стабільним від самого початку виконання робіт, то до кінця року ми би вже виходили по всьому об’єкту на фінішну пряму», – додає підрядник. … Насправді реальне вирішення проблеми існує. Україні вже давно слід на державному рівні відрегулювати ефективні механізми короткострокового та довгострокового планування, а відтак й системи спадковості в реалізації інфраструктурних проектів. Наша країна, якщо вже говорити про діджиталізацію, конче потребує системи електронного бюджетування. Слід також брати до уваги врегулювання окремих положень земельного законодавства та законодавства у сфері державно-приватного партнерства… Втім, усе це – тема окремої розмови. Як і окремо можна писати про те, яка перспектива перетворитися в потужний транспортно-логістичний європейський центр відкривається перед Україною при будівництві нових та реконструкції існуючих пунктів пропуску.

Наталія Петерварі, Ужгород

Нагадуємо, Вночі на ужгородській “Радванці” пролунав вибух: горіло авто (ВІДЕО) Читайте також: Справу з подорожчанням проїзду в автобусах Ужгорода передано до суду