Завантажити мобільний додаток Завантажити мобільний додаток

Головна » Життя

Будка за 39 мільйонів: де будуть жити цифрові українські суди

Судові чиновники взялися за IT-модернізацію

Але навіщо їм дорогущий пересувний дата-центр? Може бути, для Майнінг криптовалюта?

Судова адміністрація України оголосила тендер на будівництво власного центру обробки даних (ЦОД) вартістю 39 млн грн. Причому мова йде не про звичний центр (окреме обладнане приміщення з серверами), а про його мобільній версії.

Вагончик рушить
Чиновники чомусь хочуть закупити модульний центр контейнерного типу. Якщо описувати зовсім простими словами, такий центр виглядає як вагончик-будка, в якій зазвичай живуть будівельники на об’єкті. Тільки це дуже дорога будка. Виробниками подібних конструкції є, наприклад, китайський телеком-гігант Huawei або американська IBM.

До речі, в Huawei про тендер знають, але вважають за краще не коментувати.

Як говориться в технічних умовах тендера, для забезпечення можливості транспортування без спецтранспорту та супроводу поліції розмір одного такого модуля не повинен перевищувати розміри стандартного 40-футового контейнера – 12,2 метра в довжину, 2,4 метра в ширину і 2,9 метра у висоту .

У складі мобільного Цода має бути не менше двох модулів. У них повинні будуть розташуватися 16 шаф, куди в майбутньому буде закуплено обладнання.

В ході тендеру вже була подана і розглянута одна скарга – від компанії Intracom Telecom. Там вважають, що параметри шаф (під сервери) у тендерній документації підходять тільки для однієї компанії – Knurr. На думку Intracom Telecom, якби у вимогах до конструкцій не було вказано, що вони обов’язково повинні бути виготовлені з алюмінію, це дозволило б закупити шафи в тому числі і українського виробництва.

Зараз в оголошеному в червні тендері беруть участь три компанії: Амірта Комплексні рішення, яка в 2016 році поставляла для управління справами Верховної Ради конференц-систему за 12 млн грн, НВП Енглер (брала участь в ряді держзамовлень), а також ТОВ Айті-Солюшнс (за останні 9 місяців, наприклад, виграла 2 великих тендера загальною сумою майже 28 млн грн по IT-обладнання для Секретаріату Кабміну).

Вибір переможця повинен відбутися в кінці серпня.

експерти дивуються
На ринку хмарних послуг на закупівлю дивляться скептично. І нагадують, що замовленням самого контейнера не обійтися – доведеться купити ще залізо для нього і забезпечити харчування.

“[Для Цода] потрібен дизель, підведення електрики, оренда місця. А один повністю набитий шафа коштує близько $ 200-300 тис, – робить грубий підрахунок Денис Бурдук, CEO UCloud. Таких стійок проектується 16.

На його думку, таке рішення підходить компаніям, у яких це буде резервний ЦОД на випадок надзвичайної ситуації – наприклад, війни.

Максим Агєєв, гендиректор дата-центру DeNovo, каже, що за 39 млн грн чиновники могли б дуже довго не думати взагалі ні про які проблеми зі зберіганням даних.

“Цих грошей вистачить на оплату оренди 16 стійко-місць в якомусь дата-центрі років на десять, а то й більше. При цьому я не можу уявити собі потреба у суддівських управлінців не те що в 16, а навіть в 6 стійках. Прописана навантаження на одну стійку (майже 9 КВт) попахує Майнінг в дрібно-промислових масштабах “, – вважає Агєєв.

За його словами, при заявленій номінальної потужності PUE (power usage effectiveness, коефіцієнт використання енергії – Авт.) В такому ЦОДі буде позамежним. Багато електроенергії споживають Майнер криптовалюта. Хоча складно собі уявити, що цим займеться адміністрація судів.

Це не перший держпроекти дата-центру, який потрапив під критику українських “облачніков”. У квітні LIGA.net розбиралася з тендерним оголошенням Нацбанку, який захотів побудувати нове 4-поверхова будівля з ЦОДом максимального рівня доступності TIER IV. Передбачувана сума проекту становила майже 340 млн грн. Однак, згідно з інформацією на Prozzoro, в травні торги були скасовані, інформує “Ліга Бізнес”.

Суд хоче бути потужним

Як неофіційно розповіли в Державній судовій адміністрації, такий ЦОД їм потрібен для побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЕСІТС). Вона повинна запрацювати з 1 січня 2019 року. За словами співрозмовника, великі потужності системи потрібні для перекладу документообігу всіх судів в електронний формат і перехід на електронне виробництво, впровадження електронного кабінету і т.д.

На даний момент реалізація пілотного проекту системи здійснюється на базі Цода, який вже є в ДСФУ. Їм володіє підприємство, яке знаходиться в його підпорядкуванні – ДП Інформаційні судові системи. З 4 червня система працює в Київському апеляційному адміністративному суді, Апеляційному суді Одеської області, Київському районному суді Одеси, Одеському апеляційному господарському суді, Господарському суді Одеської області, Вінницькому апеляційному адміністративному суді, Вінницькому окружному адміністративному суді, Донецькому апеляційному адміністративному суді та районних судах Києва. Всього в проекті беруть участь 18 суден.

Співрозмовник зазначив, що потужності вже наявного Цода добігають кінця. Через це необхідне спорудження ще одного. Для цього і потрібен мобільний ЦОД. Також співрозмовник зазначив, що вони не можуть орендувати потужності, так як передавати дані українських судів на зберігання приватним компаніям небезпечно і їм це робити заборонено.

Нагадаємо, Закарпатку затримали на столичному вокзалі

Також читайте: Закарпатський письменник в мережі поділився своїм творінням

Реклама
Реклама