«Барви Карпатського ліжника» відбулися на Закарпатті

У неділю, 12 серпня, в с. Кваси на Рахівщині відбувся I-й Міжнародний фестиваль-ярмарок «Барви Карпатського ліжника». На свято прибули делегації з Румунії та Прикарпаття, румунські та угорські дипломати, представники Союзу українців Румунії, гуцульських товариств.  Захід носив не лише розважальний, але і просвітницький та етнографічний характер – у його програмі, окрім ярмарку та масових гулянь, пройшли майстер-класи та круглий стіл «Карпатський ліжник: традиції і сучасність». Розпочався фестиваль із велелюдної ходи центром села до головної сцени свята. Кілька сотень учасників і гостей у супроводі музик, трембітарів і кінної групи закликали всіх бажаючих долучитися до колоритного дійства. – Я впевнений, що і в наступні роки Рахівщина збиратиме справжніх майстрів карпатського ліжника – наголосив під час відкриття фестивалю Геннадій Москаль. – Ліжник, а по-іншому гуцульська ковдра, – це винахід гуцулів та унікальне гуцульське мистецтво. Він нагадує гуцульський характер – теплий, гарний і трохи «кусається». Започаткований цьогоріч міжнародний фестиваль ліжників – це, перш за все, вияв поваги до професії, яка зникає. Це підтримка людей, які займаються цією справою і зберігають та продовжують традицію ліжникарства. Подивитися, а за бажання і придбати на фестивалі було що. Майстри представили гостям свята унікальні візерунки ліжників, а ще ковдри, подушки, картини, верхній одяг, прикраси, взуття із вовни. Кілька імпровізованих виставкових майданчиків організували ліжникарі з Рахівщини та сусідніх районів Івано-Франківщини. – Я займаюся цією справою вже 40 років, – розповіла майстриня-ліжникарка з с. Яворів Косівського району Ганна Копельчук. – Мене ліжникарству вчила мама, а я вже передала секрети цього мистецтва двом своїм донькам і онукам. Виготовляємо ковдри, доріжки, ліжники. До речі, вовна ваша, закарпатська. Привезли майстри не лише свої вироби, але й обладнання – старовинні станки, які подекуди слугують своїм господарям понад 60 років. Загалом для виготовлення двоспального ліжника потрібно близько тижня. Орнаменти автори або відтворюють зі старовинних ескізів, або вигадують самі. «Це родинне ремесло, яке передаємо з покоління у покоління. Це і основний вид заробітку. З проданих речей живемо, будуємо, навчаємо дітей…», – додає гостя фестивалю з Прикарпаття Ганна Шрайбер. Представлені експозиції викликали неабияку цікавість у присутніх, а сам ліжник став окрасою в оздобленні фестивальних локацій. Протягом гулянь глядачів радували виступами фольклорних колективів з Рахівщини, Косівщини та повіту Марамуреш (Румунія). Наприкінці свята естафету проведення наступного фестивалю шляхом жеребкування передадуть іншому гуцульському краю. Таким чином, Закарпаття у своєму календарі отримало ще один унікальний фестиваль, покликаний відроджувати і популяризувати традиції багатонаціонального краю, які так приваблюють туристів. Нагадаємо, Наприкінці серпня у Хусті бігтимуть “Десятку до пинті”