Банош – страва з частинкою гуцульської душі

Закарпатські гуцули кажуть, що банош готують виключно чоловіки, адже страва пішла від пастухів, які випасали овець на полонині, а на вечерю мали трохи сметани, зібраної з молока та жменьку кукурудзяної крупи. Про кукурудзу в гуцулів мова окрема. Цей злак дуже шанують у гірських населених пунктах Закарпаття, адже він невибагливий, добре почувається за прохолодної погоди та дає добрий врожай навіть на скупих верховинських клаптиках землі, коли навкруги самі лише гори… То ж кукурудза або ж мелай, мололася на борошно, крупу, які вживали в їжу в більшій кількості, ніж пшеничне, яке доводилося купувати. Також зерна кукурудзи йшли на корм домашній птиці, а стебла подрібнювалися й слугували їжею для корівок, коней, овець. Але повернімося до баноша, «оригінал» якого може бути приготований лише на гуцульській ватрі, щоб пропахнути димком та набратися сили вогню, аромату хвойних лісів… На сьогодні чи не всі ресторани, гуцульські колиби мають у власному меню цю страву. Туристи куштують делікатес залюбки. Саме за поживність та ситність любили і продовжують шанувати страву закарпатці. Адже метою закарпатської господині було нагодувати  багаточисленну родину, а вечеря мала бути ситною, адже більше їжі не вживали, а обід часто був символічним, особливо, якщо працювали у полі. Відтак, готуємо банош. Для двох хороших порцій баношу знадобиться

• 200 гр. кукурудзяної крупи
• 500 гр. нежирної сметани (15%) або вершків. Зауважте, що сметана надасть страві кислуватого відтніку. Вершки ж будуть нейтральними.
• Сіль за смаком
• Бекон 100 гр.
• Бринза чи вурда

Сметану або вершки заливаємо у каструлю з товстим дном, прогріваємо майже до кипиння, додаємо крупу. Кукурудзяну крупу всипаємо тоненькою цівочкою, постійно помішуючи дерев’яною лопаточкою, щоб уникнути грудочок, які потім майже неможливо розбити. Солимо за смаком. Готуємо банош на дуже повільному вогні. Страва має томитися зі сметаною чи вершками, аж поки на поверхні не виступлять крапельки масла. Банош можна знімати з вогню та дати трохи постояти й відпочити. Тим часом нарізаємо  та підсмажуємо бекон. Страву сервіруємо смаженим беконом та присипаємо бринзою або вурдою. До баношу закарпатські горяни часто вживали квашену капусту чи огірочки. У пісні дні, коли не їли м’яса, банош присмачувати підзолоченою в олії цибулиною. Замість бекону використовували копчене сало або домашню ковбасу. А для того, що скуштувати справжній банош з частинкою гуцульської душі – завітайте на будь який фестиваль гірських районів Закарпаття! Смачного! Нагадаємо, В Мукачівському Свято – Миколаївському жіночому монастирі нова настоятельниця (ФОТО) Читайте також:Унікальні колекції фотографій та банкнот 1919-го року Мукачева, Берегова та Хуста показали в Ужгороді (ФОТО)