Анця Кушницька або Жужіка: як на Закарпатті залізницю розбудовували (Фото)

Про розбудову залізничною колії та перші паротяги на Закарпатті розповів історик Валерій Разгулов На Боржавській залізниці з 1908 року експлуатувалися 4 паротяги BGV 14, виробництва заводу Ganz@Cie з подвійним вертикальним котлом системи De Dion-Bouton (на фото) та парові мотриси з вертикальним котлом спільного виробництва угорського заводу Ganz й французької компанії De Dion-Bouton. У 1908 році на Боржавську залізницю було поставлено 5 таких мотрис (на фото). Крім того, під Боржавськими полонинами використовувався на вузькоколійках з 1936 по 1953 роки танк-паровоз,берлінського виробництва 1899 року випуску, заводу Orenstein@Koppel (на фото). Штрек проходив через Лисичово, Кушницю, Іршаву, Хмільник в Виноградів або Берегово. На цей час, як було вже відзначено,функціонує пасажирська вузькококолійка Виноградів – Хмельник, її ще називають Анця Кушницька або Жужіка. В 1906-1908 роках віденська фірма закупила значні лісові масиви, що належали графській родині Шенборнів. Будапештська філія фірми спорудила у Сваляві пилораму, а також вузькоколійну залізницю до майбутніх лісосік. У роки інтенсивних виробок лісу довжина штреки поступово збільшувалася: від 28 км в 1907 р. до 64,9 км в 1912-1914 рр. Згодом вона досягла 88 км загальної довжини. З Чинадієва до санаторію Синяк у Чехословацьку добу було прокладено вузькоколійку довжиною 19 км (на фото), закінчувалася вона трохи далі за Синяком під горою Середній Верх на висоті 800 м. Возили ліс, в Чинадієво, де на той час працювали пилорами фабрики сірників, паркетного цеху. До слова, цілющі властивості Синяцького джерела помітили у ХVІІІ столітті. В 1832 році Шенборни будують тут першу купіль. З побудовою у Сваляві в 1911-1912 роках відомою фірмою «Сольва» лвсохімзаводу, на той час одного з найбільших споживачів букового лісу, потреба в деревини значно зросла. Найбільш розгалужена мережа вузькоколійок в Латорицькій долині починалася само з цього підприємства. Головна вітка прямувала долиною річки Пині через село Голубине, Поляну, де теж знаходилися далеко відомі купелі на мінеральних джерелах. У Поляні штрека мала відгалуження на чотири вітки, продовжуючи до недоторканих тоді пралісів. Головна колія проходила долиною Пині через Села Павлове, Плоске, Ізвор, Ізворську Гуту під вершину Козяк (900 м над р. м.). Її довжина сягала 30 км. Вона теж мала ряд відгалужень. Друга вітка виходила із Поляни до долині Малої Пині через Уклин під вершину Великої Визні (1055 м над р. м.) завдовжки 9 км. Третя вітка йшла долиною Луга довжиною 5 км. Четверта – долиною Глибокого Потоку довжиною 3 км. Лісовою вузькоколійкою на відрізку Свалява-Поляна перевозили також місцевих жителів, бажаючих полікуватися, туристів. Про обсяги транспортування вузькоколійкою деревини свідчать такі цифри: в 1907 році на залізниці працювало три локомотиви та 100 вантажних вагонів; в 1909 р. - дев’ять локомотивів та 205 вантажних вагонів. В 50-х роках ХХ ст. вузькоколійка припинила роботу як нерентабельна. Друга за величиною і потужністю перевезень вузькоколійка виходила зі Сваляви долиною Латориці через села Неліпино, Ганьковицю, Підполоззя, а відтак долиною Жденіївки у Жденієво. Вона була споруджена в 30-х роках ХХ ст. її довжина – 40 км. Вузькоколійка перестала функціонувати в 50-х роках ХХ ст. Зі Сваляви виходила і третя вузькоколійна залізниця, що прямувала по долині річки Свалявки на Черник, Стройне, долиною Дусинки на Дусино і Росош, далі під Гнилий Верх (17 км). На цій штреці,окрім локомотивів, працювали і дизельні мотовози. Далі буде. Валерій Разгулов, історик-краєзнавець Нагадаємо, Два мільйони гривень: на лікування мукачівців в інституті Амосова хочуть виділити чималеньку суму (ДОКУМЕНТ) Читайте також:Увага: на Закарпатті шахраї полюють на волонтерів й важкохворих краян!