Алфавіт гепатиту: що може спричинити запалення печінки

Печінка – хімічна фабрика та фільтрувальна станція нашого тіла. Відомо понад 500 функцій, які вона виконує в організмі. І причин, через які може виникнути гепатит, тобто запалення печінки, також багато.

Ураження тканин печінки може з’являтися через інфекції, інтоксикацію, в тому числі алкоголем, радіацію або автоімунні процеси.

Абетка вірусних гепатитів 

Гепатит А, він же хвороба Боткіна – гостре ураження печінки, яке супроводжується омертвінням гепатоцитів (функціональних клітин печінки). Має доброякісний перебіг – не переходить у хронічну форму і не викликає постійних ушкоджень печінкової тканини. Гепатиту А може запобігти вакцинація.

Гепатит В – ураження клітин печінки автоімунного характеру. Після потрапляння вірусу в кров триває прихована фаза його розмноження та накопичення інфекції. У міру збільшення концентрації вірусу виникає клініка гепатиту. Захворювання має два варіанти розвитку – повне відновлення функцій печінки або хронізація. Універсальний спосіб захисту – вакцина проти гепатиту В.

Гепатит С викликає РНК-вірус, здатний паразитувати тільки в організмі людини. Інфекція передається через заражену кров та інші фізіологічні рідини носія, нестерильні інструменти (наприклад, в медустановах або тату-салонах). На ранній стадії симптоми не виявляються взагалі або можуть бути помилково прийняті за ознаки іншого захворювання. Гепатит С небезпечний тим, що схильний до переродження в гепатоцелюлярний рак та цироз печінки. Вакцини проти цієї форми гепатиту немає.

Гепатит D або дельта-гепатит розмножується у печінковій тканині тільки в присутності вірусу гепатиту В, що значно ускладнює його перебіг та погіршує прогноз. До захворювання сприйнятливі носії та хворі на вірусний гепатит В. Гострі форми закінчуються одужанням, рідше розвивається хронічний гепатит, який надалі призводить до цирозу печінки. Вакцина проти гепатиту В не захищає від зараження вірусом гепатиту D.

Гепатит Е за способами передачі та симптоматикою близький до гепатиту А. Проте важкі випадки при гепатиті Е трапляються частіше, ніж при хворобі Боткіна. Інфекція дуже небезпечна для вагітних жінок. Захворювання поширене у тропічних країнах, де є проблеми з постачанням чистої води.

Гепатит G провокує HGV-вірус. Збудник за своїми властивостями і шляхами зараження подібний до вірусу гепатиту С, однак зазвичай хвороба не переходить у цироз і рак печінки. Вірус поширений у Західній Африці.

Гепатит можуть спричинити також неспецифічнідля печінки віруси: герпес, краснуха, мононуклеоз, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, ВІЛ.

Токсичні гепатити

Розвиваються внаслідок потрапляння в організм токсичних речовин. Згубно впливають на клітини печінки отруйні гриби, сільськогосподарські та побутові хімічні речовини, метали, хлоровані вуглеводні, алкоголь і наркотики. Отрути проникають в організм як при вживанні всередину, так і через шкіру або при вдиханні.

Безладний прийом гепатотоксичних медикаментів провокує лікарський гепатит. Імовірність ураження клітин печінки залежить від індивідуальної чутливості до того чи іншого препарату.

Тривале зловживання алкоголем спричиняє алкогольний гепатит. Він розвивається через 5-7 років регулярного вживання спиртних напоїв і має несприятливий прогноз – цироз печінки.

Променевий гепатит

Рідкісна форма гепатиту, що виникає через вплив на організм великих доз іонізуючого випромінювання. Клінічні симптоми та ступінь ушкодження печінкової тканини залежать від дози радіації.

Автоімунний гепатит

Сприятливим тлом для автоімунного гепатиту є супутні захворювання – виразковий коліт, синовіт (запалення синовіальної оболонки суглоба), тиреоїдит (запалення щитоподібної залози). Залежно від вироблених антитіл виділяють автоімунний гепатит 1 типу, 2 типу та 3 типу. Всі типи мають швидко прогресуючий перебіг, тому в пацієнтів блискавично розвивається цироз печінки і печінкова недостатність, часто з летальним фіналом.

Стеатогепатит

Це запальне захворювання, спричинене надмірним накопиченням жиру в клітинах печінки та міжклітинному просторі. Його появі сприяє зловживання алкоголем, також у групі ризику перебувають люди із зайвою вагою та цукровим діабетом. Стеатогепатиту передує ожиріння печінки, яке спочатку не спричиняє зміни функцій органу. Лише за несприятливих умов розвивається запалення, а наступними етапами можуть бути фіброз і цироз. Тому стеатогепатит розглядають не як окреме явище, а як одну зі стадій. Ліпідний обмін у печінці допомагає нормалізувати тіотриазолін – про це детальніше тут.

Ішемічний гепатит (інфаркт печінки)

Розвивається в умовах недостатнього постачання печінки кров’ю та киснем. Спровокувати патологію може дихальна та серцева недостатність, сепсис, тромбоз печінкової артерії. При масивній загибелі гепатоцитів блискавично прогресує ниркова недостатність. Захворювання зустрічається дуже рідко, переважно у людей похилого та старечого віку.

Реактивний гепатит

Це вторинне ураження печінки, яке виникає на тлі захворювань травної та інших систем. Ініціюють гепатит гельмінти, операції на печінці, великі опіки, анемія, бронхіальна астма, алергія. При постановці правильного діагнозу та лікуванні основної патології гепатит закінчується повним одужанням.