5 рівнів лавинної небезпеки: що варто знати перед виходом у гори

Снігові лавини — одна з основних небезпек зимових гір. Наведена інформація має ознайомчий характер і не замінює практичних навчань з лавинної безпеки. У матеріалі зібрано базові пояснення про п’ять рівнів лавинної небезпеки, чинники, які впливають на їх зростання, характерні ознаки небезпечних умов у горах та загальні підходи до планування безпечного маршруту взимку.

Головне правило виживання в лавині: не попадати в лавину. Ймовірність залишитись живим і бути вчасно врятованим під великою масою снігу не така вже й висока, а шанс отримати критичні травми, поки снігова маса неконтрольовано несе нас схилом зі скельними виступами і деревами - цілком ймовірний. 

Як не попасти в лавину - це ціла наука, яку варто опанувати.

В Україні наразі активно проводиться інформування про рівні лавинної небезпеки  - це роблять рятувальні, метеорологічні та волонтерські служби. Скоріш за все, ви побачите це у вигляді попереджень про помірну (2 рівень) або значну (3 рівень) лавинну небезпеку. В Україні застосовується європейська шкала - згідно неї, рівнів лавинної небезпеки є п'ять, і найчастіше в українських Карпатах ми дійсно будемо зустрічати другий і третій рівні небезпеки.

1. 1 рівень (низький, зелений)
   Умови цілком безпечні. По факту перший рівень зазначається, коли сніговий покрив замалий для утворення лавин і ситуація взагалі не є загрозливою
2. 2 рівень (помірний, здебільшого сприятливі умови, жовтий) 
   З ним будемо мати справу майже постійно. В умовах зимових Карпат другий рівень - нормальна сприятлива ситуація, яка не несе очевидної загрози, але маємо усвідомлювати, що за певних обставин схід лавин вже можливий, і дотримуватись правил безпеки
3. 3 рівень (значний, частково несприятливі умови, помаранчевий)
   Третій рівень теж часто зустрічається в Карпатах, і це вже - загрозлива ситуація, яка потребує обережності. При третьому рівні лавинної небезпеки схід лавин цілком ймовірний, як при додатковому навантаженні схилів, так і самовільно, і правил безпеки слід дотримуватись максимально уважно
4. 4 рівень (високий, несприятливі умови, червоний)
   В українських Карпатах зустрічається в середньому декілька разів за сезон, і це про дійсно високі ризики і масивні лавини, які становлять серйозну загрозу. Найчастіше виникає весною в період відлиги, коли з високогірних схилів сходять мокрі лавини, але бувають і інші ситуації. Четвертий рівень - варто максимально уникати виходу на снігові схили, бо ситуація вкрай небезпечна
5. 5 рівень (надвисокий, максимально червоний)
   Найбільш небезпечна ситуація з усіх можливих. В українських Карпатах зазвичай п'ятий рівень не застосовується, але можуть бути виключення. При попередженні про лавинну небезпеку п'ятого рівня варто уникати будь-якого контакту зі сніговими схилами і навіть перебування поблизу.

Зручний спосіб перевірити лавинну ситуацію по гірських масивах Карпат - сторінка лавинного моніторингу на сайті Укргідрометцентру. Дані інших служб з нею збігаються. Тут інтерактивна мапа гірських районів, які охоплені сніголавинними станціями і де ведеться моніторинг з зазначенням рівнів лавинної небезпеки кольором за європейською шкалою.

Загальні дані сніголавинного моніторингу точні, але не стовідсоткові. Результат лавинного тесту снігового схилу вважається точним лише для того схилу, на якому він зроблений. На сусідньому схилі, навіть за умов однакової крутизни та однакової експозиції (орієнтація по сторонах світу) ситуація може відрізнятись через рельєф, який змінює силу і напрям вітру, інший кут та тривалість падіння сонячних променів та інші фактори.

Чим більше сніголавинних станцій проводить тестування снігового покриву на різних схилах - тим точніше загальне прогнозування лавинної ситуації. У нас в Україні таких станцій - менше десяти, плюс нерегулярні моніторинги мобільними групами рятувальної служби. Ці дані все одно на мільйон відсотків кращі, ніж нічого, але ви маєте розуміти - бувають ситуації, коли офіційна лавинна ситуація сприятлива, а по факту в якомусь районі сходить масивна лавина. Це не помилка, а технічний нюанс роботи лавинного моніторингу, який ми маємо враховувати і орієнтуватись не лише на дані метеослужби при прийнятті життєво важливих рішень.

Основні фактори, які вказують на зростання ризику сходу лавин:

• великий приріст снігу внаслідок снігопаду
• перенесення вітром критичних мас снігу - теж великий приріст на певних схилах, але не внаслідок опадів, а внаслідок сильного, зокрема штормового вітру, який переносить сніг з підвітряних схилів на протилежні
• весняна відлига - період плюсових температур і активного танення снігу
• інші фактори, для розуміння яких варто пройти більш поглиблені лавинні навчання

"Червоні маркери", поява яких безпосередньо на місцевості вказує на високу загрозу і необхідність негайно змінювати плани:

• тріщини в сніговому покриві. Сніг нижче тріщини максимально нестабільний і цілком ймовірно поїде при найменшому навантаженні або й без нього
• просідання і "ухкання" снігового покриву. Якщо шматок снігу під вами раптово ніби опустився в безодню з характерним звуком, який звучить як зловісне "ух" із надр землі - всередині снігового покриву зламався слабкий шар, і, хоч ззовні нічого не змінилось, всередині сніг слабо закріплений і готовий будь-якої миті поїхати вниз, якщо не зробив це вже разом з вами
• розтріскування верхнього шару снігу пластами при найменшому навантаженні - виході на нього пішки або на лижах. В такому разі існує ризик сходу снігової дошки - нестабільного верхнього шару снігу, який може забрати вас з собою
• велика кількість свіжих лавин, які вже зійшли - якщо схил, на який ви плануєте вийти, вкритий свіжими лавинами, цілком імовірно що сусідні ділянки снігу також слабо закріплені і небезпечні

Лавинонебезпечний рельєф, або куди не виходити, щоб не спустити лавину або не стати жертвою лавини, яка зійде самовільно:

• снігові схили вище зони лісу. Зона лісу вважається безпечною (але бувають виключення, коли лавини з високогір'я забирають з собою велику ділянку лісу разом з деревами. Є така ділянка в Горганах в районі Грофи, наприклад), зона рідколісся (поодиноких дерев) - умовно безпечною, снігові схили без дерев і скель - небезпечні. Крутизна небезпечних схилів від 15-18° до 60°. Дуже пологі схили, майже рівні ділянки, безпечні - на них слабкі шари снігу зламаються, але не поїдуть вниз, стрімкі схили також безпечні - на них впринципі не затримується критична маса снігу, але такі схили це вже альпінізм
• кулуари - в них сходяться одразу декілька схилів, де накопичується велика маса снігу, перенесеного вітром
• траверси. Траверсні маршрути - літні стежки і навіть автомобільні дороги - критично небезпечні. Траверс - це постійне пересування сніговими схилами, про які написано вище і які максимально небезпечні, при цьому ми рухаємось поперек схилу і "розрізаємо" його додатково. Значна частина випадків попадання туристів в лавини в українських Карпатах - рух траверсом і ігнорування правил лавинної безпеки. Так, траверсом легше ніж через вершину - але, цілком ймовірно, смертельно.
• рух, зупинка і розташування табору під схилами, з яких може зійти лавина, яка не встигне зупинитись. 99% цих лавин не зачіпають колиби, але деякі зупиняються дуже близько. Самі хатинки розташовані на пологому рельєфі, але над ними - сніговий схил, який здіймається на 600 метрів по вертикалі, і на нього варто зважати.

Де безпечно:

• гребені (наприклад - підйом на Говерлу з боку Козьмещика або перемички). На цих ділянках рельєфу ми взагалі не хвилюємось про лавини. Хвилюємось про інше - снігові карнизи, і важко сказати що лякає більше. Але з точки зору лавинної безпеки, гребені - безпечні
• скелі і круті схили понад 60° (якщо ми альпіністи і знаємо що з ними робити)
• зона лісу (але дивимось, чи немає над лісом відкритих схилів і високих рівнів лавинної небезпеки)
• пологі схили до 15° і долини під схилами (але оцінюємо траєкторію руху ймовірних лавин зі схилів, які є над нами, і обираємо лінію руху таким чином, щоб лавина зупинилась, не дійшовши до нас)
• вдома на дивані

Технічна частина виглядає страшніше, ніж все відбувається насправді, ну але важливо її знати щоб планувати маршрут безпечно. Це не означає, що виходити на снігові схили взагалі не можна (траверсувати - взагалі не можна ), але потрібно мати розуміння ймовірної небезпеки і орієнтуватись на сніголавинну ситуацію на місцевості. Нижче ще один важливий момент. Якщо ви вже тут, не полінуйтесь дочитати.

ПОРЯТУНОК В ЛАВИНІ вимірюється хвилинами. У людини, яка опинилась під снігом, немає годин на очікування рятувальників, які будуть виходити на подію з найближчої бази. Порятунок в лавині - задача тих членів туристичної/лижної/альпгрупи, які НЕ ПОСТРАЖДАЛИ. І на цьому етапі вам потрібно задуматись про лавинне спорядження (якщо ви ходите на лавинонебезпечні схили, і особливо якщо це скітур/фрірайд. Якщо ходите на Говерлу з Козьмещика - можна поки не задумуватись). Порятунок в лавині - це біпери (у кожного! Ваш біпер = ваша безпека), лавинні щупи і лопати. Сніг в лавинному виносі після зупинки стане твердим, як бетон, особливо якщо це мокра весняна лавина. Ручками не розгребемо. Спорядження важливе.

Яке саме спорядження обрати і чим біпер відрізняється від пасивного датчика, зашитого в рюкзак - цьому навчать на лавинних курсах, які проводять багато тур/альпклубів і різних організацій.

Ходіть в гори безпечно і не забувайте, що безпека в горах - в руках кожного з нас!