103 роки митцеві: закарпатський художник Ілля Бровдій відзначає поважний день народження

Відомому закарпатському художнику та довгожителю Іллі Бровдію 13 вересня виповнилося 103 роки. Уже саме по собі це велика рідкість. Однак, можливо, так склалося, аби він реалізував своє покликання, до якого прийшов вже зрілою людиною. 

У своєму поважному віці Ілля Бровдій – батько 2 дочок та 2 синів, дідусь 6 онуків та прадідусь понад десятка правнуків. Об’їхавши більше 20 країн світу, він змальовував мотиви далеких земель, але найближчим і найдорожчим завжди був образ рідної хати.

Майбутній художник народився 13 вересня 1918 року у Станові на Мукачівщині. Там закінчив восьмирічку, а повну середню освіту здобував у вечірній школі в Кольчині. У Другу світову за Угорщини був мобілізований до війська і потрапив у полон за кілька днів до перемоги (з точки зору угорців – поразки), але невдовзі був звільнений. За радянських часів пішов працювати в Мукачево машиністом крану. На залізниці пан Бровдій служив більше 20 років. 

Він – приклад того, що змінювати щось у житті і реалізувати себе ніколи не пізно. Хист до створення малюнків проявився у Іллі ще в 4 класі, і відтоді він багато чого у цій сфері пізнав самостійно, не навчаючись у спеціалізованих закладах. Кожного літа на канікулах їздив на пленери. Професійно займатися малюванням чоловік вирішив, маючи далеко за 40 і наближаючись до 50 літ. Коли інші починали відлік до пенсії, Ілля Бровдій опанував новий фах, у 1966 році ставши художником-оформлювачем на заводі ім. Кірова (верстатобудівний завод у Кольчині). 

Учителями художника були Віллашек і Шолтес, йому довелося познайомитися з такими майстрами пензля, як Бокшай і Глюк. У 70-80-х роках персональні виставки Іллі Бровдія проходили у закарпатських містах і селах, зокрема в Ужгороді, Мукачеві та рідному Станові, його роботи побували на республіканських виставках, згодом була організована виставка і в Німеччині. Однак ті, хто знає митця, стверджують, що у ньому немає гордості у негативному сенсі слова – це добродушна, толерантна, порядна, культурна і щира людина. 

Іллю Бровдія характеризують як невтомного мандрівника. Життя складалося по-різному, і, як безліч закарпатців, чоловік їздив на заробітки, де платили в кілька разів більше, ніж у селі. Але мандрував і заради власного задоволення та натхнення, щоб пізнавати інші культури, традиції, форми. Поїздки в Індію, Грецію, Єгипет вносили у його картини нові мотиви – піраміди, Тадж-Махал. Він жартує, на його подвір’ї зійшлися чотири континенти. Та найбільше у доробку Іллі Бровдія пейзажів рідної природи та архітектури і картин на релігійну тематику. Полотна прикрашають домівку художника, створюючи там особливу атмосферу затишку. 

Митець мешкає у Кольчині, де зазвичай збирається велика родина, щоб привітати батька, дідуся і прадідуся. Ілля Ілліч вже не малює, бо підводить зір, проте він зберіг ясний розум і пам’ятає держави, які змінювались на Закарпатті – Чехословаччину, Угорщину, СРСР, та як у кожній з них жилося. Художник пережив їх всіх. І нехай довгожитель ще багато років буде живою пам’яттю і гордістю краю.