10 років за заклики до двомовності: що говориться в законі про мову, який прийняла Рада?

Як повідомляє "Страна", закон підтримали 278 депутатів. Доопрацьований до другого читання законопроект передбачає українізацію всіх публічних сфер. За виконанням закону буде стежити Уповноважений із захисту державної мови. А за порушення передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Як приймали законопроект №5670-д У першому читанні він був прийнятий ще 4 жовтня 2018 року. У першому читанні законопроект набрав 261 голос на підтримку. Тоді не голосували за нього тільки депутати від "Опозиційного блоку" і групи "Відродження". Після цього підготовка до другого читання зайняла близько чотирьох місяців. За цей час комітет парламенту з питань культури і духовності обробив близько 2,5 тисячі поправок, які надійшли від депутатів. У другому читанні законопроект почали розглядати ввечері 28 лютого. Голова парламенту Андрій Парубій повідомив, що Рада приступає до розгляду мовного проекту закону за 5 хвилин до закриття засідання о 18:00. За цей час виступив глава головного по законопроекту комітету - з питань культури і духовності. До розгляду поправок нардепи тоді не приступили. З 1 березня нардепи продовжили розглядати закон, але процес проходив повільно через величезної кількості поправок. Після відновлення розгляду (за місяць до виборів) голова профільного комітету Микола Княжицький ( "Народний фронт") заявляв, що новий мовний закон "змінить ситуацію в Україні і стане революційним". Але також пролунала думка, що розгляду цього законопроекту саме в березні, може бути спробою відвернути увагу громадськості від скандалу з розкраданнями в "Укроборонпрому", в яких звинувачують оточення президента Петра Порошенка.

"Мовне питання - це традиційно" універсальна таблетка "від усіх проблем. Тема викликає грандіозні сварки по всій країні. В загальних криках повинна згаснути тема крадіжки на армії і подати Порошенка головним патріотом України", - висловив тоді думку нардеп Сергій Лещенко.

До виборів законопроект так і не встигли розглянути. 12 квітня Рада розглянула 88% мов поправок і пішла на вихідні до виборів. При цьому спікер Парубій заявив, що в тиждень завершення розгляду поправок і голосування за "мовний" закон він не буде підписувати відпустки народним депутатам. А пізніше повідомив і дату розгляду закону - 25 квітня.

"На наступному пленарному тижні перше рішення, яке ми приймемо - це закон про українську мову як державну ... Я очікую повної мобілізації в Чистий четвер о 11:00. В Чистий четвер ми брали декомунізацію - в Чистий четвер ми приймемо закон про українську мову", - сказав Андрій Парубій журналістам. Він додав, що у нього немає сумнівів, що закон буде підтриманий парламентом.

21 квітня, в день другого туру виборів президента, на прес-конференції за попередніми підсумками Петро Порошенко, який визнав свою поразку, заявив, що він збирається підписати мовний закон до того, як покине свій пост.

"Наша команда буде захищати українську мову. І справа не тільки в тому, що ми вже зробили: квоти, пісні, фільми, радіо, книги. А якщо Верховна Рада на наступному тижні затвердить закон про мову, я буду щасливий і гордий, що як президент буду мати можливість його підписати. І точно підпишу ", - сказав гарант.

Тобто це стало таким "подарунком" президента, який іде новому, який орієнтується на південно-східний електорат. І піаром для Порошенка, який тепер запише в свій актив ще й українізацію. На наступний день, 22 квітня, на погоджувальній раді Парубія знову нагадав про максимальної мобілізації депутатів в Чистий четвер. І заявив, що мовний закон підтримають БПП, Народний Фронт, Батьківщина, Самопоміч, Радикальна партія і група Воля Народу.

"Я можу сказати зараз публічно. БПП підтримує закон про мову," Народний Фронт "підтримує закон про мову," Самопоміч "підтримує закон про мову," Батьківщина "підтримує закон про мову, Радикальна партія підтримує закон про мову, група" Воля народу " підтримує закон про мову. і як мінімум 25 мажоритарників підтримує закон про мову. Нам просто необхідно в четвер о 11:00 бути в залі, кожному з народних депутатів. Я буду обдзвонювати кожного - в тому числі і позафракційних. Глави фракцій і груп, забезпечте , щоб кожен з народних деп татів в чистий четвер був в залі і голосував. Не треба лякати людей, треба мобілізуватися, щоб наш порядок денний за твердженням ідентичності не була змінена ", - заявив Андрій Парубій.

За словами спікера, завдання парламенту - максимальна мобілізація і позитивне голосування.

"Ми йдемо тим українським шляхом, яким парламент йшов чотири роки, приймаючи і декомунізацію і квоти на радіо і телебачення, приймаючи церковні закони, приймаючи закон про освіту, і цим шляхом український парламент буде йти далі", - запевнив Парубій.

25 квітня під другому і в цілому закон підтримали 278 нардепів, проти - 38, утрималися - 7, не голосували - 25. Фракції проголосували наступним чином: БПП - 3а 106, проти 0, утрималися 2, не голосували 5, відсутні 22. Народний фронт - За 66, проти 0, утрималися 0, не голосували 2, відсутні 12. Позафракційні - За 37, проти 5, утрималися 3, не голосували 3, були відсутні 13. Оппоблок - За 0, проти 31, утрималися 0. не голосували 3, були відсутні 4. Самопоміч - За 21, проти 0, утрималися 0, не голосували 0, були відсутні 4. Відродження - За 4, проти 2, утрималися 2, не голосували 8, були відсутні 8. Радикальна партія Ляшка - За 21, проти 0, утрималися 0, не голосували 0, були відсутні 0. Батьківщина - За 16, проти 0, утрималися 0, не голосували 0, були відсутні 4. Воля народу - За 7, проти 0, утрималися 0, не голосували 4, відсутні 8. А ось поіменне голосування по фракціях: БПП: Народний фронт Оппоблок Батьківщина Радикальна партія Ляшко Воля Народу Відродження Самодопомога Позафракційні Про що йдеться в законопроекті про державну мову Фінальну версію законопроект депутатам роздали за 15 хвилин до голосванія. Там було безліч правок, про які "Країна" розповість пізніше. А поки нагадаємо, що було написано в базовій версії законопроекту. Вища і шкільну освіту пропонують зробити виключно українською мовою. виняток зроблять для дитсадків та молодших класів. Там дозволили створювати окремі групи з мовами нацменшин. При цьому корінних народів гарантують право на навчання рідною мовою. Переліку таких народів в законопроекті немає, але згадуються кримські татари. Повний переклад ЗНО на українську мову пропонують відкласти до 2030 року. На українській мові будуть проходити всі для культурно-масові заходи, включаючи спектаклі. При цьому державним театрам дозволять показувати вистави не українською за умови субтитрів або звукового перекладу. Як це можна здійснити технічно, законодавці не роз'яснюють. Це ж стосується і вітчизняних фільмів. Всі вони повинні зніматися на українському. Допускаються окремі репліки на інших мовах при наявності субтитрів. Значні зміни торкнуться ЗМІ. У самий останній момент із закону повністю прибрали блок по телебаченню. Раніше пропонувалося на загальнонаціональних телеканалах і радіостанціях квоту україномовного контенту збільшити з 75 до 90%. Таким чином, для ТБ залишиться діяти 75% -а квота. Для інтернет-ЗМІ депутати пропонують створити сторінку українською мовою, яка буде завантажуватися автоматично, а функцію читання матеріалів російською мовою зробити додаткової, за бажанням. На переклад сайтів хочуть виділити 18 місяців з моменту набуття законом чинності. Для друкованих видань час переходу складе два-два з половиною роки. Сторінки ЗМІ в соціальних медіа також перекладуть українською мовою, але через 36 місяців після вступу закону в силу. Сферу послуг також переведуть на державну мову. У ресторанах, салонах краси, магазинах, автомийках і т.д. співробітники повинні будуть спілкуватися українською. Сайти, де продають товари, також перекладуть українською. Чиновників зобов'яжуть проходити сертифікацію на знання мови. Це торкнеться і юристів, нотаріусів, суддів, викладачів, медиків. Стежити і припиняти використання російської та інших мов нацменшин там, де наказано використовувати український, буде Уповноважений із захисту державної мови. Під таким соусом вирішили відродити скандальний інститут мовних інспекторів. За невиконання закону штрафуватимуть. Наприклад, чиновникам, які не використовують українську мову, загрожує штраф від 200 до 400 неоподатковуваних податком мінімумів (3400-6800 грн). У сфері освіти, науки, культури, спорту порушення мовної політики може обернутися штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних податком мінімумів (3400-5100 грн). При цьому в підсумковій версії закону відсутня норма про необхідність його використання депутатами парламенту. Про це свідчать документи, які опинилися в розпорядженні "Країни". У першому читанні закон таку норму містив, а після прийняття поправки №203 з документа виключили з редакції статті 9 законопроекту слова "народні депутати України". За випуск газети без тиражу державною мовою - штраф 6800-8500 грн. У сфері обслуговування за порушення мовного законодавства оголошується попередження і дається 30 днів для усунення порушення. При повторному порушенні протягом року - штраф 5100-6800 грн. Повторне адмінпорушення протягом року обійдеться в 8500-11 900 грн. А спроби ввести двомовність або багатомовність в Україні хочуть прирівняти до повалення конституційного ладу і карати позбавленням волі до 10 років. Нагадуємо, ВРУ прийняла “мовний” закон: як голосували депутати-закарпатці Читайте також: Закарпаття набирає популярність серед знаменитостей: до краю завітав черговий зірковий гість (ФОТО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram