Закарпатка створює унікальні 3-D картини

Замість традиційного для більшості художників полотна та паперу, вона обрала звичайнісіньке каміння. І почала вдихати в нього життя… Та ще так майстерно, що подекуди не відрізниш живе створіння від каменю, пише «Карпатський об'єктив» Наталя народилася в сім’ї художників. Утім майже все своє життя особливої цікавості до малювання не виявляла. У дитинстві любила спостерігати за тим, як малює мама. Однак сама взяла пензлик до рук тільки після її смерті. Дівчина почала малювати з портретів олівцем, а коли побачила в Інтернеті роботи італійця Роберто Ріццо, який створює дивовижні картини на камені, зрозуміла, що буде займатися саме цим. – Першу свою роботу я присвятила своїй мамі. Це був блакитний 3-D метелик на камені. Після цього я почала багато малювати й виставляти свої роботи в соцмережах. Мені було цікаво спостерігати, як на них реагуватимуть люди. Вони писали гарні відгуки, запитували, чи не продаю свої роботи. Спочатку я зовсім не знала, як оцінювати їх. Тим паче, що за кордоном подібні роботи досить дорогі. Та й узагалі творчість більше цінується. Тому тепер продаю свої роботи в інші країни. Процес роботи над «оживленням» камінця досить кропіткий. І починається він з пошуку самого матеріалу. Тож камінці Наталя разом із п’ятирічним сином шукає повсюди: при дорогах, на берегах річок, на будовах. Зараз сім’я Нейметів мешкає в селі поблизу Виноградова, тож якщо там якась будова, Наталю кличуть першою, аби вибрала собі камінці. – Часто з цим пов’язані якісь смішні історії. Мої рідні знають, що якщо їду кудись, то обов’язково повертаюся із пакетами каміння. Іноді люди дивно на мене поглядають, коли схиляюся на дорозі й забираю з собою камінь, який мені сподобався. Коли запитують, нащо, то кажу, що це для самозахисту. Односільчани теж спочатку трохи насторожено ставилися до мого хобі, їм було це дивно, але тепер мені всіляко допомагають. Для розмальовування підходять не будь-які камінці – вони мають бути гладенькими, тоді на поверхні легше вимальовувати деталі. А це важливо, бо чим детальніше промальований малюнок, тим «живіше» він виглядатиме. – Усе видає форма. Я дивлюся на камінь, і він наче сам промовляє, ким хоче бути: пташкою, котиком, собакою, сердечком, слоником. Після того як знайшла потрібний камінець, його слід добре помити, обезжирити та висушити. Відтак я приступаю до розпису. Малюнок наношу акриловими фарбами, а зверху покриваю все кількома шарами акрилового лаку. Зображення залишається дуже стійким, не змивається і не відколюється, навіть якщо камінець упаде. 3-D ефект створюється через правильно вимальовану тінь. Для свого захоплення Наталя має невеличку майстерню-альтанку в дворі будинку. Утім найбільше любить творити вночі на кухні, з чаєм та під музику. Так може за роботою просидіти до самого ранку. Навіть коли купа замовлень і робота чекає, малює те, що їй до душі. – Узагалі камінь має досить символічне значення. Бо навіть у Біблії часто згадується, що камінь придорожній став каменем наріжним. Тобто він валявся при дорозі, всі його копали, і він був не потрібним, а потім його взяли, поставили на розі будинку і на ньому почав триматися весь будинок. Тобто з чогось такого маловажного стало щось дуже важливе. Наталя розповідає, що дуже довго шукала роботу до душі. Працювала швачкою, спробувала офісну роботу, і навіть була продавцем сувенірів. Саме тоді зрозуміла, що творчість їй найбільше подобається. Так хобі переросло у справу життя. Зараз жінка вже заробляє на цьому гроші. – Оскільки в мене більший попит на роботи в Угорщині, то планую із сім’єю переїжджати туди. В Україні мене часто запитують, чому така ціна, а не інша. Іноді питають, чому так дорого. А за кордоном до цього зовсім інше ставлення. Вони просто роблять замовлення і не питають, скільки це буде коштувати. Там зовсім інший менталітет. Узагалі я намагаюся не завищувати ціну, аби люди могли собі дозволити придбати мої роботи. Поки що найдешевший камінець коштував у мене 150 гривень, а найдорожчий продала за 500. Ціна формується від кількох факторів: наскільки складною й детальною є робота, якої величини камінь і, відповідно, скільки на це пішло фарби. У майбутньому майстриня планує творити і розвиватися. В Інтернеті побачила відео, як художник малює на долоні, а відтак перебиває свій малюнок на папір. Це виглядає дуже реалістично. Тож Наталя хоче навчитися так само, але на камінцях. – Я дуже люблю дарувати свої роботи. Тож по такому дарунку вже мають усі мої рідні та близькі. У кожен камінець намагаюся вдихнути не тільки душу, але й краплю любові та добра. Христина БІКЛЯН Нагадаємо, В Ужгородському музеї архітектури та побуту відбудеться перший гончарний фестиваль на Закарпатті (фото)