Закарпатка розповіла про умови життя у Литві

28.07.2018 14:18 23 0
Закарпатка розповіла про умови життя у Литві
Закарпатці – народ кочівний. Де лише немає наших земляків. Здавна звикнувши до трудової міграції, нерідко наші краяни виїжджають за кордон і на постійне місце проживання. Наша постійна читачка Юлія Король погодилася розповісти газеті «Неділя Закарпатські новини» свою непросту життєву історію. Мешкає закарпатка вже більше 60 років у Литві. Виїхала туди ще в студентські роки через сімейні обставини, вийшовши заміж за литовця. Хоч і звикла до іншої мови, інших соціальних стандартів, та все одно сумує за рідною домівкою, проте повертатися в Україну не хоче, бо каже, що там уже «пустили коріння» її діти та онуки. Отже, за словами жінки, манна небесна ніде у світі нікому у рот не паде. Так, рівень життя там набагато вищий, ніж у нас, немає такої корупції, дороги завжди були ідеальні,  рівні як скло, чудово розвинений туризм, але без знання мови так само, як і в усій Європі, знайти роботу неможливо. «Колись, коли я сюди переїхала, достатньо було володіти російською. Нині ж потрібно знати литовську і хоч на розмовному рівні англійську. Молодь масово вчить іноземні. Кажуть, чим більше мов знаєш, тим легше реалізувати свої здібності. Утім мої ровесники російську знають також. Простіше знайти гідну роботу утаких великих містах, таких як Вільнюс, Каунас, Клайпеда. Там оплата праці вища, ніж у провінції, – розповідає наша колишня землячка. Освіта Як переконує 71-річна жінка, багато литовців у пошуках кращої долі, так само, як і закарпатці, їдуть на заробітки до багатших країн, як правило, до Німеччини, Австрії, Англії та США. «Не можна сказати, що виїжджають люди якоїсь однієї професії. Однак зараз дуже багато вчителів виїхало. Зарплата в них 400-500 євро. Це небагато, а навантаження велике. Освіта у Литві, до речі, дещо відрізняється від української. Діти вчаться 12 років, але до школи йдуть у 7. Через те, що населення мало, дітей часом підвозять до школи й за 10 кілометрів від домівки. У молодших класах вивчають 5-7 дисциплін, перерви тривають 5-6 хвилин. Моя онучка вчиться у 3 класі. У школі вона з 8 до 14 години. Старший онук – студент-другокурсник,  майбутній програміст. В університеті система така: 3 роки здобувають ступінь бакалавра, 3 – магістра і 3 роки – дається на написання дисертації. За рік навчання у ВНЗ потрібно заплатити в середньому 4 тисячі євро. Студенти часто підробляють і самі оплачують своє навчання», – запевняє Юлія Король. Медицина Надзвичайно схвально жінка відгукується про литовську медицину: лікування платне і досить якісне, здійснюється на страховій основі. У разі відсутності страховки оплата медичних послуг проводиться готівкою, що досить дорого. Перша медична допомога надається безкоштовно. «Медичні центри діагностики і лікування Литви заслужили світове визнання. Сюди звертаються за допомогою як жителі Європейського союзу, так і Білорусі та України. Аналізи в нас проводять безкоштовно і вони дійсно найвищої якості. Є також безкоштовні операції. Крім того, навіть платні послуги у нас дешевші, ніж у Європі, – стверджує пані Юлія. До речі, ті, хто прагне потрапити до лікаря раніше, ніж через два тижні очікування, можуть заплатити, причому офіційно така система називається – платний і безкоштовний прийом. «У принципі, вся система охорони здоров’я Литви влаштована таким чином, що тим, хто має медичний полюс, платити за будь-яке лікування не потрібно, в тому числі і операцію, стаціонарне. У приватних медустановах майже немає черг, але  й оплата там в кілька разів вища. У країні досить розвинена мережа аптек, але купити сильнодіючий препарат, на зразок антибіотика від ангіни, без рецепта практично неможливо», – заявляє жінка. Пенсії, зарплати, витрати Зарплати у Литві невисокі, від українських, звісно, вищі. Але й витрати там також не такі, як тут. «Зарплати різні, мінімум 380 євро, середні – 600. Хоча й людей з великими статками дуже багато. Ті, хто отримує  більше тисячі євро на місяць, вважаються досить забезпеченими. Є й такі, хто заробляє більше 100 тисяч євро. Взагалі жителі прибалтійських держав, як і більшість європейців, більш стримано ставляться до предметів розкоші, «елементів дорогого життя» і до грошей, в порівнянні з жителями азіатських країн і українцями. Пенсії в Литві від 200 до 350 євро і більше, розмір залежить від стажу. Але прожити за 700 євро важко, бо дорогі газ, електроенергія, оплата житла»,- розповідає Юлія Король. Також вона розповідає, що ціни на комунальні послуги у Литві високі. «Узимку комунальні витрати потягнуть на майже 200−250 євро за дво-трикімнатну квартиру (половину зарплати). Кому як пощастить з витоками тепла», – наголошує колишня закарпатка. Ціни Вартість продуктів у Литві також відрізняється від українських. Ціни в кафе у обідній час близько 2.5 за суп і до 5 євро за основну страву. Пообідати в ресторані середнього класу можна за 15-20 євро, замовивши страву з грибів за 5-6 євро, м’ясну або рибну за 10-12 євро. Салат в ресторані коштує 4-5 євро, а десерти стартують від 4 євро за порцію. «На ринках продукти дешевші, ніж у супермаркетах. Тому багато хто раз на тиждень їде закуповуватись саме на ринок. Якщо переводити на українські гроші, то літр молока коштує 25 гривень, хліб – 27-38 гривень, 12 яєць – 45 гривень, рис – 46 гривень, курка – 138 гривень, свинина – 120-270 гривень,  яловичина – 150-180 гривень, картопля –  12 гривень, яблука, апельсини  – 30-34 гривні,  морепродукти – 180 – 300 гривень, сир твердий – 170 гривень, ковбаса –  240 гривень за кілограм, олія – 96 гривень за літр, оплата проїзду – 30 гривень за квиток,  літр бензину – 33  гривні. Оренда квартири залежно від району – 7800-12000 гривень», – каже пані Юлія. Туризм Наша землячка переконана, що саме від Литви ми повинні передусім переймати знання у сфері організації дозвілля. «Туризм тут розвинений дуже добре. У нас є 5 морських курортів, Балтійське море. Тут відпочивають вся Європа та Америка. Реклама організована дуже добре. Сервіс високий. Тут набуває популярності навіть оздоровчий і лікувальний туризм, усе більшим попитом користується діловий та гостьовий. Загалом цьому питанню у Литві відводиться посилена увага. Гості щороку залишають тут значні суми. Та подивитись є на що. Старовинні фортеці, палаци, костели, морські музеї. Інфраструктура розвинена добре. Є багато екскурсоводів, які дуже цікаво розповідають про важливі події. На Закарпатті теж дуже багато унікальних місць, але до них немає доріг, про них не знають. Наш край міг би заробляти на туризмі набагато більше, ніж Литва», – запевняє Юлія Король. Закарпатка буває вдома раз на кілька років, радіє зустрічам із сестрами та племінниками, милується рідними краєвидами і каже, що найбільше в житті мріє, аби наш край став справді процвітаючим і успішним. Марія Ужанська, газета «Неділя Закарпатські новини» - Нагадаємо, На Закарпатті започаткують кінотуризм
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...