Як не потрапити на гачок злочинців: нові шахрайські схеми

01.09.2021 05:30 495 0
Як не потрапити на гачок злочинців: нові шахрайські схеми

Вони можуть виманювати дані банківських карток або ж просто продавати товари чи послуги, яких не існує. Їхня головна мета — «заробити» гроші на довірі. В місцях несвободи є десятки різних шахрайських схем, які дозволяють їхнім мешканцям отримувати гроші на цілком комфортне життя у в'язниці.

Жертвами різноманітних «розводів» стають не лише українці, але й громадяни інших країн. Правоохоронці кажуть, що цього року вже оголосили 24 підозри людям, причетним до шахрайських схем у тюрмах. Однак, як стверджують самі ув'язнені, з якими поспілкувалося hromadske, вирахувати виконавців і організаторів таких схем доволі складно. У Міністерстві юстиції, якому підпорядковуються тюрми, боротися з цим явищем хочуть за допомогою спеціальних «глушників» зв'язку. Але наразі не мають на це коштів. Як діють шахраї та як не потрапити до них на гачок — дивіться у матеріалі Громадське, який ми публікуємо без змін.

Пильнуйте ваші гроші

«Нещодавно мала термінову поїздку до Львова. Квитки день у день — страшенна рідкість, тож скористалася сервісом BlaBlaCar. А втім, цього разу мені не пощастило», — розповідає Вікторія, яка ледь не стала жертвою шахраїв. Дівчина за допомогою додатка знайшла водія-попутника та забронювала місце в машині аби доїхати до Львова. І вже за деякий час отримала від нього повідомлення з проханням оплати поїздку онлайн.

Чоловік пояснив, що співпрацює з фірмою, та надіслав посилання, аби дівчина одразу переказала гроші. «Коли я перейшла за цим посиланням, то побачила нібито сайт “Босфор” (сервіс для купівлі квитків — ред.), яким раніше неодноразово користувалася, та суму, яку мала сплатити за поїздку, — 290 гривень. Проте коли намагалася зробити оплату — сталася помилка», — каже дівчина, демонструючи hromadske скріни листування у Viber.

За кілька хвилин Вікторія отримала дзвінок від банку з питанням, чи робила вона кілька платежів по 300, 250 і 350 гривень відповідно. «Звісно, я заперечила. Тоді мені повідомили, що я потрапила на гачок шахраїв, оскільки ввела дані своєї картки. Тому її оперативно заблокували», — розповіла Вікторія.

Сторінка, на яку Вікторія перейшла за посилання у Viber, була підробленою. Хоч і мала вигляд реального сервісу для купівлі квитків. Фактично, її історія завершилася хепі-ендом, адже, окрім часу на розблокування та переоформлення карток, дівчина нічого не втратила. Але так буває не з усіма.

Доволі часто шахрайські схеми з виманювання грошей організовують люди, що перебувають у тюрмах. Одна зі схем, на яку натрапила Вікторія, — це створення фішингових ресурсів, схожих на популярні онлайн-сервіси чи магазини. «Клієнт», який хоче придбати товар або послугу, не розуміючи загрози, залишає реквізити банківської картки на фейковому сайті. А далі члени шахрайської групи, отримавши ці дані, за допомогою різноманітних платіжних систем переказують гроші з карток потерпілих на підконтрольні їм рахунки.

У середині серпня кіберполіція затримала дев'ятьох людей, які для цих цілей створювали сайти-близнюки відомих торговельних інтернет-майданчиків. Група на чолі з чоловіком, який перебував у СІЗО, виманила таким чином у любителів онлайн-шопінгу понад 18 мільйонів гривень. Окрім українців, серед потерпілих були також громадяни Іспанії, Португалії, Сінгапуру, Австралії, адже підозрювані, за даними слідства, підробляли також сторінки іноземних інтернет-магазинів.
 

У кіберполіції hromadske розказали, що серед шахрайських схем ув'язнених є і простіші варіанти. Наприклад, продаж товарів чи послуг, що не існують, на платформах оголошень або в соцмережах. «Як правило, в таких випадках аферисти вимагають попередню сплату за товар, однак після отримання грошей блокують покупців», — каже заступник начальника Департаменту кіберполіції України Денис Колесник.

Популярними в місцях позбавлення волі є також телефонні шахрайства із використанням методів соціальної інженерії. «Наприклад, зловмисники можуть видавати себе за працівників банку або представників мобільного оператора та повідомляють про нібито блокування картки або ж про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами. Під цими приводами аферисти також питають про платіжні дані», — пояснює Колесник. Однак, як дізналося hromadske, не всі «зароблені» ув'язненими кошти залишаються їм.

Тюрма на зв’язку

Щоби краще зрозуміти, як працюють ці схеми, ми поспілкувалися з колишнім ув’язненим О., який свого часу був пов'язаний із телефонними «розводами», та з ув’язненим С. Імена чоловіків редакція не публікує з міркувань їхньої безпеки. Як стверджують обидва співрозмовники — не всі в тюрмах можуть дозволити собі займатися телефонними шахрайствами.

«Це все узгоджується на відповідному рівні — за ієрархією. Коли ув’язненим дають дозвіл — вони йдуть працювати, а якщо займаються самоуправством, про це дізнаються компетентні люди — блатні, “смотрящі”. Приходять, б’ють по голові дуже сильно, забирають усі телефони, забирають гроші, і чоловіку вже заборонено телефонувати», — розповідає ув’язнений С. За його словами, якщо дозвіл таки отримано, то із «заробленої» суми виконавцю залишається лише частина. «25% — це максимум, що може залишитися. Решта йде в “общак” і до адміністрації установи».

Колишній ув’язнений О. пригадує в розмові з hromadske, що найчастіше він із «колегами» справді заробляв саме на фейкових оголошеннях. «Продавали вигаданих цуценят. Просто завантажували картинки чихуахуа на OLX: “Продаю цуценят. П’ятьох”. Публікували номер. І жертви знаходяться вмить: “Ось цього хочу — чорненького, капловухого”. Добре. Коштує 100 доларів, але давай передоплату 1000 гривень. Переказували або на Монобанк, або просто на київстарівський номер. А потім просто блокували номери, додавали у чорний список», — розповів нам чоловік. Він пояснює, що ризики дня ув'язнених у таких схемах мінімальні. Адже, з його досвіду, потерпілі зазвичай не звертаються до поліції: «Хто піде в поліцію? Що вони скажуть? Що віддали 1000 гривень за картинку?»

Значно складніше організувати схему зі створення сайтів-близнюків відомих сервісів та інтернет-магазинів, яка дозволяє отримувати банківські дані жертв. Ув'язненим доводиться використовувати зв’язки на волі й купувати спеціальні програми. «Є співпраця саме з розробниками таких фейкових сайтів», — каже С., та наголошує на тому, що поліцейські можуть відстежити виконавців, якщо ті вчасно не знищили всю техніку, яку використовували для обману «клієнтів». «Нещодавно була історія, коли “хлопнули” одного. Створили йому туристичний сайт, він продав гарячі путівки, йому надіслали на картку гроші, але він забув “прибрати” ноутбук, а може, жадібність здолала, і тому кіберполіція його знайшла», — розповідає засуджений та додає, що найголовніше — вчасно знищити засоби зв’язку.

«От картка є — можна щось пред’явити, а якщо її знищили — то ні. Вона ж ніде не зафіксована, вона не продається за паспортом, вона ж потрапляє до в’язниці так само нелегально, як і телефони. Ти прийшла, придбала в магазині п‘ять карток, передала їх у в’язницю. Ну а далі кого будуть вираховувати?» — каже С.

На питання, чому ув’язнені починають займатися шахрайством, засуджений відповідає коротко. «Від безвиході. Вони хочуть курити, пити чай, теж хочуть шматок ковбаси з’їсти іноді, а не якісь помиї», — каже С. А втім, додає, що інша причина — тюремні азартні ігри. «Ну от він сів грати, а не вміє. Його підставили. От і все. Він уже винен гроші. Програв 5 тисяч — тепер плати до кінця місяця. Як саме — твої проблеми. Або ось тобі телефон — займайся. І все, виходу немає», — пояснює засуджений.

Як уберегтися?

Аби вберегтися від шахраїв, в кіберполіції закликають купувати товари лише на перевірених сайтах, обирати післяплату, а також обговорювати деталі покупки лише в чаті онлайн-сервісу і не переходити в месенджери. Окрім цього, нагадують про важливість уважної перевірки назв інтернет-магазинів.

«Відмінність у назві може означати, що ви потрапили не на оригінальний ресурс, а на фішинговий сайт. Крім цього, на сайті кіберполіції у розділі «Стоп фрауд» можна перевіряти невідомий номер, банківську картку чи посилання на сумнівний сайт. Можливо, шахраї вже є у базі кіберполіції», — зазначають правоохоронці.

У банках наголошують на важливості перевіряння телефонних номерів, із яких ви отримуєте дзвінки чи повідомлення. «Завжди можна перевірити, чи належить номер банкові, а також наявність комунікацій від банку в мобільному застосунку “Приват24”. У разі сумніву можна звернутися в зручний спосіб до клієнтської підтримки банку. Ми постійно попереджаємо клієнтів про те, що банк не телефонує й не надсилає повідомлень, де просить клієнтів зазначити номер банківської картки, термін її дії, PIN-код або CVV2-код картки, пароль у “Приват24”, а також паролі, що надходять у SMS», — розповіли нам у «ПриватБанку» та закликали ознайомитися із правилами безпеки, які розміщені в них на сайті.

Як і хто захищає?

У відділі комунікації Міністерства юстиції, якому підпорядковуються всі тюрми, hromadske повідомили, що головна проблема — це неконтрольоване передавання ув'язненим телефонів, які потім використовують для шахрайських схем. Адже офіційно гаджети в місцях позбавлення волі заборонені.

«Адвокати, квадрокоптери, перекидання, родичі, суд. Проносять по-різному. Мають перевірятися, так. Але от принесли квіти. У горщику декілька відділів і ти, якщо не працюєш із цим, одразу не побачиш. Пхають куди завгодно», — кажуть у відділі комунікації.

Інколи шахраям сприяють і працівники установ, визнають у Мін’юсті. «У нас цих СІЗО сотні. І за часи роботи я пам’ятаю точно до 10 затримань», — кажуть у відомстві. Додають, що розслідуванням випадків шахрайства займається Національна поліція України; у разі причетності співробітників тюрем — Державне бюро розслідувань.

«Своєю чергою оперативні підрозділи та підрозділи внутрішньої безпеки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надають максимальну можливу підтримку та допомогу вказаним органам у викритті телефонного та інших видів шахрайств зі сторони засуджених та осіб, узятих під варту», — зазначили нам в Міністерстві юстиції.

Але міністр юстиції Денис Малюська говорить, що хоче розв'язувати проблему глобально — глушити зв’язок. «У нас є бачення, як це зробити, але це потребує грошей. Історія проста — потрібно поставити заглушувачі мобільного зв'язку над установами виконання покарань і дозволити користуватися лише фіксованим зв'язком, запис розмов якого здійснюється адміністрацією», — пояснив міністр. За його словами, це буде реалізовано після того, як держава отримає кошти від продажу старих в'язниць. Це ще один пілотний проєкт Мін'юсту, щоправда, поки що охочих купувати приміщення тюрем немає.

Водночас у Міністерстві юстиції також наголошують на тому, що проблема не лише у грошах, а й в наближеності тюрем до житлових будинків. «Ми не можемо в межах міста глушити, оскільки будівлі, які поруч, також будуть заглушені. От СІЗО на Бориспільській трасі — вже будуть глушитися. Тому там занось чи не занось — вони не працюють, усе, крапка», — розповіли у відділі комунікації відомства. Отож, за їхніми словами, також необхідно вивести всі тюрми за межі міст, а потім вже глушиит зв'язок.

Поки ж вони планують запровадити експериментальний проєкт, відповідно до якого ув’язненим за гроші надаватимуть доступ до інтернету й телефонного зв’язку. Телефонні розмови будуть фіксуватися, що, як вважають в Мін'юсті, знизить ризик телефонного шахрайства в тюрмах.

Читайте також:

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...