Вісім лікарень на тринадцять районів: як закарпатцям лікуватися після реформи

«У Києві карта пласка» Уряд визначив 8 опорних лікарень на Закарпатті – у Берегові, Виноградові, Воловці, Мукачеві, Тячеві, Рахові, Хусті і Ужгороді. Список з часом можуть переглядати, враховуючи якість медичного обслуговування та загальний господарський стан закладів. Розпорядження Кабінету міністрів про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я діятиме до 2023 року. Опорні лікарні будуть надавати більший обсяг медичної допомоги порівняно з рештою лікувальних закладів, а пріоритетний пакет медичних послуг (лікування інсультів та інфарктів, неонатологія, пологи та амбулаторно діагностичні дослідження) буде оплачуватись за підвищеним тарифом. Інші лікарні, не визначені опорними, отримуватимуть кошти за надані послуги за договорами з Національною службою здоров'я. Оскільки перелік цих послуг буде зазвичай коротшим, то й фінансуватимуть їх у меншому обсязі. Вже ясно, що лікарні у п’яти районах нашої області – Іршавському, Міжгірському, Свалявському, Перечинському і Великоберезнянському – не у пріоритеті. При цьому передбачається, що з будь-якого населеного пункту до опорної лікарні можна буде дістатися за годину. Сюди спрямовуватимуть пацієнтів у гострих станах – з інфарктами, інсультами,політравмами. Та якщо доїхати з Іршави у Мукачево за годину іще реально, як за такий самий термін доправити пацієнта з Великоберезнянського району в Ужгород? А у випадку судинної катастрофи чи тяжкої травми відлік може йти на хвилини і секунди. Закарпатці, розуміючи, що подібні розрахунки не мають нічого спільного з реальністю, жартують: у Києві карта пласка, гори і перевали не видно. У соцмережах радять замість швидких закупити вертольоти. Хороша ідея, позаяк інші види транспорту у гірській місцевості в нормативи не вкладуться. Інакше міркує ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк у інтерв’ю «УП. Життя»: «В одній області 20 лікарень прозвітувало, що лікують інсульт. Але тільки у 5 є комп’ютерний томограф. Лікувати інсульт без комп’ютерного томографа – крутити рулетку, лікувати наугад. Не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту у лікарні, яка не має томографа». Варіант купити всім лікарням томографи, аби вони могли якісно надавати допомогу пацієнтам з інсультом, вочевидь, у не розглядають. Між тим, зовсім не у кожній лікарні, визначеній опорною, є усе необхідне устаткування. Держава передбачає виділити кошти на їхнє дообладнання. Забезпечити переоснащення усіх медзакладів не вдасться – бюджет не потягне. Та й у профільному відомстві вже давно вважають, що у цьому немає необхідності. «В одній області проаналізували усі хірургічні відділення. В середньому лише 39% випадків, через які люди в ці відділення потрапляють, потребують операцій. 60% пацієнтів там не роблять операцій. А є хірургічні відділення, де хірургічні операції займають тільки 12% роботи. Таким варто задуматися», – зазначив Ковтонюк. Йому вторить експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Ябчанка: «У нас величезна кількість лікарень дублюють одна одну. За кількістю лікарняних площ Україна займає перше місце в Європі. Разом із тим у нас є купа нереалізованих напрямків. Наприклад, дитячі хоспіси, яких в Україні всього два. У Польщі їх приблизно тридцять. Також у нас немає реабілітаційних центрів. Тобто система не адаптована до реальних потреб суспільства. Якщо в одній лікарні хірург робить одну операцію на місяць, то який у такому хірургічному відділенні сенс?» Експерти проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» взагалі пропонували створити на Закарпатті тільки 6 опорних лікарень. Зважаючи на природний ландшафт області, обласній владі на погоджувальній нараді з Міністерством охорони здоров’я вдалося обґрунтувати доцільність розвитку ще двох – у Воловці та Рахові. Визначали, які заклади будуть опорними за такою схемою: керівники лікарень заповнювали спеціально розроблені паспорти та надсилали їх керівнику проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». На основі цих даних експерти проекту здійснювали прогнозування мережі. Якщо коротко, реформа вторинної медичної допомоги зводиться до простої формули: замість того, щоб утримувати багато маленьких і поганеньких лікарень, раціональніше інвестувати в меншу кількість великих з сучасною технікою і хірургом, якийпроводить по декілька операцій щодня. Наступний крок реформи З 2020 року стартує черговий етап медреформи: медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, зможуть отримувати фінансування тільки за договорами з Національною службою здоров’я. Для цього вони повинні реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства. Заклади первинної медичної допомоги уже перейшли на таку модель організації – на черзі «вторинка» із поступовим переходом реформи на третинну ланку (високоспеціалізована допомога). Лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади зможуть  утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів. За даними МОЗ, Закарпаття з автономізацією лікарень не поспішало: у середині 2019 року тільки 13% закладів спеціалізованої допомоги  змінили свій статус на комунальні некомерційні підприємства. До кінця січня 2020 року у «турборежимі» було реорганізовано 99% медичних закладів області, які планують надавати медичні послуги через договори з НСЗУ. А от із комп’ютеризацією гірше: повністю укомплектовані технікою лише 56% лікарень. Робоче місце кожного лікаря мусить бути комп’ютеризоване, аби мати можливість кодувати діагнози пацієнтів. На основі цих даних перераховуватимуть кошти. Та в цілому, до контрактування з Національною службою здоров’я України готові понад 72 % медичних закладів Закарпаття. Механізм фінансування закладів остаточно змінюється з медичної субвенції на розрахунок за надані послуги з Національною службою здоров'я з 1 квітня 2020 року. УМОЗ запевняють: відразу закривати лікарні ніхто не буде. Національна служба здоров’я укладе договори з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з роками конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» приведуть до впорядкування мережі лікарень — малопотужні, погано оснащені і мало завантажені заклади, де просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення — на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси. Тим паче, самі люди скаржаться: у деяких райлікарнях умови і спеціалісти настільки жахливі, що їх краще закрити, бо пацієнт звідти повернеться радше мертвим, ніж живим. А от іршавчани створили на сайті президента петицію, у якій вимагають внести до переліку опорних закладів охорони здоров’я Закарпатської області КП «Іршавська районна лікарня». У зверненні вказують на те, що Іршавська районна лікарня одна з небагатьох в області має наявні кваліфіковані кадри з усіх профілів лікування та матеріально-технічну базу, обслуговує 100 тисяч населення Іршавського району і лікує протягом року близько 20 тисяч пацієнтів. Між тим, впорядкуванням мережі лікувальних закладів має опікуватися місцева влада. Місцеві громади, які є власниками комунальних медзакладів, повинні вирішити, які з лікарень потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Уся надія на те, що внаслідок децентралізації громади матимуть достатньо грошей, аби модернізувати лікарні і оплачувати додаткові медичні послуги для своїх мешканців. У МОЗ переконані, що будь-який громадянин вибере модель “автобус + дорога + лікарня, де мене вилікують” замість “лікарня поруч, де мене не вилікують”. На жаль, у ряді випадків модель може трансформуватись у “автобус + дорога + лікарня, куди мене не довезуть”. Два роки тому на Рахівщині так померла дворічна дитина з села Луги, яку мати, не додзвонившись у швидку, везла у лікарню до районного центру на рейсовому автобусі. А якби було потрібно  їхати ще далі? У XXI столітті залишати людей без доступу до кваліфікованої медичної допомоги – абсолютно неприпустимо. Що ще зміниться? У ході реформи опорні лікарні мають бути перетворені на багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування (БЛІЛ) І та ІІ рівнів. Департамент охорони здоров’я Закарпатської ОДА стверджує, що на трансформацію знадобиться 3-5 років. Попередньо керівництво краю анонсувало створення чотирьох лікарень ІІ, вищого рівня: на це претендували Ужгородська ЦМКЛ, Мукачівська ЦРЛ, Тячівська РЛ і Закарпатська обласна лікарня. Остання, втім, до списку опорних не потрапила. З урахуванням медичних потреб населення у БЛІЛ І та ІІ рівня може надаватися вторинна медична допомога також за іншими лікарськими спеціальностями, окрім визначених. Лікарні планового лікування забезпечуватимуть надання спеціалізованої консультативної та стаціонарної медичної допомоги, однак, на відміну від лікарень І-ІІ рівня, для них не є обов’язковою наявність відділень екстреної медичної допомоги. Заклади охорони здоров’я на Закарпатті мають функціонувати в контексті єдиного для всієї області госпітального округу. Госпітальний округ – це сукупність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території. Фактично, це об’єднання медустанов, що надають вторинну медичну допомогу. На території кожного такого округу має (в ідеалі)сформуватися ефективна і сучасна медична мережа. На спеціалізовану амбулаторну та госпітальну допомогу за новою моделлю фінансування з 1 квітня 2020 року з державної казни виділять 44,4 млрд грн. Відтоді ж запрацює програма медичних гарантій – сервісів, які будуть безкоштовними для пацієнтів, тому що за них заплатить Національна служба здоров'я України. Цей перелік включатиме широкий спектр найнеобхідніших послуг, зокрема ведення вагітності, пологи і допомогу новонародженим, лікування інсультів та інфарктів, діагностику і лікування туберкульозу, онкологічних захворювань і ВІЛ, а також паліативну і психіатричну допомогу. Хірургічні операції в стаціонарних умовах і стаціонарне лікування без проведення операцій, а також  амбулаторне лікування у спеціалістів мають проводити безоплатно. Пацієнти отримають право вільно обирати вузьких спеціалістів, у яких хочуть проконсультуватися чи зробити операцію, за прикладом того, як вони обирали сімейного лікаря. Вони також обиратимуть лікарню, в якій планують поправити здоров’я, без прив’язки до району чи міста. Якщо раніше жителя, наприклад, Виноградівського району не хотів консультувати кардіолог із Мукачева, то зараз пацієнт може вільно обирати спеціаліста в будь-якому місті України. Однак є нюанс: отримати безкоштовну консультацію чи допомогу у спеціаліста можна лише за направленням сімейного лікаря (або спеціаліста іншого профілю). Якщо, приміром, пацієнт, у якого є проблеми з травленням, піде напряму до гастроентеролога, йому доведеться заплатити з власної кишені. Деякі послуги, зокрема лікування безпліддя, трансплантація органів, протезування (в тому числі зубне, вушне та очне), штучне переривання вагітності і косметологічна допомога, будуть і надалі платними. Повністю безкоштовної медицини ми не дочекаємося. Виплат за пацієнтів, які не уклали декларації з сімейним лікарем, взагалі не передбачено. До речі, на Закарпатті таких усе ще близько 25%. Треба сподіватися, що це люди із залізним здоров’ям, які взагалі не ходять до лікарів і, як то кажуть, нияка ґута їх не піб’є. Втім, усі без винятку зможуть розраховувати на безоплатну невідкладну допомогу, якщо додзвоняться у швидку і вона встигне вчасно доїхати до місця їх проживання.

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Нагадуємо, На Закарпатті затримали контрабандиста-хабарника (ФОТО) Читайте також:Укрзалізницею керуватиме екс-менеджер McDonald’s (ФОТО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram