Вірусна диктатура: як пандемія змінює світовий порядок

18.03.2020 12:22 60 0
Вірусна диктатура: як пандемія змінює світовий порядок

Ніхто ніколи не буде вільний, поки існують лиха

А. Камю, «Чума»

Нас дуже довго переконували, що відкритість – це чудово, і що ми можемо мати друзів у всьому світі та їздити до незнайомців по каучсерфінгу. Культивували ідею, що ми повинні звітувати про те, як заповзято пізнаємо світ, демонструючи у мережі свої фото на тлі базиліки святого Петра у Римі, мавзолею Мао Цзедуна у Пекіні або якого-небудь тропічного пляжу. Можливо, ви не були католиком і не поділяли ідеології Комуністичної партії Китаю, однак це нікого не зупиняло перед відвідуванням знакових локацій. Уся мозаїка релігійних, політичних та етнічних розбіжностей виявлялася безсилою, коли йшлося, приміром, про поїздку на море у Туреччину – ні упередження проти «терористичного» ісламу, ні історія тривалого протистояння Оттоманської імперії з християнською Європою, ні оповіді про поневолених Роксолан і Наташ, ні тим паче Ердоган не могли затьмарити принади “all inclusive”. І ось те, чого у глобалізованому світі вже не могли досягнути меми, вдалося вірусним генам. Туроператори скасовують виїзди, автобуси і літаки відправляються у рейси порожніми. Держави одна за одною закривають кордони, зупиняють авіаційне сполучення, запроваджують жорсткий контроль на в’їзд і виїзд, встановлюють нагляд за своїми ж громадянами, які побували на чужій території, закривають громадські заклади, окрім життєво важливих – і все це не через новий виток так званого «зіткнення цивілізацій», а через примітивний РНК-вмісний вірус. Цей нікчемний паразит становить більшу загрозу для відкритого суспільства, ніж всі суперечності, які ділили людство досі. Коли одного дня президент вашої країни оголошує про закриття кордонів і радить не вітатися за руку і не цілувати один одного, іншого заявляє про зупинку міжміських перевезень і метро та каже, що «М’якотілість та ліберальність є союзниками коронавірусу», а громадянам при цьому здається, що так і має бути – це лякає.  І нагадує кепську пародію на Орвелла, але без великого диктатора. Диктатор настільки малий, що його можна роздивитися тільки у потужний електронний мікроскоп.
«У дійсності диктатура вже є, і тиран – це вірус, який відібрав у нас обійми, поцілунки, вечері з друзями, аперитиви, концерти, Ла Скалу. Кожен з нас повинен бути партизаном, виконуючи свою роль. День перемоги буде прекрасним», – написав у Твіттері італійський лікар, професор мікробіології та вірусології Роберто Буріоні.
Багато розмов точилося про те, що тоталітарна система у боротьбі з пандемією діє краще за демократичну. Вона здатна вдатися до більш рішучих заходів і швидше мобілізувати ресурси. У рекордно короткі терміни в Ухані для пацієнтів з коронавірусом спромоглися збудувати дві нові лікарні загалом на 2500 місць – кожну зводили 10 днів. Коли накрили «ковпаком» кількадесят мільйонів людей у провінції Хубей, на Заході жахнулися, але у підсумку запровадити жорсткі міри довелося і там. Петиція на сайті уряду Великобританії вимагає посилення карантинних заходів, зокрема обмеження поїздок між містами. У неї вже понад 267 тисяч підписантів, і їхня кількість зростає щосекунди. Люди у вільному світі вимагають обмеження свободи пересування, причому не для якихось близькосхідних маргіналів, як це було під час «кризи біженців» 2015 року, а для самих себе. Тягар свободи стає заважким, і його готові з радістю позбутися, якщо йдеться про захист життя. Але що стане після того, як пандемія завершиться? Уява кінематографістів нерідко показувала епідемії як зручний привід для встановлення тиранії. У фентезійній стрічці «Ебігейл» головна героїня живе у місті, яке вже багато років закрите через епідемію страшної хвороби, що нібито бушує назовні. Містом ходять інспектори, які за допомогою спеціальної апаратури виявляють «заражених» серед перехожих і відвозять їх у невідомому напрямку. Та дівчині згодом вдається з’ясувати, що «епідемія» – обман, а страх перед хворобою, якої ніхто не бачив – засіб тримати жителів у покорі. Якщо ви боїтеся, вас уже перемогли.
«Ми намагалися пристосуватися до нового глобального порядку, і ми бачимо, що він змінюється безладом… Тепер нам потрібно частково пожертвувати свободою заради відповідальності», – вважає журналіст «La Repubblica» Еціо Мауро.
На наших очах система колапсує, а люди втрачають відчуття реальності. Італійці поширюють повідомлення під хештегом #iorestoacasa, українці – #язалишаюсьвдома. Ще один побічний ефект пандемії у епоху інтернету – послаблення офлайнових спільнот на користь онлайнових. Якщо фізичні контакти оголошено небезпечними, технічні пристрої залишаються єдиною формою зв’язку ізольованих індивідів з довколишнім світом. Насправді у такій ситуації вони цього світу і не бачать, тільки його віртуальне віддзеркалення, де їм говорять, що навіть купувати офлайн ризиковано і доступ у супермаркети обмежений. Через поширення інфекції зростає недовіра як між окремими людьми, так і між країнами. Пандемія COVID-19 – це краш-тест для глобальної та національних систем охорони здоров’я. Але це також і тест на здатність до співпраці у загрозливій ситуації. Німеччина нещодавно заборонила експорт захисних засобів, включаючи маски, медичні рукавиці і захисні костюми. Коли Італія попросила термінових медичних поставок у рамках спеціального європейського кризового механізму, жодна країна ЄС не відгукнулася. Необхідне оснащення у Італію надіслав Китай. Де в цей час була європейська солідарність – питання риторичне. Сім країн забезпечують 70% експорту апаратів штучної вентиляції легень, які необхідні для порятунку хворих на важку форму COVID-19. Якщо вони приймуть рішення заблокувати поставки за кордон, наслідки можуть бути фатальними.
«Хоча короткочасний карантин необхідний, щоб зупинити епідемію, довготерміновий ізоляціонізм призведе до економічного колапсу, не пропонуючи ніякого захисту проти інфекційних хвороб. Якраз навпаки. Справжній антидот проти епідемії не сегрегація, а радше співпраця» – наголошує ізраїльський історик і футуролог Ювал Ной Харарі.
На його думку, якщо людство вийде з пандемії роз’єднаним, це стане перемогою вірусу. А якщо вона, навпаки, виллється у тісніше співробітництво, це буде перемогою не тільки над коронавірусом, але й над усіма майбутніми патогенами. Якщо не над усіма, то хоча б над вірусом замкненості. Але поки здається, що він перемагає.

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Нагадуємо, Усіх, хто в’їжджає в країну, очікує 14-денний карантин – оперативна карта щодо роботи КПП на Закарпатті Читайте також: На Закарпатті без опадів та заморозки: погода 17 березня
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...