Вальдорфська педагогіка, Інтелект України, Росток: за якими програмами можуть навчатися українські першокласники

Освітня реформа в Україні поставила за мету дати дітям знання і компетентності, необхідні для життя у XXI столітті. Вчителі отримали змогу викладати матеріал за авторськими та експериментальними програмами, а не лише за типовими державними. Щоб нетипові програми були допущені для використання у школах, вони повинні отримати експертний висновок від Державної служби якості освіти і відповідати вимогам державного стандарту. Проте за змістом авторські програми можуть суттєво відрізнятися від типових. Вони роблять акцент на впровадженні новітніх інтерактивних методик та спрямовані на розвиток математичних здібностей, виховання лідерських якостей або творчу самореалізацію – все це іноді одночасно, іноді окремо. Чи впроваджувати авторські навчальні програми, вирішує кожна школа самостійно. Вони все ще залишаються рідкісними, особливо у провінційних навчальних закладах, хоча деякі з них вже багато років, а то й десятиліть були апробовані в Україні та світі.   Проєкт «Інтелект України» Навчальна програма Інтелект України розроблена професоркою Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди Іриною Гавриш. Науково-педагогічний проєкт за цією програмою функціонує з 2008 року та вбачає свою місію у вихованні інтелектуальної та технічної еліти України. Програма від початку була розрахована на дітей, які вже мали базові навички з письма, читання і лічби, та передбачала тести під час прийому до першого класу. Однак відбір згодом скасували, і зарахування у проєктні класи відбувається за бажанням батьків. «Інтелект України» передбачає засвоєння у великих масивів даних у інтерактивній формі, багато домашніх завдань і заохочує конкуренцію – приміром, на уроці математики вирішують приклади на час. Пріоритетами проєкту є STEM-освіта (розшифровується як «science, technology, engineering and mathematics» — наука, технологія, інженерія і математика). У початкових класах є предмет «Еврика», на якому учні розвивають винахідницькі якості і працюють над вирішенням складних завдань. Орієнтиром для укладачів програми слугувала сінгапурська система освіти, хоча вони працювали над тим, аби зменшити стресовий фактор. У Закарпатській області за цією програмою займаються, зокрема, в ужгородському ліцеї «Лідер».   Педагогічна технологія «Росток» Програма «Росток», яку створила сумська педагогиня, вчителька фізики і математики Тамара Пушкарьова, була запроваджена як експериментальна у 1996 році, а у 2014-му її рекомендувало Міністерство освіти і науки України.  Методика орієнтована на розвиток логічного мислення та математичних здібностей. Програма з математики випереджає звичайну на декілька класів. З першого по шостий клас вивчають інтегрований курс «Навколишній світ», який об’єднує елементи біології, фізики, хімії, географії, екології, етики, мистецтва. Це підґрунтя для дисциплін, які з’являться у старших класах. Багато завдань не мають єдиної правильної відповіді – це для того, щоб діти у майбутньому могли приймати власні рішення та шукали нестандартні методи вирішення проблем. Підхід «Ростка» – дати учням максимум інформації, яку більш здібні засвоять повністю, а менш здібні – на рівні державних стандартів. В Україні за проєктом «Росток» працює понад 500 шкіл.   Освітня програма за вальдорфською педагогікою Навчальній методиці, яку розробив австрійський філософ Рудольф Штайнер, виповнилося вже більше 100 років, і вона залишається однією з найбільш затребуваних альтернативних педагогічних систем у світі. Першу вальдорфську школу відкрили у 1919 році у Штутґарті, при фабриці «Вальдорф-Асторія». Там навчалися діти робітників. Пізніше педагогічні ідеї Штайнера поширилися, школи відкривалися у інших містах та країнах. Вальдорфський підхід спрямований на гармонійний розвиток дитини як вільної особистості. Учні не знають, що таке підручники і оцінки. Основним у ранньому віці вважається розвиток уяви і творчих здібностей – заняття малюванням, ліпленням, музикою, театром, евритмікою (суміш танцю і патноміми), а також ремеслами – шиттям, виготовленням іграшок, різьбленням по дереву. На думку Штайнера, з народження до 7 років першорядним є фізичний розвиток дитини, з 7 до 14 років формуються її почуття, а з 14 до 21 року проходить розвиток інтелекту. Згідно цього ритму побудована і програма школи. Концепція полягає у тому, щоб не тиснути на дитину, а розвинути у ній здібності, закладені природою. Користуватися для навчання технічними засобами, такими як комп’ютери та смартфони, вальдорфська філософія освіти забороняє.   Освітня програма «Світ чекає крилатих» Система, яку запропонувала докторка педагогічних наук Анжеліка Цимбалару, передбачає максимальну інтеграцію навчання. Немає окремих зошитів та підручників з кожного предмета, лише один робочий посібник-журнал на 48 сторінок і пенал, а також приладдя для творчості – фарби, альбом, тощо. При цьому журнали змінюються щотижня, зберігаються і нумеруються – за рік має вийти таки нічогенький стос. Викладаються не окремі предмети, а теми в дотичності до різних дисциплін. Наприклад, якщо у першому класі вивчають тему рослин, то на уроці «Всесвіт» дізнаються про види і сорти рослин та їхню життєдіяльність, на уроці англійської мови вчать назви квітів, фруктів, овочів і дерев, а на образотворчому мистецтві малюють рослинні орнаменти. Таким чином у дитячій свідомості створюється більш цілісна картина світу. Нову інформацію закріплюють фактично на кожному занятті впродовж тижня і пізніше повторюють.   Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова Цей підхід почали розробляти ще у 1960-х роках. Згідно уявлень радянських педагогів і психологів Данила Ельконіна і Василя Давидова, початкова школа повинна формувати в учнів теоретичне мислення, потрібне для засвоєння наукових понять. Діти без спеціальної підготовки здатні до емпіричного пізнання, і початкова школа активно це використовує, проте, на думку авторів методики, цього замало. Потрібно розвинути у них інтелектуальні якості, яких ще немає. Завдання системи – сформувати у дитини здібності до аналізу, рефлексії, планування і вміння вчитися як таке. Вчитель не є джерелом інформації, але вказує учням пізнавальні задачі, рішення яких вони мають знайти самостійно. Навчання таким чином набуває творчого характеру. Педагог повинен створити умови, у яких учень не може не засвоїти необхідні знання і вміння.   Напевно, освітньої програми, яка була б ідеальною для всіх учнів, не існує. Когось підхльостує до кращих результатів конкуренція, хтось розкривається, якщо йому дати повну свободу. Когось потрібно непомітно спрямувати, а іншому – чітко постановити мету і проконтролювати. Хтось має нахил до математики, хтось – до творчості, ще хтось – до ручної праці. В кожному разі, більше поширення альтернативних програм дало б змогу батькам обрати ту, яка, на їхній погляд, ліпше підійде конкретній дитині. Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram