Україна без секонд-хенду? - з чим насправді бореться Мінсоцполітики

24.01.2020 13:52 361 1
Україна без секонд-хенду? - з чим насправді бореться Мінсоцполітики
Міністерство соціальної політики спільно з Державною митною службою та Реанімаційним пакетом реформ готують пропозицію заборонити ввезення у якості гуманітарної допомоги вживаного одягу та взуття, окрім спецформи, що направлятиметься, приміром, до ДСНС, і видаватиметься рятувальникам на безоплатній основі. Як стверджує заступник міністра соціальної політики Олег Коваль, чимало бізнесменів під виглядом гуманітарної допомоги завозять в Україну секонд-хенд для продажу. Схема проста: якщо завезені речі декларують як «гуманітарку», їх не потрібно розмитнювати. Цей одяг має бути безкоштовно розданий тим, хто його потребує. Однак часто цього не роблять, натомість речі, провезені таким чином, продають на ринках, у магазинах і в бутіках, порушуючи таким чином основоположний принцип: гумдопомога має надаватись безкоштовно. Саме на цьому заступник міністра постійно наголошує, у тому числі у своїх дописах у соцмережах. Пан Коваль якось описав масштаби діяльності такого фіктивного благодійника: «Одного разу до мене звернувся пастор, який займається гуманітарними вантажами і переконував мене, що все віддає людям. Але коли ми спільно з чиновниками Донецької ОДА перевірили 54 зі 100 набувачів 22-тонного гуманітарного вантажу, де кожен мав отримати по 200 кг одягу, то отримали наступні дані: 27 осіб про неї не чули, семеро отримали по 10 кг, а 20 телефонів не існують». Він підкреслив: «Ми жодним чином не виступаємо проти легальних магазинів із вживаними речами, тобто “секонд-хендом”. Якщо товари в ці магазини завезені та продаються відповідно до норм вітчизняного законодавства, - ми не маємо нічого проти. Мінсоцполітики бореться зі “схемами на гуманітарці”, а не легальним секонд-хендом». За підрахунками заступника міністра, від цих схем державний бюджет щорічно втрачає до 2 млрд гривень. Позиція чітка:  «Хочете робити бізнес – платіть податки. Хочете порушувати закон – матимете справу з правосуддям! Схеми залишаться в минулому!» Ідею заборонити імпорт вживаного одягу уже розглядали, зокрема у 2010 – 2011 роках. Відповідні зміни збиралися внести до Податкового кодексу, але любителі секонд-хенду організували протест під стінами парламенту. Тоді подіяло. Лишень контролювати галузь – далеко не те саме, що її знищувати.
Звідки береться «одяг з Європи»
У розвинутих країнах, приміром, у Німеччині, контейнери для вживаного одягу, встановлені благодійними організаціями, можна знайти чи не на кожному повороті. Щодня туди відправляються речі, які місцевим більше не потрібні. За повідомленнями Deutsche Welle, у таких контейнерах опиняються до 75% старого одягу німців. Середній термін служби більшості речей не перевищує року. Потім ношену одіж відправляють у якості гуманітарної допомоги до країн, що розвиваються. Але її стало настільки багато, що останнім часом навіть деякі африканські держави відмовляються приймати подібну поміч. Насправді, у глобальному масштабі легка промисловість страждає від перевиробництва: виробничі потужності і об’єми продукції майже вдвічі перевищують попит і споживання. У тій же Німеччині підприємствам роздрібної та онлайн-торгівлі за рік не вдається реалізувати майже 230 мільйонів одиниць нового одягу. Товар з ознаками легкого браку, нерозпродані залишки та колекції минулих сезонів збувають за межами ЄС у стокових і секонд-хенд магазинах, або навіть спалюють на сміттєпереробних заводах. Тим часом, на виробництво однієї пари джинсів потрібно 7000 літрів води. Частка легкої промисловості у викидах CO2 більша, ніж у авіації і судноплавства разом узятих. Сюди ж варто додати забруднення океану мікропластиком з текстильних волокон та використання токсичних хімікатів. Ставлення європейців до одежі змінюється: все більше людей оголошують бойкот культурі надспоживання. «Ми маємо припинити без кінця купувати новий одяг, якщо наші шафи вже переповнені, і не викидати речі, щойно знайдемо найменший дефект» – такий основний меседж захисників довкілля і просто свідомих громадян. Вони закликають віддавати перевагу ношеним речам. У Німеччині вживаним одягом не гребують навіть депутати Бундестаґу. Потужний ринок якісного секонд-хенду функціонує в Угорщині – країна імпортує, сортує, переробляє і експортує вживаний одяг. На найбільшій сортувальній фабриці Будапешта кожного дня перебирають по 10-12 тонн одежі: найкраще залишається на місці, гірше – відправляється далі. Туристи з Західної Європи навмисне приїздять на шопінг у «секонди» Східної, де одяг дешевший. Багато європейців переконані: із вживаних речей можна сформувати справді унікальний гардероб. Ймовірно, українці з ними погодяться. Хоча до нашої країни часто потрапляють залишки залишків, у тому числі одяг хворих та померлих людей і низькоякісний товар зі значними  дефектами. Для  знезараження    його обробляють хімікатами, часто токсичними, такими як формальдегід. Тому належний санітарний контроль у цій галузі – іще одне пріоритетне завдання.
Дірки та  латки
Напевно, кожній дівчині доводилось чути, як подруга, захоплено демонструючи нову спідницю, сукню або сумочку, гордо доповідала: «Уявляєш, де купила? На “секонді”!» Дійсно, де ще знайти таку гарну річ – і за таку смішну ціну? Копирсання у старих речах викликає азарт – це як шукати золото у багнюці. Та, на жаль, переважна частина тих, хто шукає обновки на «гуманітарці», роблять це тому, що нова одіж їм просто не по кишені. У секонд-хендах затоварюються мільйони українців, інколи приходять цілими сім’ями. Одяг продають на вагу, товар оновлюється кожного тижня, і щодня ціна змінюється: у день завозу – найвища, у наступні – знижується. День, коли привозять свіжий товар, часто нагадує «чорну п’ятницю»: покупці буквально штурмують  магазини, бігають, штовхаються, і метушаться, намагаючись захопити найкраще. За даними, які наводить Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», у 2018 році Україна була четвертою у світі за обсягами імпорту вживаного одягу та взуття, поступившись лише Пакистану, Малайзії та Кенії. У асоціації стверджують: якби це все виробляли в Україні, у легкій промисловості існувало б на 45 тисяч робочих місць більше, ніж є нині. Інфографіка – «Укрлегпром» Обсяг імпорту одягу та інших виробів, що використовувалися, складає 54% від загальної кількості ввезених в Україну товарів легкої промисловості. У 2018 році в Україну ввезено 130 тис. тонн вживаних речей, а за 11 місяців 2019 р. – майже 123 тис. тонн. Це близько 3 кг одежі для кожного мешканця. Але потрібно чітко розмежовувати: існує легальний гуртовий імпорт і те, що у Мінсоцполітики називають «схемами на гуманітарці». Попри все, частина споживачів стоїть за ці схеми: мовляв, якщо змусити тих, хто завозить секонд-хенд, ще й платити за нього державі, нещасні зубожілі українці не матимуть у що одягнутися. У дійсності, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, із  1 січня 2017 року Україна запровадила особливі умови ввезення одягу, що був у використанні. Якщо при ввезенні з ЄС заявлена митна вартість вживаного одягу вище «вхідної ціни», визначеної як 30% від середньої ціни митної вартості одягу, імпортованого до України за попередній рік, то мито справляється за зниженою ставкою, яка впродовж п’яти років буде приведена до нуля: у 2017 р. – 4,3%, 2018 р. – 3,3%, 2019 р. – 2,3%, 2020 р. – 1,3%, 2021р. – 0,3%. Себто у 2020 році різниця між митними тарифами на новий одяг і якісний секонд-хенд буде майже десятикратною.  В іншому разі (якщо вартість нижча) діє ставка 5,3%. Виявляється, за дешевий одяг – така висока плата? Рахуємо. Згідно з даними Держстату, обсяг імпорту вживаного одягу за січень-листопад 2019 року склав 122.8 тис. тонн, а коштувало все це добро $165.3 млн. Середня вартість – 1.33 дол./кг. При ставці 5.3% потрібно сплатити $0.07 з кілограма, або 1 гривню 68 копійок. Що ж робить дилерів секонд-хенду скупими? Об’єми. «Донецький пастор», якщо він у дійсності бізнесмен, винен за 22 тонни майже 37 тисяч гривень. Цікаво б дізнатися, за скільки він їх у такому випадку збув. Митний тариф на більшість видів нового одягу встановлений на рівні 12%, при цьому кілограм його у середньому оцінюють значно дорожче – $13,5. За таких умов ціни на у магазинах секонд-хенду мали б залишатись низькими, хоча варто зазначити, що вони залежать і від інших чинників, серед яких далеко не останній – апетити власників. Спекуляція на «гуманітарці» – ніяке не благо для потребуючих. Для них було б краще, якби її роздавали безкоштовно. Але навіщо рубати всі шляхи надходження такої допомоги в Україну? Навряд чи подібна ініціатива пройде. Адже, крім хитрих ділків, існує багато чесних благодійних організацій, які спрямовують поміч туди, куди належить. Тому інші ключові пропозиції Міністерства соціальної політики звучать так:
  • Запровадити подачу документів про визнання вантажу гуманітарним за 2 тижні перед перетином кордону.
  • Запровадити обов’язковий митний огляд вантажу перед перетином кордону з конкретизацією ваги та в розрізі кількості найменувань.
  • Залучати соціальних працівників для контролю за розподілом гуманітарної допомоги отримувачам.
  • Розширити підстави для виключення недобросовісних фондів з реєстрів та заборону їхнім засновникам провозити гуманітарні вантажі.
На початку січня Мінсоцполітики виключило з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги 79 організацій, які не подали звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги. Підозрюється, що неподання звітів може свідчити, що вантажі не дійшли до кінцевих отримувачів, а могли бути спрямовані на отримання прибутку зазначеними організаціями. Водночас у міністерстві пояснили: щойно вищезазначені організації подадуть звіти і доведуть цільове використання, одразу розглядатиметься можливість їх повернення в реєстр. У такий спосіб намагаються відділити доброчинність від торгівлі. Скоріш за все, ношений одяг з Європи завозитимуть і далі. Європейці самі не знають, куди подіти зайві речі. Та й у гардеробах наших співвітчизників такого добра знайдеться немало. Оте «нічого вдягти» уже нікуди покласти. Може, мають рацію екоактивісти: час уже перестати так щільно напихати шафи ганчір’ям.  

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Нагадуємо, Не здалось: на Закарпатті зафіксовано землетрус потужністю 2,9 бала Читайте також: Штрафи за неправильне паркування зростуть: що чекає на “оленів”
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 1

Леонид

24 січ. 2020 р., 18:21
Яка скотына, гребе пид себе? Словакия, Чехия, Австрия и ТД. всяде е сек.хенд. Проблем не е. Чому у нас проблемы?
Loading...