У полоні троянд опинилася середньовічна фортеця на Закарпатті (ФОТО)

Квіти супроводжували людину на всіх найважливіших етапах її життя. Народження, обряди весілля, вшанування божественних сил, та, зрештою, - проводи в інший, кращий світ, - всі ці дійства супроводжували квіти. Людство ще на зорі свого існування та розвитку цивілізації надало квітам важливого символічного значення. Тендітні рослини були геральдичними символами. Навіть найдовша війна в Англії, що тривала понад 30 років, мала назву  війни Червоної та Білої троянд, що були геральдичними знаками  супротивників – Йорків та Ланкастерів. Найпопулярнішою прикрасою з квітів завжди був вінок або його похідна - гірлянда. Плетіння вінків для різних важливих подій доручали лише дівчатам, що мали витончений смак та відчували природу. Талановиті дівчата й були першими флористами, мистецтво яких живе і в сучасному світі. Власну концепцію флористики, як форму природничого мистецтва, що поєднує в собі відчуття пропорції, математичне відчуття форми й композиції з тонким сприйняттям природи, художнім смаком, - вже вчетверте  демонстрували українські флористи у замку «Сент-Міклош». Незвичний мистецький захід, який вийшов далеко за рамки стандартних фестивалів, має символічну назву «Кохання у замку «Сент-Міклош». Під час дводенного фесту, близько сорока флористів з різних міст України, об’єднаних «Асоціацією українських флористів» ,створили та представили унікальні композиції. Троянда – творчий акцепт флористичного фестивалю Троянда – символ божественної таємниці, як і почуття, яке вона символізує. Квітка вважалася священною у східних народів. Давня перська легенда каже, що троянда спочатку була білосніжна, але одного разу соловей, закоханий у свою пару, занадто близько підсів до квітки і його серце пронизав шип, а бутон став червоним від крові пташки. Троянди різних відтінків та у кількості майже 20 тисяч прикрасили сувору середньовічну фортецю «Сент-Міклош». Гостей фестивалю зустрічала брама замку, оздоблена квітковими композиціями, яка стала чудовою фото зоною.  «Дерево кохання» розквітло у картинній галереї замку, поруч з ним – «Трояндове серце», що за своєю формою доповнило аркову залу замку, дивують погляд незвичні композиційні форми, вдале поєднання форм та матеріалів. Територія замку  також «розквітла», неперевершеним витвором флористичного мистецтва став навіть колодязь. Метал і квіти Жінка епохи середньовіччя, попри ніжну душу й вразливе серце, мала залізний характер і силу волі. Саме такою була Ілона Зріні, образ якої вічно житиме у замку «Сент-Міклош», який став колискою її кохання. Мати двох малолітніх дітей і вдова князя Ференца Ракоці І, Ілона Зріні тримала оборону замку «Паланок» у Мукачеві, коли його в облогу в листопаді 1685 року взяло військо Габсбургів. Це була відповідь австрійського королівського двору за визвольну війну, яку вів Імре Текелі – чоловік Ілони Зріні. І лише за політичних причин і тиску можновладців Австрійської імперії, 15 січня 1688 року Ілона Зріні була вимушена підписати документ про капітуляцію замку. Звістки про героїчний захист замку «Паланок» та силу волі його володарки – вразили Європу. Образ жіночої постаті, ніжної й сильної водночас, вдалося втілити, поєднавши квіти й метал. Експозиція мукачівського майстра по металу Василя Щоки в обробці флористів, - викликала щире захоплення відвідувачів. Силует жінки з металу, доповнений квітами, бюст, виконаний у формі обладунку, навіть гітара з металу, відтінена  квітками, - склали основу незвичної композиції. У природі нема нічого непотрібного Торішній сухостій, вітки, камені, коріння, мох, рослини, які оточують кожного з нас та ростуть просто при дорозі, кущі, з якими вперто борються селяни, як з паразитами, що захоплюють пасовиська, - все це стало складовими чудових яскравих композицій, представлених на фестивалі. Також флористи використали допоміжні матеріали, як от, мішковину, нитку, для створення композицій. Цікавим дизайнерським рішенням стала експозиція херсонської команди флористів. Основу  композиції склали вироби в техніці макраме та в’язання крючком, органічно доповнені квітами. Центром композиції був вінок – як символ вічності, кругообігу в природі. Новинкою на фестивалі стала колекція флористичних еко-костюмів, яку представили гості фесту – ДПТНЗ «Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму» Слово про господаря Ідейним натхненником всього, що відбувається із замком та в замку є його господар Йосип Бартош разом зі своєю дружиною – мисткинею Тетяною Бартош та однодумцями, кількість яких зростає з кожним роком. П’ятий кавалер ордену Марії-Терезії, Йосип Бартош не тільки врятував замок від руйнівного занепаду, а й дав сучасному поколінню багатогранну творчу площину. Всі заходи, які проводяться в замку, відрізняються багатогранністю. Так, флористичний фестиваль відтіняла виставка картин місцевих художників, в залах звучала класична музика на раритетних інструментах у виконанні віртуозів Закарпаття й України. В рамках фестивалю урочисто відкрили відновлений парк, закладений ще в далекому 1749 році. Квіти недовговічні, а радість від них залишається з людиною надовго Флористичний фестиваль «Кохання у замку «Сент-Міклош» залишає по собі відчуття прекрасного, якісно нове сприйняття природи з її бездоганністю, довершеністю, цілісністю всього, що оточує нас кожного дня, але відійшло на задній план за проблемами буденності. Квіти недовговічні, їх краса швидкоплинна, але вона дарує людині радість, яка залишається надовго. Післяслово Фестиваль квітів – справжній мистецький багатогранний захід, не «прикрашений» звичними «принадами» для туристів – ятками з вином, сиром, м’ясними виробами, не заглушений димом від шашликів. Радує, Закарпаття має своє власне відчуття прекрасного, виражене у різних видах мистецтва. Катерина Іванчо Фотоальбом за посиланням  Читайте також:Сьогодні закарпатці моляться за душі померлих (ФОТО)