У Мукачеві провели в останню путь полеглого героя Ярослава Товкана (ФОТО)

09.03.2022 14:27 2751 0

У соборі святих рівноапостольних Кирила та Мефодія попрощались з полеглим воїном Ярославом Ярославовичем Товканом. 26-річний мукачівець, розвідник мужньої 128-ї Закарпатської бригади, загинув у битві за Запоріжжя.

Віддати шану героєві прийшли рідні, друзі, побратими-військові, поліцейські, представники міської влади. Очолив священнодійство Апостольський Адміністатор Мукачівської греко-католицької єпархії владика Ніл Лущак.

Ярослав Товкан ще хлопчиком прислуговував у церкві. Народу України хлопець вирішив служити за прикладом батька, Ярослава Васильовича, який працював у правоохоронних органах. Своїй мамі та бабусям він казав: ви будете пишатися мною.

Випускник Мукачівської школи № 13 закінчив Мукачівські юридичний та військовий ліцеї, а потім – Національну академію внутрішніх справ. Минулого року був зарахований до 128 бригади, де пройшов навчання з тактичної підготовки та вдосконалення майстерності військової справи.

Вмів Ярослав і все те, що потрібно було по господарству: майструвати, косити, боронувати. Він мав усі надії, притаманні молодій людині, але сталося те, чого ніхто не міг чекати.

Пів року він перебував у зоні бойових дій на Сході України, після чого повернувся додому у відпустку. Та цю відпустку, як і молоде життя, обірвала жорстока війна проти України, розпочата Російською Федерацією. Разом із побратимами Ярослав повертався на автомобілі з бойового завдання. Цей автомобіль підірвався на ворожій. Рани, які отримав Ярослав, були надто важкі, несумісні з життям.

«Він віддав своє життя, захищаючи свою рідну землю, віддав своє життя, щоб загарбники не вбивали наших дітей, не вбивали наших матерів, наших дідусів і бабусь. Він віддав своє життя за те, щоб ми тут могли молитися у храмах під мирним небом. Бо бачимо, що навіть храми не мають пошани у тих, що бомбардують їх, – зазначив владика Ніл. – На передовій стоять такі хлопці, як Ярослав. Тому ми дійсно сьогодні схиляємо свої голови перед жертвою його життя.
У Євангелії, книзі життя, є дуже добра фраза: «Більшої любові немає від тієї, як коли хтось віддає своє життя за своїх друзів». Першим з таких був Ісус Христос. Але за прикладом Ісуса тисячі мучеників віддавали життя за Христову Церкву, і воїни віддавали життя за свою рідну землю, за своїх матерів і батьків. До тих залічено нашого дорогого Ярослава…
Сьогодні очі цілого світу звернені на наших воїнів. Цілий світ дивується їхній мужності, але ця мужність – це любов до рідної землі, до Господа Бога. Отче Небесний, прийми його у свої обійми, як твого прекрасного сина, воїна, християнина».