Смертельний вірус для економіки: експерти про наслідки пандемії

27.03.2020 18:06 38 0
Смертельний вірус для економіки: експерти про наслідки пандемії

Штучна кома

За останніми прогнозами компанії Dragon Capital, ВВП України через коронавірусний карантин може скоротитися на 4-9%, а національна валюта до кінця року девальвує до 30 грн/$. Експрес-опитування, проведене Європейською Бізнес Асоціацією, свідчить, що через продовження карантину ще на місяць 23% підприємців планують знизити працівникам заробітну плату, 17% – скоротити штат, а 6% замислюються про часткове закриття. Під час карантину бізнеси апріорі почуваються погано – перш за все тому, що величезна кількість підприємств вимушена зупинити діяльність. Минулоріч роздрібна торгівля і сфера послуг, що зросли відповідно на 11% та 8%, виступали головними драйверами української економіки. Нині торгівлю непродовольчими товарами, готельно-ресторанний і туристичний бізнес, пасажирські перевезення та індустрію розваг ввели у штучну кому.  Після того, як бізнеси із неї виведуть, живими лишаться не всі. Експерти побоюються, що через втрати малого та середнього бізнесу після пандемії коронавірусу можна очікувати пандемію банкрутств. «Малий та середній бізнес є донором нашої держави, вони є основні наповнювачі  бюджету в Україні. На сьогодні не було здійснено жодних дій та рішень, які спрямовані на те, щоб захистити наш бізнес. Звільнення ФОПів від сплати ЄСВ не є суттєвим послабленням. Якщо ми порівняємо з європейськими країнами — то Австрія виділила на підтримку бізнесу 4 млрд євро, США — 50 млрд. Україна — цілий нуль», – зазначив експерт Олександр Гришаков у розмові з «Громадським радіо». Він гадає, що якщо так продовжуватиметься і надалі, то після зняття карантину стоятимуть великі черги до ЦНАПів, щоб закрити свій бізнес. Уряд запустив спеціальний інформаційний ресурс для підприємців, покликаний роз’яснити, як діяти в умовах карантину: чинні заборони, заходи державної підтримки, відповіді на актуальні питання. Інформація на ресурсі буде постійно оновлюватися, щоб тримати бізнесменів у курсі ймовірних змін. Для тих, хто на невизначений термін закрився, хороших новин поки що немає. «Карантин страшніший за коронавірус», – міркує очільниця компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова. Громадське харчування закликали переорієнтуватися на доставку, але для того, щоб її забезпечити, закладам достатньо задіяти до 20% персоналу. Решту відправлять на вимушені канікули. А якщо це приїжджі у великому місті, які винаймають житло і навіть не мають змоги повернутись додому через те, що транспорт відрізали? «Створюється враження, що вірус буде переможений, якщо почнуть помирати від голоду. Дійсно, переможений. Але кому це потрібно такою ціною?» – риторично запитує Насонова. За даними Держстату, на Закарпатті близько 6% населення зайняті у сфері тимчасового розміщення і харчування (загалом по Україні частка ще менша). Робота 20% мешканців регіону пов’язана з торгівлею, як і по Україні в цілому. 8% у Закарпатській області і 5.7% по Україні задіяні у транспорті і складському господарстві. Звичайно, не всі підприємства у цих сферах є «карантинними». Та частка працівників, які не ходять на роботу через карантин, у будь-якому випадку вища, ніж відсоток пацієнтів, які помирають від COVID-19 (за оцінками ВООЗ 3-4%). У цьому сенсі для бізнесу карантин таки «страшніший» за саму хворобу.

Затягнути паски… на шиї?

«Будемо чесними – більшість людей в Україні живуть, не маючи істотних фінансових накопичень – багато сімей живуть, що називається, від зарплати до зарплати. А у нас коронавірус і карантин… Пройде місяць і у людей може банально не вистачати коштів, щоб підтримати себе, сім’ю – купити їжу і ліки. Для багатьох це проблема і страх №1 зараз. Це, на жаль, факт, який не можна не враховувати», – написав міністр оборони Арсен Аваков на своїй сторінці у Фейсбуці. Його пропозиція – впровадити спеціальні виплати з державного бюджету як кризове забезпечення за вимушене безробіття. Втім, він також визнав, що бюджет тріщить по швам, а на тлі наближення світової кризи труднощі будуть катастрофічними. Одночасно прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що будуть забезпечені виплати тим, хто перебуває вдома на карантині, вимушеному простої або був звільнений з роботи. Для цього переглядають бюджет і формують Стабілізаційний фонд. Також, за словами прем’єра, уряд працює над розробкою і коригуванням макропрогнозу, розробляються механізми підтримки бізнесу. Однак оглядач Олександр Радчук у матеріалі для «Слова і Діла» переконує, що підтримуючі заходи не суттєво вплинуть на загальне зниження ділової активності і не компенсують втрати прибутків. Його висновок невтішний: «вже в найближчі місяці українцям доведеться суттєво затягнути паски». Українська економіка має надто багато хронічних хвороб, щоб ефективно протистояти вірусній комі. Іще раніше президент Зеленський у відеозверенні анонсував доплату у розмірі 1 тисячі гривень пенсіонерам, які отримують пенсію менше 5 тисяч гривень (таких в Україні абсолютна більшість – 88%). Одночасно, експерти зазначають, що звільнення ФОПів від сплати єдиного внеску залишить Пенсійний фонд без надходжень, а канікули від земельного податку ослаблять місцеві бюджети. Образно кажучи, марно підпирати один кут, коли розвалюється вся хата. Інше рятівне коло, яке часто не беруть до уваги – заробітчани. За даними НБУ, минулого року ті, хто працював за кордоном, переказали в Україну 12 мільярдів доларів, які були витрачені на товари і послуги всередині країни. Це перевищило обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну. Та цього року на їхню підтримку не доведеться розраховувати. Вочевидь, заробітчани, які повернулися додому, найближчим часом не зможуть знову влаштуватися за кордон, що суттєво зменшить кількість валютних надходжень. Не варто також забувати, що на заробітки виїжджали ті, хто не міг знайти роботи в Україні. А після періоду вимушеного простою робочих місць явно не побільшає – ні в Україні, ні у жодному куточку планети, який бодай краєм зачепить вірус.

Глобальний стоп-кран

«Чорний четвер» 12 березня 2020 року ознаменувався найбільшим падінням  промислового індексу Доу-Джонса з часів краху «чорного понеділка» 19 жовтня 1987 року (-10%). Це сталося після того, як ВООЗ оголосила коронавірус пандемією та було припинене авіасполучення між Європою і США. Про те, що у 2020 році може настати світова економічна криза, говорили задовго до того, як перший віріон SARS-CoV-2 інфікував першого хворого. Однак тоді здавалося, що такого сценарію вдасться уникнути, і цей рік буде роком нехай повільного, але зростання. Наприкінці 2019 року МВФ прогнозував на наступний рік приріст світової економіки на 3.4%. Тепер Організація економічного співробітництва та розвитку оцінює, що глобальне зростання пригальмує у кращому разі до 2,4%, у гіршому – до 1,5% а багато держав зіткнеться з падінням. Як завжди, удар буде найвідчутнішим для слабших. Однак організація підкреслює, що пріоритетом має бути стримування епідемії і захист людей. За найбільш песимістичним сценарієм, який розглядають аналітики Bloomberg, ріст опуститься до нуля. Вони підрахували, що коронавірус може коштувати світовій економіці 2.7 трлн доларів, але попередили, що остаточні підсумки підбивати рано.

Графіка Bloomberg. Значення показують відсоткову зміну росту ВВП порівняно з базовим прогнозом без пандемії коронавірусу

Карантин розірвав ланцюги постачання: коли закрились заводи у Китаї, великі автоконцерни зупинили виробництво навіть за межами КНР. Без китайських деталей було неможливо зібрати автомобіль у Японії чи Німеччині. Як тільки захворюваність у Китаї пішла на спад, потужності почали повільно перезапускати, однак через поширення пандемії на інші країни може виявитися, що попит на китайські комплектуючі впаде. Протягом карантину у Китаї 4,67 млн людей утратили роботу – це тільки трохи більше 1% зайнятого населення країни. Однак треба враховувати, що йдеться про другу за потужністю економіку світу. Через нестачу китайської сировини і відсутність замовлень зачинились швейні фабрики у Банґладеші, Камбоджі та В’єтнамі, які виготовляють одяг для світових модних брендів. Врешті, його ніхто не купить, якщо замкнули бутіки в Парижі і Мілані. І робітники з Камбоджі залишаться навіть без тих копійок, які платили їм за їхню важку працю. Єдині, хто, здається, виграє від пандемії – фармацевтичні компанії, що розробляють потенційні ліки і вакцини проти COVID-19. Щойно препарат фавіпіравір, виготовлений японською Toyama Chemical, показав у клінічних випробуваннях ефективність проти нового коронавірусу, вартість її материнської компанії Fujifilm на фондовому ринку за одну ніч зросла на 15%. А коли американська Inovio Pharmaceuticals отримала грант на випробування потенційної вакцини від вірусу, її акції здорожчали на 14.8%. Проте й тут все далеко не райдужно: багато учасників фармацевтичної гонки ризикують зайти у глухий кут, не виправдавши покладених на них надій. У виграші, ймовірно, опиняться також онлайн-сервіси різних напрямів, служби доставки, продавці товарів першої необхідності, тощо. Та коли споживачі змушені будуть гранично урізати витрати, тимчасовий ажіотаж стихне, і тут також почнеться спад.

Принаймні, коли ми сягнемо дна, буде від чого відштовхнутися. Якщо стачить повітря виплисти.

 

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Нагадуємо, Автотроща на Ужгородщині: зіштовхнулися два великогабаритні автомобілі (ФОТО, ВІДЕО) Читайте також: Коронавірус вже на Закарпатті: в ОДА розпочався брифінг (ПРЯМИЙ ЕФІР)
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
 
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...