Шкарлупу закопати, паску на голову: великодні прикмети та повір’я на Закарпатті

13.04.2021 18:24 9936 0
Шкарлупу закопати, паску на голову: великодні прикмети та повір’я на Закарпатті

Великдень – найвеличніше християнське свято, до якого готуються дуже ретельно. Тим-то з ним пов’язано чи не більше прикмет і заборон, ніж з будь-яким іншим урочистим днем. У них вірили наші предки – а іноді вірять і сучасники.

Скажімо, сон у перший день Великодня у багатьох районах Закарпаття вважався табу. Великодньої ночі належало чувати, як і весь день опісля. Якщо хтось лягав спати, це, за повір’ям, могло накликати бурі і неврожай. Казали: «хто спить на Великдень, в того буде сіяння «спати», і вітер, і бурі його перевернуть»; «коли жінка спить, то її льон і коноплі будуть спати (лежати)». Великдень неначе містив у собі весь майбутній рік, особливо польові роботи та збирання врожаю. Тому вірили, ніби те, що відбувалося на свято, могло вплинути на прийдешнє. Хто на Великдень буде голодний, лінивий чи сумний, лишиться такий цілий рік. Тому всі повинні бути чисті і нагодовані. Деякі закарпатці вважали, що якщо на Великдень освяченою водою полити рослини, то врожай буде багатим, а квіти рясніше цвістимуть. Інші запевняли, що якщо при вході в дім випалити пасхальною свічкою хрест, то зникнуть сварки і скандали. Особливо багато повір’їв стосується їжі, освяченої на Великдень. Вважалося, що під час святкової трапези жодна крихта не повинна впасти зі столу. Навіть шкарлупу від крашанок не можна було викидати на смітник – її закопували у землю. Подекуди, приміром, на Тячівщині, варені яйця несли святили вже очищеними, щоб шкарлупа з них часом не впала на землю і її не розтоптали. На відміну від Центральної України, де могли розговлятися уже біля церкви, закарпатці не споживали паску на вулиці, бо «звірі будуть насіння їсти». Перед тим, як їсти паску, члени родини спочатку молилися і хрестили її, а потім обрізали із чотирьох (або дванадцяти) сторін. Відрізані шматки паски зберігали до Вознесіння. Їм приписували цілющі властивості, особливо для тварин. Якщо у сім’ї була дівчина на виданні, паску клали їй на голову, примовляючи: «Аби була людям така велична, як сися паска пшенична!». Святість паски, на думку закарпатців, могла символічно передаватися тим, хто її торкався. Тому її покладали на голови також нечемним дітям чи поганій худобі – аби й вони стали добрими, як паска. Тварини також не залишалися без свяченого хіба – худобу годували ним, приказуючи: «Вбись била така чесна, як паска», «Вбись била тучна, як паска». А щоб маржина не хворіла, їй давали ще освяченої солі. Народні вірування наділяли великодній хліб навіть здатністю віщувати майбутнє. Якщо тісто для паски добре підростало – впродовж року все буде гаразд. Десь вважали, що якщо вона під час випікання «підріжеться» або на ній з’явиться «пупець» – це до поповнення в родині чи багатства. За іншою версією таке, навпаки, віщувало смерть. Якщо ж паска посередині розломиться, це нібито теж означало, що хтось у домі помре. Стверджували також, що паски не можна пекти, не висповідавшись – у грішників вони потріскають. Закарпатський етнограф та археолог Федір Потушняк зафіксував іще й такі геть парадоксальні, з точки зору сучасної людини, повір’я: якщо шматок паски з’їсть миша, то перетвориться на кажана. А коли вмитися водою, якою мили пасхальне корито, буцімто зникнуть прищі – очевидно, ця проблема була актуальною для молоді в усі часи. Дівчата також мили обличчя водою, в якій варилися яйця – щоб було гарне, як писанка. А ось після заходу сонця свяченого вже не можна було їсти, бо нібито впаде град. Слід зауважити, що Церква ставиться до подібних вірувань негативно, як до пережитків язичницького магічного мислення: «…марновірство перетворює свято Пасхи на платформу для нехай і уявного, але все ж досягнення своїх особистих цілей. У якомусь сенсі, це одна з форм забороненого Церквою ворожіння». Щодо перетворення пасок і яєць на центр свята, то їх дійсно освячують під час богослужіння,  проте набагато важливіше, аби освятилася сама людина, а не лише вміст великоднього кошика. Читайте також: Відомо, у яких закарапатських ОТГ знову посилені карантинні заходи Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!