Помер Владика Мілан – єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії

14.07.2020 23:31 5489 0
Помер Владика Мілан – єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії

Сьогодні, 14 липня, відійшов до Бога владика Мілан  – єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії. Щойно про це повідомили на сторінці Греко-католицьке Закарпаття

Факти з життя Мілана (Шашіка)

Народився 17 вересня 1952 року в Леготі, Словаччина. Став п'ятим сином у родині селян Яна Шашіка та Анни.

У травні 1961 року приступає до першої святої сповіді та першого святого Причастя в храмі св. Анни разом із усіма однокласниками. Опісля стає міністрантом і прислуговує з багатьма іншими хлопцями під час церковних богослужінь, переважно при Святій Літургії.

Навчаючись у школі бере активну  участь в уроках катехизму, який приходить викладати місцевий священик. Охоче декламував на конкурсах вірші, грав у шкільному театрі. З 1967 року почав читати Апостола в храмі рідного села.

З 1967 року почав читати Апостола в храмі рідного села. Щороку з весни після занять у школі разом із батьками та старшими братами працює на колгоспних землях та виноградниках. А протягом літніх канікул підробляє у сільськогосподарському кооперативі.

У 1968 році закінчив 9 клас основної школи. У липні бере участь у паломництві до храму Пресвятої Богородиці в Левочі на Східній Словаччині: там він уперше був присутній на греко-католицькій Літургії оновленої греко-католицької Церкви, що вийшла з підпілля.

31 серпня 1971 року по закінченні середньої школи в Нітрі був таємно прийнятий до місійної спільноти св. Вінкентія де Поль (лазаристи) та розпочав новіціят (вступив до Місійної Конгрегації Отців Лазаристів). Монашим спільнотам у соціалістичній Словаччині з 1950 року було заборонено приймати нових членів.

17 серпня 1972 складає тимчасові обіти, а 27 вересня 1973 року в провінційному домі сестер вінкентинок в Мендрику (сьогодні Чеська Республіка) складає вічні обіти. Із 1 вересня 1971 року був офіційно прийнятий до священичої семінарії за направленням Трнавської єпархії. Навчається на Кирило-Мефодіївському богословському факультеті в Братиславі. Тут зустрічається зі студентами-семінаристами Пряшівської єпархії, що теж навчаються в Братиславі, в єдиній семінарії у Словаччині. Почав цікавитися східним обрядом, тому чотири семестри щосуботи відвідував лекції зі східної літургії, співу та історії. Із семінаристами Пряшівської єпархії брав участь у греко-католицьких Службах Божих у парафіяльному храмі Воздвиження Чесного Хреста в Братиславі (сьогодні — кафедральний собор).

Після змін політичної ситуації влітку 1990 року посланий на духовні студії до Риму. 1990-1992 роки — навчання в Терезіяні в Римі (в Папському Інституті Духовності «Teresianum» в Римі), де отримав ступінь маґістра.

На початку січня 1991 року вперше відвідав Україну (Закарпаття). Влітку 1991 року мав десять тижнів місійного досвіду в Еквадорі. Взимку 1992 року побував у Росії: Москва, Волгоград, Комишин та Енгельс.

У червні 1992 року, після закінчення навчання в Римі: отримує ліцензіат із богослов'я. Бере участь в Генеральному зібранні отців-лазаристів у Римі. 19 серпня 1992 року приїжджає в Україну, на Закарпаття, у село Довге. Провадить пасторальну службу для словацької спільноти у Великому Березному, Кольчині (Фрідішові), Довгому й Лисичові аж до 4 жовтня 1992 року. Між тим бере участь у похороні (перепохованні) мученика-ісповідника отця Петра Павла Ороса в Білках.

Із 5 жовтня 1992 року до 5 липня 1998 року працював в Апостольській Нунціатурі в Києві. Виконуючи службові обов'язки, об'їздив майже всю Україну, супроводжував Апостольського Нунція, перекладав. Часто навідувався на Закарпаття, допомагав у пасторальній службі, певний час навіть щосуботи та щонеділі. Брав участь у святкуваннях 400-ї річниці Берестейської унії та 350-ї річниці Ужгородської унії. З січня 1994 до липня 1998 року також служить для чеської спільноти в Києві. Після закінчення праці в Нунціатурі повернувся до Словаччини, де став настоятелем спільноти отців-лазаристів у Банській Бистріці. Потім протягом одного року був Директором Новіціату в Конгрегації Отців Лазаристів у Словаччині. Викладав у Банськобистрицькій семінарії в Бадині.

9 жовтня 1998 року нагороджений Папською відзнакою — золотим хрестом «Pro Ecclesia et Pontifice».

Із серпня 2000 року знову посланий на Закарпаття та призначений настоятелем спільноти отців-лазаристів і парохом у Перечині, Закарпаття для римо-католиків. Із двома співробітниками обслуговував ще й Тур'я Ремети, Оноківці, Гуту, Великий Березний і Забрідь, а також і греко-католиків. У Заброді збудував новий храм.

За дозволом Святого Престолу о. Мілан Шашік служив у двох обрядах: греко-католицькому і латинському.

Перший com.ua висловлює щирі співчуття

Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!