Папір, компост і декор: що робити з опалим листям, якщо спалювати не можна

Осінь асоціюється з сухим листям усіх відтінків – від золотисто-жовтого до багряного. У садах його згрібають на купи та безжально підпалюють. Дим, який піднімається при цьому в повітря, за шкідливістю порівнюють із викидами промислових підприємств. Для обивателя найбільш вагома причина, чому палити сухе листя не варто – штрафи, які цього року підвищили. Відповідно до статті 77(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, за спалювання опалого листя або сухостою з громадян можуть стягнути від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів (3060 – 6120 грн). Попастися поліції під час рейду проти паліїв – досвід, який не захочеться пережити вдруге, навіть якщо на перший раз справа обійдеться попередженням. Аромат диму може здаватися приємним, однак це враження оманливе. Ми не відчуваємо, як у атмосферу виділяється чадний газ, котрий, зв’язуючись із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин, а з ним – ще цілий вагон отруйних речовин. Всього – понад 500 різноманітних токсичних сполук. Там, де палять листя, у повітрі підвищується вміст оксидів азоту, сірчистого ангідриду, оцтової кислоти та оцтового ангідриду. Якщо рослинні рештки тліють без доступу кисню, утворюється бензопірен, що виступає як потужний мутаген і канцероген. При згоранні однієї тонни рослинних решток у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. Від вогнища розлітається дрібнодисперсний пил, який подразнює легені. Насичення повітря цим пилом асоціюють зі швидшим поширенням інфекційних захворювань. Загострення бронхітів і алергій, зниження опірності до інфекцій та навіть рак – до таких наслідків може призвести спалювання листя. Причому найбільше страждають від цього самі палії – дим від вогнищ, у порівнянні з димом із комину, розсіюється набагато повільніше. Найдовше «подушка» з аерозолю та отруйних речовин зависає на висоті до 1,5 м. Іноді на одній купі з сухим листям палять побутові відходи, у тому числі пластикові. У результаті вивільнюється ще більше шкідливих сполук. Хоча за об’ємами викидів купа листя – не коксохімічний завод, її дим докидає в атмосферу парникових газів. Нарешті, розкладене в суху погоду і залишене напризволяще, таке вогнище здатне спричинити пожежу, яка завдасть не тільки екологічних, а й майнових збитків. На Закарпатті спалювання листя часто практикують у селах, де контроль з боку правоохоронних органів за паліями буває банально відсутній. Існує міф, ніби випалювання покращує родючість ґрунту, хоча експерти Національного екологічного центру України переконують – ефект в дійсності протилежний. Від вогню вигорають не тільки рослинні залишки, а й знищуються ґрунтоутворюючі мікроорганізми, через що ґрунти біднішають. Вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин та може пошкодити верхні частини коріння дерев і кущів. Випалена земля – мертва.  Також гинуть корисні зимуючі комахи, які беруть участь в утворенні ґрунту чи захищають рослини від шкідників. Можуть згоріти і тварини. Якщо жуків і личинок здебільшого не шкода, навряд чи комусь буде байдуже, якщо обпечуться їжаки, котрі люблять закопуватися у опале листя. Золу від рослинних решток потім використовують як добриво. Втім, аби мати хосен із сухого листя, існують інші методи, за які не штрафують. Закарпатці винахідливі і, щоб уникнути покарання, замість відкритих багать подеколи спалюють непотріб у пічках, причому в хід, як і на звичайних вогнищах, іде не тільки листя, а й інші види сміття. Сусіди в таких випадках скаржаться на нестерпний сморід. Ті самі люди, які протестують проти будівництва в області сміттєспалювальних заводів, можуть мати їх мініатюрні аналоги вдома – але без жодних фільтрів. Листя на вагу золота Поки хтось все ще розкладає з опалого листя ритуальні вогнища, за технологією молодого закарпатського винахідника Валентина Фречки з цієї сировини вже виготовили першу промислову партію паперу вагою в 1,5 тонни. З нього збираються робити екологічні пакети, посуд і картон. Перший папір з опалого листя Валентин Фречка отримав ще у 11 класі під керівництвом вчительки хімії та екології Сокирницької ЗОШ Ольги Сабадош. Його ідея завоювала перше місце на Всеукраїнському науково-технічному конкурсі «Intel Еко-Україна 2018». Перш ніж запустити процес на промислові рейки, винахідник майже два роки вдосконалював технологію. Прикметно, що проєкт Фречки пропонував збирати опале листя лише з парків, бо в лісах усунення підстилки з торішнього листу може порушити екологічний баланс. Та й у парках щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до зниження приросту деревини на 50%. Те саме відбувається на присадибних ділянках. Насправді, щоб не порушити балансу, найпростіше не робити з опалим листям взагалі нічого. Природа знає, як його утилізувати. Воно швидко розкладається під дією кисню та ґрунтових бактерій, повертаючи поживні речовини у землю. В опалому листі присутні кальцій, магній, калій і фосфор. Завдяки вмісту великої кількості мінералів його можна використовувати як добриво. Прибирати листя доцільно там, де воно заважає – приміром, на доріжках – але не утилізувати, а переносити під дерева. Для тих, хто все-таки хоче очистити свою ділянку від цього природного килиму, найкращою альтернативою спалюванню буде компостування. Окрім листя, в компостну яму скидаються харчові відходи, гілки, солома, відходи тваринництва, тощо. Правильний компост готується за відповідними рецептами і технологією. Листя змішують із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1 та додають кухонні відходи, скошену траву або трохи азотного добрива, наприклад, курячого посліду. Кожен вид решток укладають шарами товщиною 15 сантиметрів. Для прискорення компостування масу треба час від часу розпушувати, щоб забезпечити доступ кисню до всіх шарів, а у суху погоду – зволожувати водою. Компостна яма не повинна бути надто глибокою – 1-1,5 м. Можна також отримувати компост у спеціальній ємності з дошок з невеликими щілинами для поліпшення газообміну. У процесі розкладання органічні рештки нагріваються. Температура у компостній ямі може сягати 65℃. У таких умовах гине насіння бур’янів і багато збудників хвороб. Готовий компост темний і розсипчастий, нагадує пухкий ґрунт і не має гнилісного запаху. Компост із листя дозріває приблизно рік-два. Якщо у дворі бракує місця, компостувати опале листя вийде і у мішках. Перемішавши його з однорічними травами (без коренів і насіння) та поклавши у пластиковий пакет, після розкладання можна отримати дрібний ґрунт, який підходить для вирощування кімнатних рослин і розсади. За допомогою опалого листя можна утеплювати рослини, які бояться морозів – троянди, особливо якщо на зиму їх низько обрізають, або гортензії. Осіннє листя можна використати як мульчу, просто розклавши його на грядках і стежках між ними. Мульчування опалим листям стримає ріст бур’янів і перешкодить вимиванню мінералів з ґрунту. Опале листя разом з іншими органічними відходами підійде для створення теплої грядки, у якій рослини висаджують на «пиріг» з органічних решток. Тепло, яке вони виділяють, захищатиме рослини на грядці від заморозків. Але що робити, якщо на ділянці є хворі дерева? Для садівників це болісне запитання. Плодові дерева часто хворіють, а компостувати листя заражених рослин не є безпечно. Спалювання опалого листя тривалий час вважалося засобом боротьби з хворобами – тоді збудники, які лишалися на листі, не мали шансу перезимувати. Щоб не поширювати захворювання, листя уражених рослин можна зібрати і замість спалювання викинути як побутове сміття. Потрапивши на полігон, воно швидко зігниє і не заразить інші дерева – просто на сміттєвих полігонах не росте навіть трава. Застосування опалому листю знайдуть навіть ті, хто байдужий і до сільського господарства, і до хімії – згадайте свої дитячі гербарії. Творчі натури не залишаться байдужими до осінньої палітри. Сухе листя послужить матеріалом для втілення найекстравагантніших фантазій. З нього можна зробити аксесуари, які принесуть у будинок осінню атмосферу – картини, букети, вінки, тощо. Опалим листям прикрашають свічники, парасольки, вази, підвішують його на взір китайських повітряних дзвіночків – що тільки не підказує уява! То лиш аби запалити все, щоб горіло вогнем, не потрібно замислюватися.  

підготувала Христина Шепа,

для ПЕРШИЙ.com.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стрічка закарпатця бере участь у фестивалі «КінокультФест» Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram