На заробітки з обсервацією: куди їдуть закарпатці під час карантину

05.08.2020 16:32 509 0
На заробітки з обсервацією: куди їдуть закарпатці під час карантину
Попри обмеження подорожей під час карантину, оголошень про вакансії за кордоном в інтернеті менше не стало. Шукають будівельників, різноробочих, працівників на всі можливі заводи і фабрики, від автомобільних до шоколадних, а також робітників складів та агросектору. Значно менше вакансій у сфері послуг – що, ймовірно, пояснюється її тимчасовим закриттям: не всі ще від нього оговталися. Як не дивно, пропозиції працевлаштування є навіть з країн, куди в’їзд іноземців через поширення коронавірусу офіційно  заборонено практично повністю (наприклад, Ізраїлю). Брак іноземних робітників став проблемою у багатьох розвинутих країнах. Початок карантину збігся зі стартом весняно-польових робіт, коли необхідні були робочі руки на ланах і у теплицях. Місцеві навіть в умовах зростаючого безробіття не поспішали виходити на поля, і з Німеччини та Великобританії по українців, румунів, поляків і болгар висилали чартерні рейси. Дозвіл для українців працювати за кордоном став темою дипломатичних переговорів. Сезонних працівників у сільському господарстві в ЄС навіть прирівняли до лікарів, дипломатів і транспортників, на яких обмеження на подорожі не розповсюджується як на осіб, що виконують важливі функції. Доки Україна і світ вступають у період посткарантину (або міжкарантину, якщо хочете), закарпатці шукають можливості виїхати з тієї ж причини, що завжди – роботи удома нема, а годувати сім’ю треба. Коли вірус перестав бути чимось новим і лякаючим, а на обрії замаячила сухоребра бідність, перелітні заробітчани націлились на пошуки хлібних місць. Ярослава зі Станова поїхала до Польщі збирати полуницю на запрошення фермера, у якого вже працювала раніше. Розповідає, що власник бідкався: дві третини врожаю «трускавок» згнило. Коли скінчилися полуниці, саджала нові кущі ягід з вусиків та збирала малину. Після приїзду на ферму жінка два тижні мешкала і працювала окремо від решти робітників. Ніби й ізольована, але в той же час на роботі. Таку практику (щоб і вівці були цілі, і вовки ситі)  запровадили раніше у Німеччині, назвавши це «карантином з одночасною можливістю роботи». На польську ферму регулярно навідувалась поліція, перевіряючи, чи дотримуються тут правил розміщення нових робітників на карантині. Але після його благополучного проходження їм можна було вільно пересуватися країною. Польща стала популярним напрямком заробітків під час карантину через схожість мови і територіальну близькість – в’їзд до неї не вимагає транзиту, досить тільки раз перетнути кордон. Після локдауну Польща однією з перших країн почала видавати українцям робочі візи. Найлегше було тим, хто, як Ярослава, мав налагоджені зв’язки і міг бути впевнений у добросовісності роботодавця. Навіть за наявності візи проходження обсервації у Польщі необхідне для всіх приїжджих. Можливість відбувати її без відриву від виробництва поширюється тільки на працівників сільського господарства. Ті, хто збирається працювати, скажімо, на заводі, повинні відбути два тижні карантину деінде. Іноземці при перетині кордону мають надати інформацію про гарантоване (зарезервоване й оплачене) місце перебування в ізоляції. Далеко не всі роботодавці забезпечують працівників місцем, де можна проходити обсервацію. А два тижні жити у чужій країні за свій рахунок, та ще й ізолювавшись, не вигідно нікому – це як самому оплачувати тюремне ув’язнення. Це відлякує частину потенційних заробітчан. Водночас на ниві працевлаштування за кордоном не перестали діяти шахраї. Фіктивні компанії публікують в інтернеті оголошення, що нібито допомагають отримати дозвіл на роботу, збирають з довірливих людей гроші, а потім зникають. Або ж одна фірма запрошує заробітчан, пообіцявши хороші умови праці, а коли вони прибувають на місце, покидає їх напризволяще. Тоді приходить новий посередник, який кличе людей на абсолютно іншу роботу, як правило, у важких умовах або низькооплачувану. Іноді легальні компанії з працевлаштування обіцяють, що організують проходження карантину для українських громадян, але розміщують людей у брудних бараках без їжі і засобів гігієни. А від проходження самоізоляції у Польщі не звільняють навіть негативні результати ПЛР-тесту. За порушення обсервації – штраф і депортація. Натомість у Чехії громадянам України протягом 72 годин після прибуття необхідно за свій кошт здати ПЛР-тест. До отримання його результатів іноземець не має права працювати, але опісля сидіти на ізоляції не потрібно. Тест обійдеться дорожче, ніж в Україні: від 1750 до 2650 чеських крон (курс крони до гривні коливається переважно близько 1:1). Іноді тести для працівників навіть оплачують самі роботодавці. Уже на цьому першому рубежі декого відсіюють. Адже якщо людина і почувається здоровою, не факт, що у неї немає інфекції. Одної червневої ночі на пункті пропуску «Убля – Малий Березний» трапився курйоз, коли 20-річний хлопець з Кушниці намагався перетнути кордон, маючи на руках позитивний результат ПЛР-тесту. Прикордонникам, які не хотіли його випускати, молодик пояснював, мовляв, з дитинства знає, що позитив – це добре, а негатив – погано, і просив пустити його на заробітки, оскільки тест «хороший». Виїхати йому, звісно, не вдалося – просто з кордону хлопця забрала швидка і повезла до лікарні в Ужгород, а всю зміну прикордонників, яка працювала в ту ніч, відправили на 14-денну самоізоляцію. Про цей випадок розповів журналіст Віталій Глагола у своєму Телеграм-каналі. Він додав: хлопця попередили, що йому треба бути вдома, але з лабораторії той одразу втік на кордон. Куди він прямував, не повідомлялося. Якщо до Чехії, потрібний був би тест, зроблений на території країни призначення. В’їхати у державу можуть лише ті українці, які мають дозвіл на проживання або окремі типи чеських віз. Бажаним напрямком для заробітчан є Німеччина. Зарплати тут вищі, ніж у Польщі  або Чехії, але водночас і більше складнощів із оформленням робочої візи. Частина працедавців вимагає знання німецької мови. Однак самі підприємці також інколи оплачують тести на коронавірус для ґастарбайтерів, аби вони могли відразу ставати до роботи. Звичайно, якщо не виявляться інфікованими. У країні неодноразово траплялися спалахи COVID-19 серед заробітчан. Так, на фермі у Баварії наприкінці липня заразилося більше 170 працівників, в тому числі й українці. Понад пів тисячі співробітників помістили на карантин. Влада тоді підвищила штрафи за порушення карантину до 25 тисяч євро, але хворим штрафи не допоможуть. Навіть у такій дисциплінованій країні, як Німеччина, коронавірус іще не позаду. Тому ПЛР-тести або 14-денну самоізоляцію необхідно проходити і тим, хто повертається в Україну. Щоправда, тільки з країн так званої «червоної зони». Всі транзитні країни, з якими межує Закарпаття, та багато популярних заробітчанських напрямків – Чехія, Польща, Німеччина, Угорщина,  Румунія, Словаччина – станом на 31 липня були віднесені до «червоної зони» країн зі значним поширенням COVID-19. У «зеленій зоні» опинились, серед інших, Італія, Португалія, Велика Британія і Білорусь. Перша пропускає фактично лише тих, хто має дозвіл на постійне проживання, друга може пустити з довгостроковою робочою візою, а остання відігравала роль «повітряних воріт» для України, коли авіаційне сполучення було тимчасово призупинене. На Волині, втім, Білорусь є також і заробітчанським напрямком. Перелік і умови в’їзду і виїзду з країн постійно змінюються. Ярославі пощастило: вона встигла повернутися з Польщі тоді, коли країну ще відносили до «зеленої зони». Якби жінка їхала пізніше, їй би довелося на батьківщині знову проходити самоізоляцію або здавати ПЛР-тест. Негативний результат обстеження звільняє від необхідності добровільно-примусового домашнього арешту для тих, хто повертається з-за кордону. В мукачівській лікарні святого Мартина ПЛР-тести і довідки для виїзду за кордон роблять за 775 грн, а результати видають у той самий або у наступний день. У приватних клініках Ужгорода за них доведеться віддати від 1500 до 2200 грн.  ПЛР-тести усюди проводять лише за попереднім записом. Тепер це нова стаття витрат для всіх подорожуючих, і невідомо, як довго ще вона буде необхідністю. Ці тести виїжджаючі вже починають сприймати як просту формальність. І добре, коли вони справді виявляються негативними. Принаймні у одній царині негатив – це позитив.  

 Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Теги: Кордон
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!