На крилах дзвінких пісень відійшов у вічність берегівчанин Степан Ускої

Чим ця людина завоювала таку шалену популярність? Чим привернула до себе увагу? Відповідь на ці запитання дуже проста. В його особі любителі мистецтва, в тому числі й самодіяльного, бачили не тільки талановитого, різножанрового виконавця, а й отримували насолоду та від виконання бадьорих, життєрадісних народних пісень та уривків з популярних оперет. Народився він у Берегові в 1925 році в родини столяра. Тоді, ніхто не наважився би сказати, що цей простий хлопець, учень перукаря, через деякий час стане відомим самодіяльним митцем, лауреатом багатьох конкурсів, в тому числі й конкурсу-огляду, присвяченому 150-м роковинам з дня народження Т. Г. Шевченка міністерства культури УРСР. І врешті-решт, отримує престижну нагороду, вже в незалежній Україні – «Заслужений діяч мистецтв України». До слова, якою дуже пишався. Степан Ускої виявився не тільки талановитим співаком, але й здібним артистом аматорського угорського самодіяльного театру районного Будинку культури. Колектив, який беззмінно очолював багато років легендарний Отто Шобер, який з не менш легендарними акторами Тібором Ортутаєм, Йоланою Повгар, Єлізавета Васіл, Степаном Ускої увійшли у золотий фонд аматорського мистецтва Бергівщини. Вдячні глядачі і зараз згадують ролі Степана Ускої в оперетах Гейзи Гордоні «Вино», де ми бачили його в ролі Моті Борча, в опереті Погранца Качова «Витязь Янош», в головній ролі в п’єсі Еде Сіглігеті «Ліліомфі», в опереті Дунаєвського «Біла акація» в ролі Кості та в ролі Пейтера в опереті Кальмана «Маріца». Словом, талант його повністю розкрився в спектаклях, де було багато музики і танців. Зокрема, у мюзиклі «Весілля у Малинівці», які принесли Степану Ускої великий успіх, багато оплесків вдячних глядачів. Як тут не згадати один цікавий випадок в моєму житті. У 1970 році кіностудія «Туркменфільм» знімала в нашому місті кінострічку «Смерти нет, ребята». На різні ролі були запрошені й актори угорського самодіяльного народного театру Отто Шобер, Степан Ускої та Тибор Ортутай. Останній, до речі, талановито зіграв роль німецького генерала фон Шлюнке. Так от, в цьому фільмі, автор цієї публікації зіграв роль-статиста у масовці - вбитого німецького солдата на Беневському мосту через Боржаву. Успішно Степан Ускої виступав і в жанрі ілюзіоніста. Його фокуси були досконалі і впевнені, адже опонував їх до автоматизму. Часто виступав зі своєю програмою в ресторані «Білий камінь», а коли такої можливості не стало гастролював в Угорщині, Румунії та Словаччині, заробляючи на хліб й до хліба. Непідступна смерть забрала його у потойбіччя на початку 2000 року через кілька днів після успішних виступів у Берегшурані, місті над Тисою. Спочиває вічним сном Степан Ускої на берегівському реформатському кладовищі, в місті, яке любив до останньої миті свого життя. Валерій Разгулов