Мукачівський замок, його відомі бранці та дерево свободи

Мукачівський замок «Паланок» - неприступна фортеця з унікальною архітектурою, – має й сумні сторінки власної історії В стінах замку, точніше в його підвалах, функціонувала одна з найсуворіших в’язниць Європи XVIII ст.. Це була державна тюрма для відомих політичних бранців, небезпечних для тоталітарних імперських режимів. Як свідчать історичні джерела, у замку в’язниця для політичних бранців функціонувала з 1789 року. Тут томилося багато визначних людей того часу, серед них – відомий грецький революціонер Олександр Іпсіланті. 

Син Костянтина Іпсіланті, господаря Валахії та князя Молдови, Олександр Іпсіланті керував грецькою таємною організацією «Філікі Етерія». У 1821 р. сформував повстанську армію і підняв антиосманське повстання в Молдові, що стало сигналом до початку Грецької революції 1821-29 рр. У в’язниці Мукачівського замку «Паланок» відбували своє покарання відомий угорський літератор Ференці Казінці та ще 6 інших учасників змови проти габсбурзької династії 1792 року. У грудні 1794 Казінці був звинувачений в участі в змові Мартиновича і засуджений до смертної кари, однак потім смертний вирок був замінений на тюремне ув'язнення. У 1801 Казінці був виправданий. В’язнями Мукачівського замку були: гвардійський капітан Ференц Рендль, який в 1832 році організував замах на цісаря Фердинанда, відомий чеський композитор Іржі Ружічка, французький посол Каміл Турно, австрійський історик та політичний діяч Йосип Гармаїр та багато інших. Бранці, не дивлячись на своє високе соціальне положення, перебували в жахливих умовах. Заковані в ланцюги, в темних брудних камерах, що кишіли пацюками, в’язні вмирали повільною смертю. Доповнював картину голод й тортури. Травневі дні – визначні для історії Мукачівського замку. Саме 02 травня 1848 року, коли в Європі вирувала революційна «весна народів», більшість політичних бранців замку змогли вийти зі своїх камер. Цьому сприяло послаблення імперського режиму та панування повстанських настроїв серед місцевих мешканців. 

В честь звільнення бранців на пів округлому бастіоні замку була висаджена липа – дерево свободи. З часом липа стала могутнім символом цих буремних часів і тільки ураган 1960 року повалив старе дерево. За сто років через тюрму пройшло 19.700 в’язнів, з них 2000 загинуло. Офіційно, тюрму закрили тільки 1896 р. з нагоди святкування тисячоліття приходу угорців до Європи. 

Катерина Іванчо Нагадаємо, Природні катаклізми дісталися Закарпаття (ФОТО) Читайте також: Яскраве вело свято відбулося в Ужгороді (ФОТО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram