Люди, які ловлять рої бджіл, дуже сміливі...

Серед тих, хто не боїться жала та обожнює цих працелюбних комах, фаховий фізик і працівник ломбарду в одній особі Ярослав Цитряк. Сьогодні напишу інформацію не стільки про бджіл і мед, як про ловлю роїв однією окремо взятою людиною. Вона дуже смілива та, на мою думку, аніскільки не жахається цього прадавнього ремесла. Узагалі, полювання за бджолиними роями – заняття не з легких, однак коли у цій трудомісткій справі проявити кмітливість, можна домогтися результату. Сказати правду, ніколи не думав, що писатиму статтю, як бджілки проявляють свій природний інстинкт і з метою утворення нової сім'ї (рою) тікатимуть із вулика "на волю". І взагалі, це ціле мистецтво, яке здатні освоїти хіба що ті ж самі бджоли. Знаючи 57-річного берегівчанина Ярослава Цитряка майже тридцять років, відав, що як випускник фізичного факультету УжДУ, він може телевізор відремонтувати, встановити параболічну антену, знайти біду чи дати раду іншій сучасній електронній техніці. З комп'ютерами він теж на "ти", отож нерідко до нього звертаються знайомі, друзі, близькі, аби допоміг настроїти телеканали, поміняти згорілу ламку, пульт дистанційного управління тощо. Але був вельми здивований, коли дізнався, що пан Славко має ще одне захоплення – тягне його до бджолярства, тої справи, якій усе своє життя віддав його батько-педагог, 86-річний Михайло Ілліч. Удома мають вулики, бджоли тут гудуть зрання до пізньої ночі. А потім кілька разів щорічно викачують ароматний мед. Коли були молодими, то й діти сюди збігалися з усієї вулиці... Оце щойно мій приятель розповів про таку проблему, як роїння бжіл. Знав про неї хоча й з дитинства, але тільки теоретично. Зараз довідався, що у ці дні робочі комахи розмножуються завдяки природному процесу, тікаючи з цією місією у ліси, сади, на дачі чи городи. Рій може запросто зачепитися за колоду, облюбувати старе-престаре дупло дерева, сісти на вершині берези, яблуні, груші, смереки, вишні, черешні, сливи тощо. Існують секрети, як їх звідтіля зняти. У цей період їх опановує бджоляр. Він готовий та спроможний у пастку "струсити" бджолиний рій із будь-якого дерева. До того ж безкоштовно чи за символічну плату. Також радить не боятися сезонних "утікачів" – бджоли для того й створені, аби завдяки природі продовжувати своє життя. Існує і такий спосіб... – Якщо хтось у себе на городі, в саду чи просто на дереві запримітив бджолиний рій, – звертається до берегівчан Я. Цитряк, – неодмінно телефонуйте на мобільні номери й ми спільними зусиллями дамо раду цій навдивовижу цікавій "роївній" проблемі. Не переймайтеся, якщо побачили клубок із бджіл, який ледь-ледь ворушиться. Його можна легко зняти, тож не намагайтеся знищувати виводок цих чудо-комах. Я під'їду та за допомогою різного начиння, легкого диму в тому числі, відповідної форми одягу спроваджу цих бджілок у спеціально підготовлені клітки чи кошики. Хоча, за його ж словами, є чимало інших видів пасток... А ще мій співбесідник наголосив, що медоноси готові захищати матку та своє житло до останнього, тож під час спроби зняти рій голіруч можуть завдати смертельних укусів. Прикладів – чимало, тож ризикувати не варто. Отже, нехай краще за справу візьметься справжній бджоляр. У цьому своє авторитетне слово сказав і М. І. Цитряк, який у полоні цього прекрасного та чудового ремесла живе понад півстоліття. Він також побажав своєму синові успіхів на цій нелегкій стезі. Натомість ми також жадаємо сміливому фізику-Ярославу, який цими днями відзначає черговий день народження, легко та вміло знімати всі рої, про які тільки інформацію буде мати. Словом, із цього приводу всі запитання до Я. Цитряка, який уміє та готовий дати раду усім роям нашого міста. Михайло ПАПІШ