Клявзи – як сплавляли ліс з Говерли півстоліття тому (ФОТО)

Світлина греблі відноситься до міжвоєнного періоду та зображує греблю на схилах гори Говерла, поблизу однойменного селища:

Знаходилась на схилах гори Говерла, на річці Говерла, трохи вище села Говерла. Ще є її залишки, зокрема бетонна споруда посередині.

Клявза (кляуза) — гідротехнічна споруда; гребля, гать. Слово запозичене з німецької мови (klause — ущелина, перевал). Клявзи будували на річках Україниських Карпат. Використовувались переважно для сплавляння лісу — проходження плотів (бокорів) маловодними гірськими річками. Вище клявзи утворювалося водосховище, на якому формували плоти. Клявзи були обладнані спеціальними воротами-шлюзами. Для спуску води з плотом та плотогонами (бокорашами) шлюз відкривали, і вода з водосховища бурхливим потоком мчала вниз, несучи зі собою пліт. Завдяки цьому пліт допливав до іншої клявзи або до достатньо повноводної річки, якою він міг без перешкод рухатися в долину. Така система діяла увесь рік, за винятком деяких зимових місяців. Клявзи були дерев'яними, лише основу робили з каміння. Деякі великі клявзи мали додаткові (зазвичай бокові) шлюзи для спуску зайвої води з водосховища. Донині в Карпатах частково збереглося лише калька клявз, наприклад клявзи Перкалаб (у верхів'ях Білого Черемошу), Лостунь (на Чорному Черемоші), Чорна Ріка (на Озерянці, притоці Тереблі). Нагадаємо, Креативні розваги: закарпатці влаштували чемпіонат Європи з катання на “лаворах” (ФОТО) Читайте також:“Закарпатські ведмеді” – вирвали перемогу в суперників зі Словаччини (ФОТО)