Кладовище пластикових вінків. Чому не варто приносити на могили штучні квіти і які є альтернативи

29.10.2020 20:51 885 0
Кладовище пластикових вінків. Чому не варто приносити на могили штучні квіти і які є альтернативи
Першого листопада на всіх кладовищах Закарпаття з’являться вони. Яскраві, пишні, нев’янучі, з характерним паленим запахом неякісної китайської пластмаси. Вони перенесуть дощі, сніги і спеку. Переживуть навіть тих, хто їх поставив. Мова йде про пластикові вінки. Напередодні 1 листопада ними торгують на всіх ринках Закарпаття. Такий великий попит на цей товар буває нечасто, тому намагаються розпродати якнайбільше. Поруч колишеться ціле море живих квітів, здебільшого жоржини і айстри різних кольорів і форм. Це – квіти осені й пам’яті. Проте квіти в’януть. А пластик – ні. Вінки з нього продають різні – на будь-який смак і гаманець, від найпростіших за 20 гривень до шикарних за кілька сотень. Традиція приносити на цвинтарі штучні вінки відносно нова – ними почали торгувати в 90-х. До того на могили носили свічки, живі квіти і вінки з природних матеріалів чи вощеного паперу. Та пластикова атрибутика швидко завоювала прихильність: вона довговічна, не псується і не потребує догляду, а замінити її достатньо раз у році. Після поминальних днів з кладовищ вивозять тонни пластикових вінків, які викидають відвідувачі. Закарпатцям дуже властиво дбати про те, щоб усе було гарним про людське око. Прибирають могили не з пошани до померлих, а озираючись на те, що скажуть родичі, якщо буде неприбрано. Так само вінки, квіти і лампади намагаються вибирати щонайбільші і щонайгарніші, щоб перехожі милувалися. Пластик пасує до цієї ментальності, схильної тримати все в оманливо ідеальному стані – аби не гірше, як у сусіда. Першого листопада на Закарпатті прийнято відвідувати могили всіх родичів, навіть найвіддаленіших. Тому люди скуповують скорботну атрибутику майже оптом. Пластикові вінки пакують у пластикові кульки, підраховуючи, скількох небіжчиків потрібно вшанувати візитом. Із сучасним ритмом життя живі не мають часу, щоб згадати померлих, за винятком спеціально відведених днів. Це спонукає один раз у році «відмітитися» і залишити дарунок, який збережеться до наступного разу. Така от «вічна пам’ять». Дійсно – майже вічна. Пластикові вінки могли б стояти не рік, а століття. Їх не приймають на повторну переробку, бо на них відсутнє маркування і не зрозуміло, з якого виду пластику вони зроблені. Окрім того, у їхньому складі наявні метал і тканина, які проблематично розсортувати. Кругообіг пластикових вінків і квітів може тривати довго. Нерідко ці атрибути викрадають з могил і перепродують. Тож, купуючи таку прикрасу, ви не можете напевне знати, чи не лежала вона вже на чийомусь гробі. Жодної містики, просто бізнес. Але врешті-решт навіть пластик зношується і втрачає привабливий вигляд Якщо старі вінки не вивозять на полігони, де вони розкладатимуться щонайменше 200 років, то їх утилізують звичайним спалюванням на багаттях, від яких піднімається густий смердючий дим. І тут, озброївшись навіть найбільш недосконалим хімічним аналізатором – власним носом – відчуваєш, що повітря наповнюється токсичними сполуками. До екологів, які засуджують пластикову пам’ять, долучились і церкви. З року в рік вірян намагаються вмовити не приносити на кладовища штучні квіти і вінки. На воротах цвинтарів розтягують банери: «принеси з собою живу молитву та живі квіти». Фото: Мукачівська міська рада Проте свіжі могили, як і раніше, вкриває товстий шар пластику. Для родичів, навіть і близьких, принести найбільший і найгарніший вінок означає підкреслити одночасно і скорботу за покійним, і, як не дивно, власний статус. На щастя, штучним вінкам є альтернатива, і вона стає все більш популярною. Гілки хвойних дерев, шишки, мох, сухі квіти – із усього цього перед поминальними днями виготовляють найрізноманітніші композиції. Цього року на центральному ринку Мукачева їх фактично продають у таких же кількостях, як штучні. Але те, що бентежить покупців найбільше – ціни. Тонкий, середніх розмірів натуральний вінок коштує стільки ж, скільки набагато пишніший пластиковий – 80-150 гривень. І тут не все натурально: щоб зробити композиції візуально привабливішими, їх прикрашають яскравими поліетиленовими стрічками і великими штучними квітами. Наприклад, у вінки з хвої додають ось такі нев’янучі білі петунії і антуріуми. Голі ялинкові гілки не мають товарного вигляду. Але й коштують відносно недорого – 50 гривень. Набагато менші за діаметром, але витриваліші композиції з шишок і сухих квітів потягнуть на 50-100 гривень. Їх скріплюють металевим дротом і клеєм. Щоб знайти вінки з мінімумом синтетичних елементів, потрібно дуже постаратися, але краще вже умовно натуральне, ніж повністю синтетичне. Є ще живі квіти, і вони також можуть стояти довго, якщо їх посадити. За горщик айстр просять від 20 до 70 гривень. Багато хто перетворює могили рідних на квітники. Догляд за ними спонукає частіше провідувати тих, кого між нами більше немає. Якщо за життєвими клопотами нема коли згадувати про померлих, це все одно не виправдання для пластику на кладовищах. Зайняті європейці не мають звичаю приносити на могили пластикову атрибутику. Скажімо, для німецького ока пластикові вінки безпомильно позначають поховання іммігрантів. Свою культуру несемо з собою. Втім, за неправильну утилізацію відходів на кладовищі в Німеччині можна заробити немаленький штраф. У ряді міст України, до прикладу, в Сумах, громадяни писали петиції про заборону продажу і розміщення пластикових квітів на кладовища, але часто отримували схожі відповіді, які зводилися до того, що використання пластмасової ритуальної атрибутики відповідає законодавству і її заборона не несе жодних правових наслідків. «Дане питання потребує вирішення на державному законодавчому рівні, а заборона на місцевому рівні містить ознаки перевищення владних повноважень», – йдеться у відповіді на петицію сумчан. Єдине, що може робити місцева влада – апелювати до екологічної свідомості громадян. Що, власне, і роблять у містах Закарпаття. Пам’ять про покійних живе перш за все у серцях близьких. Відкупитися на поминальний день пластиковим вінком – вияв байдужості. І до померлих, і до прийдешніх поколінь, і до природи.  

підготувала Христина Шепа,

для ПЕРШИЙ.com.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  https://pershij.com.ua/dtp-v-kyievi-pishokhid-ishov-proiznoiu-chastynoiu-dorohy-poky-na-noho-ne-naikhalo-avto-video/ Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – приєднуйся до наших каналів у Telegram та Viber, а також підписуйся на сторінку в Instagram
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...