Карпати Румунські. Кожен справжній закарпатець має об‘їхати всі Карпати за своє життя

01.07.2018 20:54 1947 0
Карпати Румунські. Кожен справжній закарпатець має об‘їхати всі Карпати за своє життя
Довжина близько 300 км. Висота до 2 543 м (гора Молдовяну). Природничі межі Південних Карпат — це перевал Предял на сході біля річки Прахова, після якого хребет різко повертає на північ, а на заході — ущелина Залізні Ворота, яке пробили собі води р. Дунай. На північному заході долина річки Муреш відокремлює від Південних Карпат Західно-Румунські гори. Південні Карпати складаються з декількох масивів, часто високогірних: Бучеджь, Годяну, Ретезат, Лотру, Фегераш з піком Молдовяну (2543 м) тощо. На заході до Південних Карпат примикають також Банатські гори. Геологічно складені в основному гранітами, гнейсами, а також пісковиками і вапняками. Вершини зайняті альпійськими луками, які здавна використовували для випасу худоби волохи. Південні схили гір сильно розчленовані долинами численних і досить повноводних річок, приток Дунаю. Серед них: Жиу, Олт, Чорна, Арджеш, Яломіца, Димбовіца тощо, утворюючі великі конуси виносу у передгір'ях і на рівнині. Саме долини річок служать провідником інфраструктури, ними з півночі на південь прокладені залізниці та автотраси. Висотна поясність чітко виражена. До висоти 900–1000 м дубово-букові ліси, до 1700 м хвойні ліси, вище — альпійські луки, чому й одержали назву Трансільванські Альпи. Для захисту природи уряд Румунії створив Національний парк Ретезат, є також кілька заказників-резерватів. У передгір'ях здавна є бальнеологічні курорти. Значний рекреаційний потенціал. Горно-кліматичні курорти Синая, бальнеологічні курорти-санаторії: Келімекешті, Беїле-Еркулане, Беїле-Говора, Беїле-Оленешті. - Трансільва́нське плато́ (рум. Podişul Transilvaniei) — плато в центральній Румунії (історична область Трансільванія), майже повністю оточене горами: Внутрішні Східні Карпати, Південні Карпати, Західні Румунські Карпати. Розташовано в міжгірській улоговині заввишки 300–600 м (на околицях — до 900 м). - Західні Румунські гори, Апусени (Munţii Apuseni), частина гірської системи Карпат на заході Румунії. Обмежені на заході Середньодунайською низовиною, на півночі - долиною р. Сомеш, на сході - Трансильванським плато, на півдні - долиною р. Муреш. Складені гранітами, кристалічними сланцями, вапняками і вулканічними породами, що зумовило надзвичайну різноманітність форм рельєфу. В Апусенах виділяються: центральний платоподібний гірський масив Біхор заввишки до 1848 м; вапнякові гори Траскеу (до 1370 м) і Металіч (до 1438 м), на заході - хребти Кодру (1112 м), Зеранд і Педуря-Краюлуй (нижче 1000 м): на півночі - хребти Мезеш, Плопіш і Феджет. На плоских хребтах - гірські луки, використовувані як пасовище для овець, нижче хвойні і букові ліси, в західних низькогір'ях - діброви; широкі долини і міжгірські улоговини з бурими лісовими ґрунтами розорані. Лісозаготівлі; родовища золота, срібла, поліметалів і ртуті в горах Металіч, бокситів; ломка мармуру, андезиту і вапняку. - Келиман-Харгитські гори (рум. Munții Căliman-Harghita) — група гірських хребтів у Румунії, які входять до Внутрішніх Східних Карпат. Келиман-Харгитські гори простягаються по території Трансільванії та Молдавії, і включають в себе сім основних хребтів, висоти яких в середньому коливаються від 1100 м до 2100 м. - Ро́дна го́ри (рум. Munţii Rodnei), гори на заході Румунії у Трансільванії, частина Східних Карпат, частині Карпат. Найвищі в Східних Карпатах. Заввишки до 2305 м (гора П'єтрос). До вис висоти 1400—1500 м зростають букові й смерекові ліси; вище — субальпійські луки й чагарники. У хребтовій зоні присутній альпійський рельєф із слідами стародавнього заледеніння, пише у себе на сторінці Федір Шандор. Нагадаємо, На Закарпатті руйнується унікальний середньовічний замок (ВІДЕО)

Теги: Румунія
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!